Шотландська висловуха: характер, особливості породи, фото

15:55, 15 січня 2024

Фото і відео шотландських висловухих котів викликають щире замилування. Ще б – симпатичні загнуті вушка, кругла мордочка і загалом тіло, виразні очі, різноманітний окрас. Та не все так просто і мило з цією породою котів. Розповідаємо, звідки взялися висловухі, чому у деяких країнах їх розведення хочуть заборонити, а багато профільних Асоціацій не визнають цю породу.

Походження породи шотландських висловухих

Повислі вушка – це наслідок спадкової мутації вушного хряща, що вперше у 1960-х роках зафіксували шотландські вчені. Звідси походить назва породи. А також – її проблеми, про які – згодом.

Ця порода, яку визнаються далеко не всі профільні Асоціації, загалом походить від фермерських кішок, міцних і витривалих. Навіть виставкові екземпляри сьогодні теж лишаються такими і легко пристосовуються до більшості ситуацій.

Основні факти про породу

Якщо коротко описати породу шотландських висловухих котів, то це виглядатиме так:

  • Тривалість життя – 11-15 років;
  • Вага – 2,5-6 кг;
  • Колір – різноманітні варіанти, окрім шоколадного і лілового;
  • Підходить для опікунів без досвіду;
  • Грайливі, активні та допитливі котики;
  • Незалежна, але дружелюбна порода;
  • Не балакучі, переважно тихі;
  • Чудові для сім’ї, але зі старшими дітьми;
  • Також підходять для одного опікуна.

Цікаві факти про шотландських висловухих

У шотландських висловухих кішок народжуються кошенята як з «фірмовими» вушками, так і з рівними. У кого які вушка – неможливо визначити, поки кошенятам не буде близько чотирьох тижнів. Та навіть якщо у малечі повислі вушка, це не гарантує того, що вони не випрямляться до досягнення ним 12-тижневого віку.

Кошенята з прямими вухами у виводках шотландських кошенят важливі, щоб уникати проблем зі здоров’ям. Якщо схрещувати кота і кішку з повислими вухами, їхні кошенята, найбільш імовірно, будуть мати серйозні вади.

Проблеми зі здоров’ям у шотландських висловухих котів

Дефект вушного хряща, що виникає через спадкову мутацію, також може з великою імовірністю поширюватися на інші суглоби котячого організму і викликати остеохондродисплазію. Цей стан, у свою чергу, призводить до болісного артриту.

Друга проблема породи в тому, що ці котики належать до брахіоцефалів, тобто порід із короткими носами. Це може викликати проблеми з дихальною системою, навіть призвести до серйозного респіраторного дистресу.

Окрім того, короткий ніс і складки на мордочці сприяють частішому виникненню інфекцій та захворювань шкіри та очей. А через те, що кіт не може самостійно почистити повислі вуха, а опікун пропустив це, можуть виникати і серйозні вушні інфекції.

Також шотландські висловухі коти схильні до полікістозу нирок, що теж є спадковим захворюванням і може призвести до ниркової недостатності. Водночас ризик розвитку цього захворювання у шотландських висловухих нижчий, ніж в інших порід котів, схильних до такої проблеми.

Власне, через цілий букет потенційних важких захворювань ця порода не визнається багатьма профільними Асоціаціями, зокрема європейськими, а в деяких країнах її хочуть заборонити до розведення – у Нідерландах, Великій Британії.

Характер шотландської висловухої

Це дружелюбні і лагідні котики, які можуть жити яв сім’ї, так і з одним опікуном. Важливо поважати їхні межі та розуміти поведінку. Оскільки самі шотландські висловухі коти – тихі, то вони також цінуватимуть тишу в домі.

Разом з тим, вони надзвичайно активні і грайливі: люблять ігри у стилі полювання на здобич, лазити котячими «деревами», спостерігати з верхівок меблів тощо. Якщо є можливість, то котику потрібно забезпечити змогу гуляти на вулиці, але в закритому і безпечному просторі власного подвір’я чи саду, адже ця порода – напрочуд розумна і потребує постійної ментальної стимуляції. Якщо кіт не дізнаватиметься нове і цікаве, то може почати робити шкоду або впасти в депресію.

Важливо, що ця порода котів потребує більше уваги, ніж багато інших. Шотландського висловухого не можна залишати на самоті більше, ніж на кілька годин, інакше це призведе до підвищеної тривожності через розлуку з опікуном. Тут можуть допомогти інші тварини-компаньйони, з якими представники цієї породи цілком добре уживаються.

Узяти в сім’ю будь-яку тварину – це велика відповідальність. Окрім того, щоб ви сходились характерами, важливо врахувати, чи зможете ви забезпечити тварині умови, яких вона потребує.