Команда молодих активістів з Харкова Street Culture & Urban Reform, за допомоги міської ради та партнерів, облаштувала у Львові табір для переселенців зі сходу Urban Camp. До війни команда Street Culture займалася розвитком вуличних культур у Харкові, Києві та інших містах України. Найвідоміший проект, до створення якого залучалась команда Street Culture – це величезний урбан-парк на ВДНГ у Києві. Подібні простори мали відкрити і в інших містах України, у тому числі у Львові, але війна призупинила ці плани.
На початку березня частина команди Street Culture переїхала до Львова, у Харкові залишилось лише дві людини. Маючи досвід створення концепції дитячих таборів, команда вирішила створити щось подібне у Львові, але не лише для дітей. Так вдалося облаштувати перший Urban Camp для українців зі сходу, які залишили свої домівки через війну. Журналістка ZAXID.NET відвідала кемп, поспілкувалась з жителями та організаторами і розповідає, чому тут всім так подобається.
«Ми створюємо такі умови, щоб людям було не так тяжко пережити війну»
Один з творців кемпу, засновник ГО Центр вуличних культур (Street Culture) для біженців Єгор Матюхін зустрічає біля входу на територію спортивної школи у Львові. Одну з будівель школи міське управління спорту передало Єгору та його команді для облаштування локації Urban Camp – місця для тимчасового перебування переселенців з гарячих точок України.
«Ми не прихисток», – одразу наголошує Єгор Матюхін, – «Ми не працюємо у форматі матраца на підлозі, ми окреме ком'юніті».
Коли заходиш на територію Urban Camp, одразу стає зрозуміло, що має на увазі Єгор Матюхін. Біля основної будівлі, де живуть переселенці, волонтери організували культурний простір: разом з жителями кемпу зробили вуличні меблі, дитячий майданчик, виділили місце для гри у баскетбол, танців та настільного тенісу. Увечері тут показують кіно просто неба або вмикають вуличні гірлянди, щоб люди могли посидіти, поспілкуватись.
Паркан довкола двору перетворили на арт-об'єкт.
«Шість художників зі Львова і шестеро художників з Харкова малювати графіті. Одну зі стін розмалювали наші діти – їм зробили розмальовку, а вони розфарбували», – показує результати роботи художників та дітей Єгор Матюхін.
«Коли ми сюди приїхали, тут все було занедбано і територія виглядала максимально непривабливою. Ми нафандрейзили коштів, залучили спонсорів та зробили тут таке затишне місце. Тут щовечора збираються люди: хтось грає в баскетбол, хтось танцює, хтось займається паркуром – створюється таке ком'юніті», – пояснює Єгор Матюхін.
Ідея цього кемпу, каже Єгор Матюхін – не лише дати місце для ночівлі людям зі сходу України, а й зробити їх частиною спільноти, підтримати та соціалізувати. У кемпі загалом одночасно може проживати 35 людей – зараз усі ліжка зайняті. Водночас за словами Єгора, понад 100 людей наразі очікують на те, щоб сюди потрапити, а всього за час роботи кемп уже прийняв понад 200 осіб.
«Ми забезпечуємо всіх триразовим харчуванням, підтримкою, якщо щось потрібно – ми знаходимо різні шляхи допомоги людям. Хтось вже працює і тут живе, хтось живе і чекає на переїзд далі, а хтось просто переживає війну. І ми створюємо такі умови, щоб це було не так тяжко пережити. Прикольно, що люди комунікують, разом займаються різними активностями», – каже Єгор Матюхін, показуючи приміщення, де сплять переселенці.
«У нас тут народилася дитина»
Простора будівля, де проживають переселенці, розділена на кілька зон. При вході облаштовані туалети з душовими, зона для прання. За окремими дверима - велика кімната з ліжками, кухнею і дитячою зоною. Кожна сім'я може відділити себе від інших мешканців ширмами, таким чином створюється ілюзія окремої кімнатки.
Павло Нікітенко разом з сім'єю приїхав з Запоріжжя до Львова ще у березні. Павло, його вагітна на сьомому місяці дружина, дві доньки 3 і 8 років та дві кішки спочатку жили у знайомих. Потім, каже Павло, стало незручно обтяжувати друзів.
«За допомогою знайомих та інтернету дружина знайшла цей кемп. Ми звернулися за допомогою, нас з радістю прийняли», – каже Павло Нікітенко.
Павленки облаштували собі міні-кімнату з чотирьох ліжок, згодом посередині з'явилось й дитяче ліжечко – дружина Нікіти народила сина у львівській лікарні, а після пологів повернулась з малюком у кемп.
Сім'я Павленко живе у кемпі вже два місяці, незабаром планує виїхати за кордон. Жодних часових обмежень у перебування в кемпі, наголошує Єгор Матюхін, не існує.
«Люди приїжджають з різними проблемами. Ми допомагаємо адаптуватися, знайти житло або відвозимо на кордон. Через нас вже пройшло близько 200 українців: хтось затримався, хтось поїхав далі, хтось знайшов роботу, комусь допомогли влаштуватися. Ти можеш приїхати на добу, тиждень, місяць, на будь-який термін. Ми надаємо психологічну допомогу, є спортивні заняття для дітей: ми возимо їх в басейн, займаємося арт-терапією. Щовихідних ми тут робимо різні івенти для дітей, які у нас живуть. Деякі переселенці – це атлети вуличних культур: хтось танцює, хтось займається паркуром, трекінгом тощо», – розповідає Єгор.
Зараз команда Street Culture збирає гроші та разом з міською радою шукає локацію для другого кемпу у Львові. Водночас волонтери займаються гуманітарною допомогою: збирають їжу, побутову хімію та інше у Львові та в інших точках на заході України і возять все це у Харків.
«У нас є три головні цілі: перше – ми шукаємо будь-яку гуманітарну допомогу, відправляємо її до Харкова і далі наша команда там доставляє адресну допомогу людям. Друге – ми робимо кемпи, простори для людей. І третє – підтримка ком'юніті по всій країні», – пояснює Єгор Матюхін.
Команда Street Culture планує провести у Львові форум, а згодом і фестиваль вуличних культур. А команда у Києві планує події на території урбан-парку на ВДНГ: арт-терапітю, майстер-класи для дітей, тренування тощо. Єгор Матюхін вважає, що такі події допоможуть молоді перемкнутись на активності і легше переживати цю війну.
Зареєструватися на проживання в Urban Camp можна на сайті кемпу — для цього треба заповнити заявку з актуальною інформацією та очікувати на її підтвердження. Підтримати діяльність кемпу, можна зробивши пожертву на спеціальний рахунок.
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».