У понеділок, 8 листопада, польські урядові установи та ЗМІ повідомили, що у Білорусі біля кордону з Польщею помічена величезна – у кількасот людей – колона біженців зі східних країн. На відео, знятого з гелікоптера, що патрулює кордон, видно сотні, а може й більше тисячі біженців, які із речами рухаються біля лісу в сторону кордону Білорусі і Польщі. Їх подекуди супроводжують люди із службовими собаками.
Нагадаємо, що напружена ситуація на кордоні Білорусі, Польщі, Литви і Латвії, що змусила сусідні країни вводити режим надзвичайного стану і почати огороджувати кордон колючим дротом, триває із серпня, коли збільшився потік нелегальних мігрантів. Якщо у серпні таких спроб перетнути кордон було 3,5 тисячі, то у вересні вже 7,7 тис., а в жовтні – 17,3 тис. ZAXID.NET розповідає, із чого почалась міграційна криза, кому вона вигідна і до чого може призвести напруга.
Мігрантів забрали з Мінська?
«Дуже тривожна інформація з кордону. У Білорусі, біля кордону з Польщею, зібралася велика група мігрантів. Вони щойно рушили до польського кордону. Масово намагатимуться потрапити до Польщі», – написав у Twitter Станіслав Жарин, речник міністра-координатора польських спецслужб.
Водночас незалежний білоруський журналіст Тадеуш Гічан повідомив, що мігрантів у Мінську майже не залишилось – білоруська влада організовано перевезла їх до кордону з Польщею.
Відео із кордону у Кузьниці Білостоцькій опублікувало у Твіттері і Міністерство оборони Польщі.
Удень 8 листопада група мігрантів спробувала прорвати білорусько-польський кордон, кидала жердини із виламаного паркану та каміння на територію Польщі. У відповідь польські прикордонники застосували сльозогінний газ. Як повідомляють польські урядові канали у Twitter, першу спробу прориву кордону їм вдалося відбити, але білоруські прикордонники підводять до межі нові групи мігрантів.
З чого все почалось
Формально початком міграційної кризи можна вважати кінець травня, коли самопроголошений режим Олександра Лукашенка, що вже перебував під санкціями Євросоюзу, примусово посадив у Мінську літак із незалежним білоруським журналістом Романом Протасевичем. Після цього ЄС закрив європейське небо для білоруських літаків.
«Ми зупиняли наркотики і мігрантів – тепер будете самі їх їсти й ловити», – такою була реакція Олександра Лукашенка на чергові санкції ЄС, про що він заявив 26 травня у білоруському парламенті. У ЄС це назвали «гібридним протистоянням».
Спланована помста
Самопроголошений президент Білорусі самими погрозами не обмежився і вже влітку потік біженців, які прагнули потрапити у ЄС з території Білорусі, шалено зріс.
8 листопада на білорусько-польському кордоні
Як показало розслідування Центру «Досьє» і німецького видання Der Spiegel, адміністрація Лукашенка сама долучилась до організації «міграційного туризму» – однією з фірм, що координувала потоки мігрантів (забирала з аеропорту, селила в готелі, везла до кордонів «на полювання») була державна туристична компанія «Центркурорт», що входить до структури Управління справами президента Білорусі.
Розслідувачі посилаються на документи «Центрокурорту», справжність яких підтвердив колишній співробітник цієї компанії і у яких ідеться, що «атака мігрантами» на ЄС планувалась заздалегідь. Ще на початку травня «Центркурорт» уклав угоду про співробітництво у розвитку міжнародного туризму між країнами арабського світу та Республікою Білорусь зі туркомпанією «Оскартур». Згідно з документами, «Центркурорт», що, теоретично, не має стосунку до видачі віз, посприяв у їх видачі для приблизно 200 громадян Іраку.
«У групах, присвячених подорожі з Іраку в Європу через Білорусь, самі іракці писали, що у готелях в Мінську проводили лише пару ночей, а потім їх везли до кордону», – ідеться в матеріалі «Досьє».
Окрім того, численні випадки допомоги біженцям у незаконному перетині кордону білоруськими прикордонниками фіксували працівники Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів ЄС (Frontex).
Бізнес на біженцях
Додамо, що ще у травні авіакомпанія Iraqi Airways, що виконувала рейси з Багдада у Мінськ, збільшила із 4 до 5 кількість цих рейсів і відкрила нові рейси із трьох інших міст Іраку. Також у Мінськ стала літати авіакомпанія Fly Baghdad.
Згодом, після тиску Євросозу на Ірак, країна скасувала пряме авіасполучення із Білоруссю з Багдада. Тепер біженці з Іраку мають пройти довший шлях – із пересадками в іраксько-курдському регіоні в містах Ербіль, Шіладзе і Сулейманія. Також мігранти літають через Дубай, Туреччину, Ліван.
За повідомленням видання Welt am Sonntag від 7 листопада, до березня 2022 року з аеродромів Стамбула (Туреччина), Дамаска (Сирія) та Дубая (ОАЕ) до Мінська заплановано майже 40 рейсів щотижня, тоді як узимку 2019-2020 років їх було приблизно 17 рейсів). Також Welt am Sonntag із посиланням на німецькі спецслужби повідомляє, що до Білорусі з країн Близького Сходу щодня прибуває до 1 тис. нелегальних мігрантів. Окрім того, у Білорусі планують почати приймати міжнародні рейси ще в п'яти аеропортах, зокрема у прикордонному з Польщею місті Гродно.
