Закарпатський окружний адміністративний суд у середу, 18 березня, скасував висновок з оцінки впливу на довкілля, який давав змогу турецькому інвестору збудувати на закарпатській полонині Боржава вітроелектростанцію. Відповідне рішення ухвалила суддя Закарпатського окружного адмінсуду Тетяна Скраль, повідомила спільнота «Врятуй Боржаву».
У спільноті пояснили, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який, до слова, видав департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, був тим документом, на основі якого забудовнику вдалося отримати дозвіл на будівництво вітроелектростанції.
«Тепер ми працюємо над скасуванням всіх виданих дозволів та інших документів», – наголосили активісти.
Вони додали, що органи влади допустили низку інших порушень, зокрема, при відведенні земельних ділянок і розробці детальних планів територій, які активісти також намагатимуться скасувати.
При цьому судовий збір за скасування цих позовів коштуватиме понад 151 тис. грн, оскільки компанія має договори оренди землі не на цілісний комплекс, а на кожну окрему вітроелектроустановку, або, простіше кажучи, – вітряк. Тобто активістам доведеться скасувати 34 договори оренди – адже ВЕС, яку хочуть збудувати на Боржаві, складатиметься із 34 вітряків.
Історія питання
Турецька компанія ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» у 2017 році розпочала збір усіх необхідних документів для будівництва на найдовшій полонині Закарпаття – полонині Боржаві – вітрової електростанції загальною потужністю 120 МВт. Це 34 вітряки по 150 метрів заввишки разом з гірськими сполучними дорогами, яких поки що на полонині немає, і разом з підземними кабелями на десятки кілометрів уздовж Боржави. Будівництво ВЕС мало початися в червні 2019 року.
Як писала 30 жовтня 2019 року газета «День», інвестор почав готувати проект землеустрою під кожен вітряк окремо, а не на цілісний комплекс. Таким чином забудовник отримав в оренду земельні ділянки під майбутню ВЕС.
У січні 2019 року в Єдиному реєстрі ОВД (оцінок впливу на довкілля) з’явився звіт компанії щодо оцінки впливу такого будівництва на довкілля.
«Експертів вразив його обсяг – понад тисячу сторінок, а ще більше зміст. Траплялися скопійовані частини звітів щодо вітрових електростанцій в інших регіонах України, також були неправдиві дані про дослідження впливу на природу від появи комплексу вітряків. Зі свого боку громадськість підготувала зауважень на сто сторінок, сподіваючись, що екологічний департамент ЗОДА, як остання інстанція в погодженні звіту, помилки розробників врахує й видасть висновок про неприпустимість такої діяльності. Однак у департаменті підготували протилежні документи», – йшлося в публікації «Дня».
Які ще документи треба скасувати, щоб вберегти Боржаву від забудови?
Окрім висновку ОВД, необхідно скасувати детальні плани територій, які стали підставою для укладення договорів оренди землі. Скасовувати потрібно також укладені договори оренди землі. Незважаючи на те, що ВЕС планується одна, договорів оренди уклали під кожну ВЕУ (окремий вітряк). Таким чином судовий збір за подання такого позову становить понад 151 тис. грн. На звернення до суду з проханням відтермінувати сплату судового збору чи визнати це однією позовною вимогою суди реагують негативно.
Газета «День» зазначала, що закон про судовий збір дозволяє звільняти в таких категоріях спорів позивачів від сплати судового збору, адже йдеться про збереження національного надбання.
Також судитися потрібно щодо скасування дозволів на початок будівельних робіт, які отримані ТОВ «Атлас-Воловець», розповідала юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.
Чому небезпечно будувати ВЕС на Боржаві?
Дискусії довкола будівництва ВЕС на Боржаві точаться ще від 2018 року. Частина туристів, екологів, місцевого населення та активістів наголошують на можливих ерозіях ґрунту, небезпеці утворення зсувів, селів, зменшенні туристичної привабливості регіону та чисельності рідкісних видів рослин і тварин внаслідок реалізації проекту.
Натомість інвестор (ТОВ «Атлас Воловець Енерджи») стверджує, що вплив на природу буде мінімальним, інвестиція сприятиме розвитку туризму, а проект реалізуватимуть згідно з вимогами українського та міжнародного природоохоронного законодавства.