З початку війни з різних причин в українських магазинах періодично або зникають з полиць деякі продукти, або ж на них зростають ціни. Зараз в Україні триває криза солі через зупинку основного виробника – заводу «Артемсіль» на Донеччині та панічну закупку залишків солі українцями. На черзі – така ж проблема з гречкою, яка уже суттєво подорожчала.
ZAXID.NET розпитав фінансово-економічного експерта Богдана Слуцького про панічні дефіцити, зростання цін на продукти та про літо без херсонських кавунів.
Останнім часом ми бачимо, що знову почала зникати з полиць гречка, ціни на крупи потихеньку ростуть. В чому причина і до чого нам готуватись?
Якщо ми кажемо про крупи, то найбільше можемо відзначити, що зараз ціни найбільше зросли на рис, гречку і пшоно. Рис – це приблизно до 40% зростання з початку року, гречка – близько 30%, пшоно – десь 40% підвищення цін. Основна причина ціни на гречку – це те, що у нас останні 20 років ця культура була низькорентабельна і певні екологічні умови сприяли тому, що знижувалась посіви. Якщо в 2000-х роках ми обробляли майже 500 000 га, то зараз це у 7 разів менше. Раніше ми її навіть експортували у сусідні держави, та зараз ми значну частку імпортуємо. До цього часу ми імпортували гречку з країн, з якими зараз ми воюємо – це Росія-агресор і Білорусь-сателіт. Також імпортували з Казахстану, але зараз немає можливості це робити з логістичних причин і через питання безпеки.
Проте уже сьогодні проходить посівна кампанія і вже засіяно 58 000 га гречки. Це мало, але посівна кампанія триває і ще, можливо, досіять. Але все одно ми не покриємо всі потреби без імпорту, а імпортувати немає звідки. Тому ціни будуть продовжувати зростати. Але чому зараз так мало гречки на полицях? Тому що люди, коли чують новини, що щось буде дорожчати чи зникати, одразу купують річний запас. І зрозуміло, що в певних магазинах і супермаркетах гречки може не вистачати.
Що стосується рису, то ми себе ним забезпечуємо лише на 30%, решту імпортуємо. Зараз ситуація важка, порти працюють в обмеженому режимі і є з цим питання. Що стосується проса, то тут теж станом на зараз лише трохи більше 40 000 га засіяно, при тому що минулого року за цей ж період ми засіли понад 78 000 га. Тому зрозуміло, що якщо пропозиції буде менше на ринку, коли ми зберемо врожай, то ми не зможемо покрити весь попит і в подальшому може зростати ціна.
Наскільки ціни можуть зрости?
Якщо ми зараз кажемо, що кілограм гречки станом на квітень, за офіційними даними, коштував 62 грн, це зростання на 30%. Проте в магазинах ми можемо бачити зараз ціну 80-90 грн, це залежить, у тому числі, від виробника і сорту гречки. Але ціна 100 грн за кілограм достатньо реалістична найближчим часом.
Окрім круп, є у нас зараз бум на сіль. Люди, після новин про зупинку «Артемсолі» почали її масово скуповувати. У нас на Львівщині є дрогобицька сіль, яка може хоча б частково покрити область, але навіть її розкуповують так швидко, що не встигають довозити. Коли і як ця ситуація стабілізується?
Реально ситуація стабілізується в тому випадку, якщо відновить свою роботу «Артемсіль», бо це підприємство покривало 95% всієї потреби українців. Решта 5% це був імпорт – і це була або йодована сіль, або забарвлена, щось для гурманів. А решту потреб покривало це виробництво, і ми навіть відправляли якусь частку за експорт. Зараз постраждали склади на підприємствах і профспілки вирішили зупинити його роботу. По суті є виробництво солі у Львівській області, але ви правильно кажете, що воно навіть одну область не покриває. І тому поки ми не зможемо відновити роботу «Артемсолі» або налагодити імпорт, буде існувати ця проблема. З імпортом теж є питання щодо логістики, тому найближчим часом ми будемо бачити зростання ціни на сіль. Але ця ціна буде несправедливою, спекулятивною. Працівники, ритейлери, недобросовісні магазини можуть на залишки солі закручувати ціну на понад 100 грн.
У цій ситуації перша порада – не бігти в магазин і не скуповувати десятки кілограмів солі. Нам на день потрібна дрібка солі, декілька грамів, а однієї пачки вистачає на півроку чи навіть на рік. Тому деякі магазини поставили обмеження – не більше однієї пачки і це правильно. Треба зараз почекати, поки надійде імпортна продукція, і вона вже починає надходити. Можна вже побачити в магазинах сіль з Туреччини, Польщі і з інших країн і на них ціни достатньо пристойні – це 20-40 грн за півкілограма.
