Сміттєві війни повертаються до Львова – такою є умовна назва цього випуску ZAXID.NET LIVE, і це зовсім не перебільшення. Голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин разом із голово ЛОДА Олегом Синюткою уже анонсували, що мають намір достроково розірвати договір на вивезення сміття зі Львова. Аргументують це тим, що Садового треба поставити на місце – мовляв, «загрався у велику політику тоді, коли інші працюють».
Тобто вже через місяць (з першого квітня) Львів може опинитися у тій же ситуації, що і майже два роки тому, коли сміття тижнями накопичувалося на вулицях, а вивозити його було нікуди. Чи готове місто до нового витка сміттєвої блокади – поговоримо сьогодні з Вадимом Ноздрею, який відповідає за проект сміттєпереробного заводу у Львові, і Сергієм Салом, який у міськраді відповідає за утилізацію сміття.
Доброго вечора, панове. Давайте почнемо з вас, пане Сергію. Як у мерії відреагували на ці заяви Ганущина, який сказав, що 12 березня буде сесія обласної ради, де, очевидно, буде підтримане це рішення про зрив договору на вивезення сміття?
Сергій Сало: Перш за все хотів би сказати, що на сьогоднішній день є чинною і не втрачала своєї чинності ухвала Львівської міської ради про передачу повноважень №2163 від 29 червня 2017 року, а також є чинним рішення обласної ради про прийняття цих повноважень і прийняття програми щодо вивезення твердих побутових відходів зі Львова.
Так само є чинним на сьогоднішній день договір про субвенцію, у відповідності до якого визначені повноваження і здійснюється фінансування цих заходів. Жодних інших документів, тобто розпоряджень, документів чи інформаційних про намір передати такі функції з 1 квітня до нас не надходило.
Але ви, напевно, читаєте в ЗМІ – це було публічно, це голова обласної ради свою колонку написав, де пояснив.
Сергій Сало: Вся інформація, якою ми володіємо, – це інформація з засобів масової інформації про такий намір.
І? Як у мерії відреагували на цю інформацію із засобів масової інформації? Якось схвилювалися – чи втішилися, може?
Сергій Сало: Я би сказав, що хвилюватися не зовсім є правильним. Чому? Тому що Львів і до того часу, тобто після трагедії на полігоні твердих побутових відходів у Грибовичах, рік часу міська влада займалася збором і вивезенням твердих побутових відходів. Тобто на сьогоднішній день система налагоджена – зваження, ваги працюють, перевантажувальні станції працюють.
Єдине питання, яке є – це куди вести, оскільки тривале вивезення твердих побутових відходів на полігони Львівської області, а також на полігони інших областей… Тому що на сьогоднішній день значна кількість (а це десь понад 70%) вивозиться за межі Львівської області. Це не є вирішення питання. Вирішення питання – це будівництво регіонального полігону твердих побутових відходів.
Ми до цього питання повернемося, але власне ключовим є (ви самі це сказали) – куди вивозити. Наразі існують, я так розумію, якісь домовленості, які уклала обласна влада з полігонами. Формальні, неформальні – але вони працюють, і сміття вивозиться. Львову майже два роки тому не вдавалося цього зробити з різних причин. Мер називав це сміттєвою блокадою, обласні чиновники називали це безгосподарністю і невмінням вести переговори. Зараз вам знову доведеться це робити. Ви якось готуєтеся?
Сергій Сало: Дивіться, на сьогоднішній день кожен із перевізників твердих побутових відходів має укладені чинні угоди з полігонами твердих побутових відходів.
Ви знаєте, яка тривалість цих угод?
Сергій Сало: Вони укладені на цілий рік. Тобто є укладені угоди, і хотілося б також відмітити, що приблизно 80% полігонів – це ті полігони, які приймали побутові відходи протягом 2016-го і протягом 2017 років.
80%?
Сергій Сало: Порядку 80%, так.
Чому місто тоді було завалене – а зараз не завалене, якщо лише 20% полігонів додалось?
Сергій Сало: Зараз частково збільшилася кількість відходів, які захоронюються на полігонах Львівської області. Тобто вже після передачі повноважень відкрилися окремі полігони на території Львівської області за сприяння обласної державної адміністрації, чого не вдавалося місту – досягти домовленостей з місцевими полігонами.
Я так розумію, між областю і містом був укладений договір на два роки, так? В обласній раді вирішили, що можна розірвати цей договір. Де гарантія, що за бажання оці всі полігони, які мають укладені договори з перевізниками на рік, теж не почнуть їх розривати?
Сергій Сало: Гарантій зараз ніхто не може дати.
А є якісь юридичні механізми, які запобігають цьому? Чи ні? Чи це «хочу – розірву, хочу – не розірву»? Якісь штрафні санкції, ви не знаєте?