Журналісти DW знайшли туристичні агентства у Багдаді, Стамбулі і Москві, що займаються оформленням білоруських віз для іракців.
Так, один із співробітників туристичної агенції в Багдаді, в інтерв'ю DW зізнався, що посольство Білорусі в Ербілі доручило багатьом туристичним агентствам подавати заявки на візу. Також вони знайшли рекламне відео російської компанії, що буцімто пропонує офіційні туристичні послуги, серед яких і оформлення білоруської візи. Із візами для біженців «допомагає» і стамбульська VIP Grub, у рекламі якої зазначено, що вона допомагає доставити людей до Європи «звичайними маршрутами» і стверджує, що Європі потрібні іноземні працівники. Вартість подорожі «за кращим життям», становить близько 12-15 тис. євро.
У самій Білорусі, за даними незалежного каналу Belsat.eu, 12 турфірм отримали «мовчазний» дозвіл на організацію віз для іноземців.
Раніше речник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Станіслав Жарин заявив, що режим Лукашенка організував міграційний шлях, доходи від якого сягають десятки мільйонів доларів. З його слів, фінансову користь від цього мають мінський аеропорт та білоруські авіалінії Belavia, а також адміністрації Олександра Лукашенка. Гроші також надходять і до білоруських силових структур.
Гуманітарна криза
14 жовтня Польща внесла поправки в закон про іноземців, що дозволяють одразу ж відхиляти прохання про міжнародний захист, якщо прохач перетнув польський кордон не через офіційний пункт пропуску, і висилати нелегальних мігрантів на територію, з якої вони прийшли, якщо заявник не прибув безпосередньо з небезпечної зони.
Раніше обмеження для мігрантів впровадили у законодавстві сусідньої Литви, що також потерпає від навали біженців. Утім, юристи зазначають, що з точки зору прав людини такі обмеження можуть спровокувати позови проти країн до Європейського суду з прав людини.
Попри це, 15 жовтня польський парламент затвердив план будівництва стіни на кордоні з Білоруссю вартістю 1,6-млрд злотих (350 млн євро).
Разом з тим, Олександр Лукашенко теж намагається тиснути на сусідів, які не хочуть приймати від нього мігрантів.
«Ми їх (мігрантів) підгодовуємо, щоб не померли з голоду і холоду. Вони в Білорусь не хочуть. Вони наполягають, що хочуть потрапити у Німеччину. І, як вимагали поляки, литовці, вони подали прохання про те, щоб їх пропустили і дали дозвіл на проживання. Минуло два місяці – ні слуху, ні духу. Вони що, не розуміють, що люди замерзають? Це їхнє ставлення до людей», – казав він.
Як реагує влада
Поки Олександр Лукашенко робить вигляд, що він не причетний до ситуації, Польща звинувачує його у навмисні дестабілізації і навіть у спробі відправити на територію ЄС терористів, про що говорив польський міністр національної оборони Маріуш Блащак. Окрім того, на початку жовтня Польська прикордонна служба звинуватила білоруських прикордонників у тому, що вони здійснили кілька пострілів у напрямку польських солдатів, які патрулювали кордон спільно із прикордонниками.
Через ситуацію з мігрантами Польща і Литва змонтували огорожу з колючого дроту на кордоні з Білоруссю від проникнення груп нелегальних мігрантів. Вони звинувачують режим Лукашенка у свідомій дестабілізації ситуації на кордоні, наголошуючи, що міграційний тиск є організованими діями Мінська проти Варшави і Вільнюса.
Оскільки основною метою близькосхідних біженців є не Польща, а Німеччина, яка це усвідомлює, то на формальному кордоні між двома країнами посилили контроль додатковими поліцейськими підрозділами. Міністр внутрішніх справ Німеччини Горст Зеегофер (Horst Seehofer) додав, що готовий ще посилити контроль. Він також схвалив будівництво загороджувального паркану на кордоні Польщі та Білорусі.
«Те, що ми захищаємо наші зовнішні кордони (кордони ЄС, – ред.) таким чином, щоб запобігти нелегальним перетинам кордону у зеленій зоні, є легітимним», – заявив німецький міністр.
Допомога НАТО
Через події 8 листопада на білорусько-польському кордоні, як пишуть польські ЗМІ, Польща може попросити допомоги у союзників по ЄС чи НАТО. Водночас у Єврокомісії пообіцяли жорстку відповідь Білорусі за сьогоднішні події.
У НАТО ж зазначили, що стурбовані з приводу ескалації на польсько-білоруському кордоні і закликали Мінськ поважати міжнародне право.
«Ми спостерігаємо хвилю мігрантів, які намагаються потрапити на територію союзників через Білорусь. НАТО продовжує уважно стежити за ситуацією, яка тисне на наших союзників, Литву, Латвію та Польщу», – кажуть у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Тим часом польська влада оголосила про бойову готовність на кордоні з Білоруссю.
«На кордоні чергують понад 12 тисяч солдатів. Ми підняли стан бойової готовності. Разом зі службами Міністерства внутрішніх справ та адміністрації ми готові захищати польський кордон», – запевнив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак.
Зараз, написав у Twitter заступник голови МВС Польщі Мацей Васік, біля Кузьниці триває черговий бій з оборони польського кордону, що тримають військові, прикордонники та поліція.