А які продукти можуть стати наступними після солі, гречки в плані такого панічного дефіциту?
Мабуть, панічного дефіциту на інші продукти не буде. Бо посівна кампанія проходить хоч і не в такому режимі, як було до війни, але вона є. Гречка, просо сіються. І борошно, і хліб будуть, але питання в ціні. Ціна і до війни зростала через певні причини, у тому числі інфляційні. А зараз ситуація ще трохи погіршилася, бо дорожчає паливо і через це ми бачимо зростання собівартості, що спричиняє ріст цін на хліб і на решту продуктів.
Ми вже можемо бачити в магазинах, що ціни зросли і не через те, що продавці такі погані і ставлять завищені ціни. Ціни зросли, бо закупівельна вартість зросла. В тому числі, наприклад, куряче філе зросло у ціні: зараз воно коштує 130 грн за кілограм, хоча декілька місяців тому можна було купити за 115 грн за кілограм.
Загалом, наскільки можуть зрости ціни на продукти найближчим часом?
Вони вже зростають і можна казати про те, що з початку року, наприклад, на хліб ціни зросли на понад 10%, пшеничне борошно здорожчало на 20%, різні види м’яса зросли до 20%. В такому ж режимі буде поступове зростання цін на інші продукти. Але тут питання в іншому – люди мають отримувати відповідну зарплату, але, на жаль, не всі підприємці зараз можуть дозволити собі платити таку зарплату, яку би хотіли мати українці. Ми мали це питання і до війни, а зараз воно загострюється, бо люди можуть собі дозволити менше продуктів, ніж вони могли купити ще декілька місяців тому. І, на жаль, на це питання поки що немає відповіді.
Але водночас ми можемо спостерігати, що ціни на деякі товари падають в ціні. Наприклад, на яйця ціна останнім часом помітно знизилась. Якщо ще у січні десяток яєць коштував 35-40 грн, то зараз можемо побачити 20 грн, а у деяких випадках – 15 грн за десяток яєць. Це пов’язано з тим, що у нас зараз обмежений експорт, через логістичні питання ми не можемо так само експортувати, як ми це робили до війни. У цьому випадку українцям в певному сенсі це грає на користь. Тому що експортерам нікуди дівати продукцію і її треба якось збувати. І ціна на яйця буде на такому рівні триматися, поки ситуація з експортом не стабілізується.
Але з іншого боку, якщо виробники будуть продавати залишки продукції собі в збиток, то у них буде менше можливості платити людям зарплату, тримати таку ж кількість працівників. І згодом вони або зменшать свою діяльність або ж, якщо це маленькі виробники у сільській місцевості, будуть зупинятися і тоді пропозиція буде ставати меншою. Тому тут достатньо ризикована ситуація.
Частина підприємств зупинились через війну або перебувають в окупації і не працюють. В таких умовах мережі супермаркетів почали більше імпортувати, і така продукція іноді коштує дешевше, ніж наша, українська. Що робити місцевим виробникам, щоб вижити?
Така ситуація склалася через те, що у нас з початку війни були скасовані ПДВ і мито на імпортні товари. Можна було продукти та інші речі завозити в Україну і не сплачувати при цьому в бюджет 20% ПДВ та імпортні мита. Проте зараз державний бюджет достатньо дефіцитний, бо видатки суттєво зросли, а надходжень до бюджету на такому рівні, як це було до війни, немає. І зараз нам за даними міністерства фінансів і МВФ, треба щомісячно залучати понад 5 млрд доларів кредитних, грантових коштів, щоб покрити дефіцит. Через цю ситуацію зараз у Верховну Раду подали урядовий законопроект, щоб знову повернути ПДВ та мито для імпортерів. Тому найближчим часом ціни на імпортні товари зростуть і ситуація для місцевих виробників вирівняється.
Цього літа у нас, на ринках, скоріше за все, не буде херсонських кавунів і помідорів, мелітопольської черешні і т.д. Нам вдасться покрити попит лише місцевою продукцією? І що буде з цінами?
За різними оцінками, 75% баштанних культур покривалися за рахунок Херсонської області. Проте і до війни ми частково цю продукцію імпортували. Коли весь врожай в українських містах був зібраний і проданий, то у вересні-жовтні українці хотіли і надалі купувати дині та кавуни. Ці продукти частково імпортувалися з Туреччини, Греції тощо. Тому зрозуміло, що цього року пропозиція буде меншою і ціни зростуть. Зараз важко сказати наскільки, але вони зростуть у порівнянні з минулим роком. Але я думаю, що ми побачимо у магазинах і кавуни, і дині, але вони у більшості будуть імпортні.