Сергій Сало: Не можу відповісти вам на таке питання. Але кажу – вирішення питання поводження з відходами, тобто утилізація або навіть будівництво комплексу механіко-біологічної переробки твердих побутових відходів не повною мірою вирішить питання поводження з відходами. Оскільки по залишковому принципу все одно будуть залишки, які необхідно утилізувати. І також хотів би звернути увагу, що проблеми з утилізацією відходів на сьогоднішній день у Львівській області має не тільки місто Львів.
Так, відомі проблеми в Дрогобичі. Але скажіть, будь ласка, у цьому договорі… Я, щиро кажучи, навіть не бачив цього договору між мерією і обласною владою. Там передбачені якісь штрафні санкції за дострокове розірвання?
Сергій Сало: Ні, не передбачено.
Зрозуміло, дякую. Давайте зачепимо тему сміттєпереробного заводу. Ви, Вадиме, займаєтеся цим питанням. Буквально недавно голова ЛОДА заявив, і достатньо категорично заявив, що будувати його у Львові недоцільно і навіть небезпечно.
Вадим Ноздря: Це правда, була така заява.
Так. А днями вже після того міністр екології приїжджав до Львова і заявив, що Львів докладає надзусилля з цим будівництвом. Яка там зараз ситуація?
Вадим Ноздря: Ви хочете, щоби я прокоментував яку частину цієї ситуації?
Думаю, більш радикальну – це заяву голови ЛОДА, який сказав, що це небезпечно.
Вадим Ноздря: Ви знаєте, така ситуація достатньо для мене дивна. Я вже не перший рік знаходжусь у сфері публічного управління – і депутатом був, і працюю зараз в органі місцевого самоврядування, виконавчому комітеті комунального підприємства. Коли презентувалося законодавство про оцінку впливу на довкілля, віце-прем'єр-міністр Зубко наголошував особливо на децентралізації.
Я уявити собі не можу в сталій демократичній європейській країні, що коли місто приймає рішення колегіальним органом – більшість депутатів визначила плани і наміри, визначила ресурси, які потрібно місту залучити, визначила, де і кому займатися проектуванням цього важливого елемента міської інфраструктури... Є процедура, яка передбачена, і ключову роль відіграє міністерство природи: як проводиться оцінка впливу на довкілля, хто розробляє відповідний звіт, хто проводить які дослідження, заміри, аудити. Все це у нас чітко в законодавстві прописано.
І в процесі, коли це все відбувається, немає безпосередньої участі, не передбачено голови обласної адміністрації, органу державної влади на місцях – то не можна такі речі просто казати. Тому що експертизу проводить не губернатор Львівської області. Експертизу проводить той, хто має проводити – уповноважений державний орган. І ми всіх цих процедури дотримались на 100%.
Власне тільки про це заявив, я впевнений, міністр природи, який відвідував із робочим візитом Львів. Він підтримав не когось безпосередньо – він підтримав Львів у прагненні, використовуючи власні ресурси, на засадах самоврядування, на засадах децентралізації вирішити свою проблему.
Знаєте, від самого початку цієї діяльності в мене таке враження, що нас намагаються ганяти по території Львівської області – ви шукайте там десь, домовляйтесь. Ми не будемо більше шукати, домовлятися, куди нам подіти наші не перероблені відходи – це заборонено законом України для всіх без винятку міст, селищних поселень, громад і територій.
Ми маємо дати собі раду, забезпечити переробку в себе на території побутових відходів, які утворюються на території міста. Паралельно є доведені програми і плани, хто несе відповідальність за розроблення регіонального плану управління відходами для всієї області. І там все починається з визначення місць видалення відходів. Ми починали ще в 2017 році, і всі наші плани, і засади, і рішення органу місцевого самоврядування визначили, що ми найближче в середньостроковій перспективі маємо робити. Власне, Львів так і рухається.
Зараз ми хочемо брати участь безпосередньо у розробці цього регіонального плану, адже місто Львів з радістю долучить свої фінансові та інші ресурси для того, щоб якнайшвидше побудувати регіональний полігон.
Новий полігон, так?
Вадим Ноздря: Новий, який потрібен. Адже Грибовичі також обслуговували не тільки місто Львів, це правда. І більшість районів Львівської області також користалися цією послугою. Тому, як правильно було зазначено, для видалення остаточного – адже послуга поводження з відходами на сьогоднішній день вже точно складається з трьох частин: збирання-вивезення, перероблення і видалення. Видалення, на сьогоднішній день, здебільшого відбувається через захоронення.
Власне перероблення послугу ми забезпечуємо, і вона покликана для того, щоби зменшити ту частину, яка має так чи інакше залишковий об’єм – але це вже результати переробки, це не є не перероблені відходи. А перероблення відходів заборонене статтею 32 Закону України про відходи для всіх без винятку, не тільки для Львова. Це стосується й інших міст на території України, в тому числі Львівської області.
