Спостерігачі громадянської мережі ОПОРА, яка стежила за проведенням незалежного оцінювання, не помітили серйозних порушень процедури проведення ЗНО. Про це йдеться у звіті, обнародуваному організацією сьогодні, 26 червня.
«Під час усіх іспитів тестові завдання залишалися засекреченими для вступників до початку роботи над ними в аудиторіях. Це дає підстави говорити про відсутність витоку інформації до моменту тестувань», – розповіла координатор спостереження за ЗНО від Громадянської мережі «Опора» Ольга Стрелюк.
«Опора» зазначає, що персонал на пунктах тестування був добре підготований, а помилки та порушення, які все ж зафіксували спостерігачі, загалом не впливатимуть на визначення результатів оцінювання знань учасників.
У звіті вказується не завжди якісна підготовка пунктів тестування до проведення оцінювання, а також невиконання черговими своїх прямих інструкцій щодо перевірки туалетних кімнат та виявлення заборонених технічних засобів зв’язку, друкованих чи рукописних матеріалів.
Наприклад, під час тестування з історії України у Хотинській гімназії Чернівецької області ще до початку роботи над тестом громадський спостерігач виявив матеріали з історії України, а також з географії, які, ймовірно, були залишені там з минулих тестувань. Очевидно, що відповідальний за пункт тестування неналежно подбав про підготовку пункту тестування.
За словами Ольги Стрелюк, ситуація з дотриманням процедур проходження зовнішнього оцінювання з боку учасників тестування є порівняно гіршою.
За оперативними даними Українського центру оцінювання якості освіти, завчасно роботу над тестами у зв’язку з виявленням фактів порушень припинили 519 осіб. Найбільшу кількість вилучень зафіксовано під час тестувань з гуманітарних предметів – української мови й літератури, історії України, іноземних мов та географії.
Переважно учасники втрачали право отримати позитивний результат за підсумками ЗНО через наявність у них мобільних телефонів, які були виявлені за допомогою металодетекторів під час технологічної перерви, або намагання скористатися письмовими матеріалами та шпаргалками, заздалегідь залишеними в туалетах.
Спостерігачі також зауважують, що нова процедура застосування металодетекторів сприяла дотриманню процедур ЗНО. Водночас в ОПОРІ відзначають нерівномірне використання металошукачів різними регіональними центрами оцінювання якості освіти.
Так, наприклад під час тестування з наймасовішого предмету – української мови та літератури – прилади застосовувалися на ПТ, де були присутні спостерігачі у Львівській, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській, Харківській областях.
У Києві, Черкаській, Донецькій та Луганській областях технологічна перерва взагалі не оголошувалася.
Спостерігачі мережі «Опора» були присутні на пунктах тестування та слідкували за дотриманням процедур незалежного оцінювання і з боку персоналу, і з боку абітурієнтів. Цього року спостереження охопило 16 областей України та усі 9 регіональних центрів оцінювання якості освіти. Загалом спостерігачі «Опори» працювали на 909 пунктах тестування.
Нагадаємо, ЗНО триває з 3 по 27 червня, на нього зареєстровано 322,5 тис. охочих пройти тестування. Водночас серед тих, хто зареєструвався, майже 80 тис. осіб (близько 25%) – випускники загальноосвітніх шкіл минулих років. Планується, що 65 тис. учасників ЗНО складатимуть тести мовами нацменшин.
Додамо, що за ЗНО в Україні наглядають спеціальні мобільні групи.