Суд зобов'язав Державну міграційну службу повернути українське громадянство єпископу Української православної церкви (Московського патріархату) Гедеону. Про це пише «Українська правда» з посиланням на коментар Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційний суд у середу, 22 січня, підтримав рішення попередньої інстанції – Окружного адміністративного суду Києва – від 18 вересня 2019 року.
«Суди повністю задовольнили позов єпископа Гедеона (в миру Юрій Харон) до управління Міграційної служби у Волинській області. В ньому священник просив відновити його українське громадянство, скасоване ДМС 21 червня 2018 року», – йдеться у повідомленні.
Суди вирішили, що ДМС не мала права скасовувати українське громадянство Гедеона.
Рішення Шостого апеляційного суду набуває чинності в день ухвалення. Але, як пояснили виданню в суді, Міграційна служба ще може його оскаржити.
Як інформував ZAXID.NET, у лютому 2019 року єпископу УПЦ (МП) Гедеону (Юрію Харону) заборонили в'їзд в Україну. Українські прикордонники в аеропорту «Бориспіль» виявили у нього український паспорт для виїзду за кордон, який числиться як загублений. Зокрема, в протоколі Державної прикордонної служби міститься інформація про те, що цей документ на ім'я Юрія Харона, за даними управління Державної міграційної служби у Волинській області, внесено до обліку серед загублених, вкрадених, оголошених недійсними паспортних документів і підлягає вилученню. Також було встановлене, що Юрій Харон володіє паспортами трьох країн: РФ, України та США. Тому ДМС скасувала його громадянство.
Голова СБУ Василь Грицак стверджував тоді, що діяльність Гедеона загрожувала національній безпеці України.
Юрій Харон також є відомим противником створення Православної церкви України. Зокрема, він подав позов до Верховного суду з вимогою визнати постанову Верховної Ради «Про підтримку звернення Президента до Вселенського патріарха про видачу Томоса про автокефалію Православної Церкви в Україні» незаконною і скасувати його.
Він також має стосунок до історії зі зведенням каплиці УПЦ (МП) біля історичного музею на вул. Володимирській у Києві. Це викликало протести громадських активістів, адже, на їхнє переконання, каплицю неправомірно побудували поблизу залишків фундаменту старовинної Десятинної церкви Х-ХІ ст.