Де ви будете захоронювати оці залишки? Поки що порозуміння немає. І, я так розумію, це буде теж десь у районі цієї вулиці Пластової?
Вадим Ноздря: Ні, це абсолютно неправильне і хибне розуміння. Ніколи такі комплекси не функціонують таким чином, щоби десь… У Європі є різні приклади, але, як правило, якщо цей комплекс розташований у міській території, то на нього завозять відходи, а вивозять з нього вторсировину і залишки. Правда? Тобто це такий потік, такий нормальний робочий технологічний процес.
Я завжди відповідаю на це питання дуже просто. Давайте уявимо собі ситуацію сьогоднішнього дня. Всі 100%, весь об’єм наших відходів їздить достатньо далекі відстані, 60% потрапляє навіть за межі Львівської області. Якщо на сьогоднішній день, не змінюючи навіть цих локацій, але змінювати об’єм – тобто нам доведеться відвезти вже 30% залишкового об’єму відходів, які будуть перероблені, оці 30%. По-перше, нам не треба буде вже багато локацій, ми будемо шукати найбільш вигідні, найбільш логістично привабливі з точки зору того, щоб не витрачати великі кошти на далекі перевезення.
Але все ж ви кажете, що має бути новий полігон.
Вадим Ноздря: Це передбачено національно стратегією. Національна стратегія управління відходами України 2030 року передбачає, що кожна область має визначити, згідно з кластерним підходом, у себе на території області місця найбільшого скупчення відходів, які утворюються, і визначити місця видалення відходів.
Тобто це обласна влада має знайти місце?
Сергій Сало: Я уточню. Є державні будівельні норми щодо проектування і будівництва полігонів твердих побутових відходів. Цими нормами передбачено, що влаштовувати полігони в межах населених пунктів заборонено. Тобто полігони повинні бути за межами населених пунктів. Розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів – це повноваження обласної державної адміністрації. Тобто повноваження органів місцевого самоврядування не поширюються на вказану територію.
І, крім цього, хотів би сказати: якраз взяв папку з собою на ефір – це листи, які скеровуються (останній лист скерований сьогодні) на керівництво області, на керівництво держави щодо вирішення питання розміщення регіонального полігону. Крім цього, в цих листах зазначається бажання і намір Львівської міської ради взяти на себе всі фінансові витрати щодо облаштування такого полігону.
Тобто ви просите в області і держави лише місце – а всі витрати готовий нести міський бюджет?
Сергій Сало: Так.
Вадим Ноздря: Я би тут доповнив трошки, яка може бути процедура. Це ситуація, якою Львів одним із перших міст великих почав займатися, просто так склалися обставини. Але питання в тому, що є на сьогоднішній день. Листопад 2017 року – затверджена національна стратегія, на минулому тижні прийнятий національний план. Якщо відкрити ці важливі документи – вони встановлюють чіткі часові рамки і чітку відповідальність, хто що має робити для того, щоби ми поступово в Україні почали вирішувати проблему твердих побутових відходів.
Це дійсно на сьогоднішній день проблема. Тому ми продовжуємо наголошувати на тому, що з тих 17 ділянок, про які постійно чуємо, де середня площа ділянки – 3,5 гектара… Просто зауважимо, що для розміщення полігону регіонального у Львівській області щонайменше 30 га, я думаю, а може трошки і більше, буде гектарів потрібно для того, щоби такий об’єкт для потреб області вмістити, спроектувати.
Тобто ці 17 ділянок ніяк не підходять – так, я правильно розумію?
Вадим Ноздря: Наприклад, є ділянки під діючим стрийським полігоном.
Очевидно, що вони не дуже хочуть.
Вадим Ноздря: Та їх просто ніхто і не питав – але нам запропонували. І називають це «виділено». Що таке «виділено» – це окреме питання.
Питання в тому, як буде функціонувати цей комплекс (регіонального полігону, маю на увазі), як він буде фінансуватися, яке місце в цьому процесі займе місто. Це процес переговорів – переговорів у сенсі співпраці, міжміської співпраці, співпраці з державними органами.
Тому що має бути, по-перше, встановлений загальновизнаний тариф. Місто Львів не може на львівському регіональному полігоні запропонувати встановлення якогось тарифу, який, наприклад, буде неприйнятний. Але від цього тарифу залежить, що буде реалізовано на цьому полігоні. Треба усвідомити, що регіональний полігон – це інженерна споруда, в першу чергу. Це не просто визначене місце, яке потроху перетворюється на смітник.
