Театр «Domus» готує прем’єру «Добраніч, мамо!»

Театр «Domus» запрошує на психологічну драму «Добраніч, мамо!». За сценарієм, в мами є тільки дві години, щоб відмовити свою сорокарічну доньку від самогубства.

Тельма ― інфантильна фермерка, попри те, що їй вже за шістдесят. Мешкає вона у провінційній місцевості Сполучених Штатів. Все її життя ― це власний будинок, серіали та їжа, бо для більшого бракує мотивації. А вже як додаток ― Джесі, донька, що хвора на епілепсію.

«Тельму не напрягає цей світ, в якому живе. Їй подобається він. Головне, щоб в неї був телевізор, солодкого багато, консерви з тунця. І дитина, до якої вона звикла. Бо донька зробить все, що потрібно матері. І за рахунок доньки Тельмі буде також в певному сенсі комфортно», ― уточнила акторка Наталя Парфенюк.

Біда в тім, що жінки одна одну не чують. Вистава ― за п’єсою американської письменниці Марши Норман.

«Мені здається, що ближчого вже немає зв’язку, як мами і доньки. І якщо в таких близьких стосунках неможливо досягнути порозуміння, неможливо почути один одного, то ― якщо перевести це в ширший вектор, на всю країну ― нам треба задуматися над тим, чи ми взагалі можемо почути один одного», ― розповіла режисерка Наталя Меньшикова.

Сценографія ― Оксани Шпакович. А оскільки театр «Domus» створила переселенка з Криму, то і музику до вистави написав кримський композитор Володимир Базюк. Фонограму ж записали друзі з Німеччини.

«Я сподіваюся, що все буде добре. Працюємо далі, намагаємося йти вперед. Вже третя прем’єра. Готували, до речі, два місяці. За 18 днів ці всі декорації зробили. До другої- третьої години ночі шили, не спали. Всі разом», ― додав директор театру Денис Федєшов.

«Дуже би хотілося, щоб люди чули один одного, бачили один одного. Щоб вони, виходячи з вистави, казали:"Дякуючи Богу, в мене не так!" Або дзвонили своїм батькам», ― підсумувала Наталя Меньшикова.

Поринути в світ стосунків можна буде 28 квітня. Прем’єра в кінотеатрі імені Довженка, що на Сихові.