Я розумію, але питання тарифів – це далека перспектива. А для того, щоби почати хоч щось робити… От ви бачите в цій ситуації, яка є зараз, особливо політична, взагалі якісь перспективи для співпраці обласної й міської влади? Тому що я, відверто кажучи…
Вадим Ноздря: Я бачу. Я, до речі, оптиміст у цьому сенсі, тому що, так чи інакше, загальноукраїнське законодавство дає нам чіткий дороговказ, інструкцію до дії. І ця дія може бути тільки спільна. І тому ми входимо до робочої групи, яка створена або має бути створена – поки що просто ми не бачили наказу відповідного. Але робоча група вже фактично один раз збиралася, робоча група створена саме на базі ЛОДА – так написано в національному плані. І ще раз наголошую на тому, що розробка регіонального плану починається з визначення місць видалення відходів – це питання №1, і це відповідальність робочої групи.
Я розумію, але це, по-перше, найболючіше питання, по-друге, в існуючій ситуації можна створювати робочі групи, але це як лебідь, рак і щука – всі будуть тягнути...
Вадим Ноздря: Ми готові до будь-якого рішення цієї робочої групи, яке буде загальноприйнятним на території Львівського регіону. Це питання дуже болить, і не тільки Львів. Львів на сьогоднішній день вже має середньострокове бачення, як ми даємо раду з тим сміттям, яке накопичене на території міста. Я ж іще раз повторюю: якщо ми навіть повеземо на 200–300 кілометрів залишки переробки – це вже абсолютно інша, більш контрольована ситуація, ніж та, яку ми маємо сьогодні.
І менші витрати, я так розумію, на утилізацію. Ви можете сказати, скільки міськрада витрачала в рік коштів на утилізацію сміття до початку цієї сміттєвої кризи? Ми зараз знаємо, що місто в рік платить обласній адміністрації 300 мільйонів гривень.
Сергій Сало: Так.
В ЛОДА кажуть що, в принципі, тих грошей забагато – вони десь до 100 мільйонів економлять, на інші проекти це поділяють.
Вадим Ноздря: Можна, я прокоментую це?
Так, прошу.
Сергій Сало: Якщо я не помиляюся, то за липень-грудень 2016 року (за півроку) було відшкодовано за перевезення і за перевантаження 91,6 мільйона гривень.
Вадим Ноздря: Це, в цілому, відповідає цій сумі 300 мільйонів гривень на рік.
Десь до 200 мільйонів гривень на рік.
Сергій Сало: В 2017 році трошки більше було, якщо не помиляюся – 120 з копійками.
Вадим Ноздря: Що я хотів додати до цього. По-перше, оскільки я на той час безпосередньо не мав відношення, просто взяв ухвалу Львівської міської ради №2163 і уважно її вивчив. Я хочу звернути увагу і депутатів, в тому числі Львівської міської ради, які активну позицію займають, що вони прийняли важливе рішення, і там є пункт, який на сьогоднішній день не виконується. Наприклад, пункт 4.1, який передбачає звітування фінансове по цих коштах, які були витрачені.
Я був дуже здивований (з врахуванням мого знання процедур, бюджетних обмежень і всього, що може відбуватися з коштами бюджету міста), коли на прес-конференції заявили, що була економія – і було за рішенням, фактично, Львівської обласної державної адміністрації кудись інвестовано ці кошти. Це, думаю, має турбувати тих, хто приймав це важливе рішення. Там все чітко зарегульовано, причому є законодавство, яке це визначає.
Тоді була така ситуація. Поставили ціну – торгуйся, не торгуйся…
Вадим Ноздря: Власне, ми почули, що щось було проінвестовано, в тому числі в підтримання інфраструктури полігонів Львівської області. Ми хотіли би мати бачення, якщо б нам пояснили, що власне Львову з того інвестування.
Дуже коротко, бо 30 секунд лишається. Було щось проінвестовано? Ви займаєтеся, так само, рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища. Надходять якісь кошти з обласної адміністрації?
Сергій Сало: Ні, кошти з обласної державної адміністрації на будь-які заходи на полігоні твердих побутових відходів у Грибовичах не надходили.
Місто що там робить?
Сергій Сало: Місто займається рекультивацією, тобто на сьогоднішній день є розроблений і пройшов експертизу…
Фізично щось відбувається?
Сергій Сало: На сьогоднішній день проходить очистка фільтрату на станції, очистка фільтрату, де продуктивність збільшено до 250 метрів кубічних на добу, і зараз навесні будуть відновлені роботи по тих першочергових заходах, які були призупинені восени минулого року.
Зрозуміло. Вибачте, мушу завершувати – наш час вичерпаний. Нагадаю, що сьогодні ми говорили про загрозу повернення сміттєвих війн у Львові. У студії був Вадим Ноздря – директор ЛКП «Зелене місто», який відповідає повністю за проект сміттєпереробного заводу у Львові. І Сергій Сало – виконувач обов’язків директора департаменту міськради з питань поводження з відходами. Мене звати Олег Онисько, побачимося через тиждень.