Топ-5 книжок від Володимира Павліва

Володимир Павлів, 49 років. Журналіст, редактор, публіцист. Основне досягнення у житті – можу собі дозволити говорити правду будь-кому, будь-де і будь-коли. Улюблені автори – окрім названих ще: Богдан Ігор Антонич і Йоган Фольфган Гете, Ігор Калинець і Артур Шопенгауер, Тарас Прохасько і Йозеф Рот, Джером К. Джером і Умберто Еко, Арістотель і Платон. Хоббі – розчинятися у часі.

Формування моєї «дуже особистої бібліотеки» починалося в «застійні» радянські часи, коли я був школярем старших класів середньої школи і студентом першого курсу Політехнічного інституту. Тоді весь час хотілося читати щось відмінне від обов’язкової навчальної програми, щось, що відкривало б перспективу іншої дійсності, кращого світу. Вибір був невеликий, тож першими доступними книжками, які відкривали ворота фантазії в інші уявні краї для мене стали історико-філософські романи Романа Іваничука. А потім вже прийшло справжнє і по нині основне захоплення – Німці.

РОМАН ІВАНИЧУК «МАНУСКРИПТ З ВУЛИЦІ РУСЬКОЇ»

«Геній місця» приховується за лаштунками міста. Ця книга Іваничука допомагає відкрити ці лаштунки. І опинитися у місці, де немає натовпу – чи то радянського, чи то українського.

ГЕРМАН ГЕССЕ «СТЕПОВИЙ ВОВК»

Радянська система – будь вона тричі проклята – відібрала моєму поколінню усвідомлення вартості власної особистості. «Степовий вовк» мені її повернув.

ТОМАС МАНН «ЧАРІВНА ГОРА»

Тягар власної особистості найлегше усвідомити на шляху від почуття самотності до пошуку самодостатності. Про це дізнався герой «Чарівної гори» і я з ним.

ФРІДРІХ НІЦШЕ «ТАК КАЗАВ ЗАРАТУСТРА»

Важко знайти когось більш тверезо-мислячого, ніж «божевільний» Ніцше, що створив «Заратустру». Тепер у справах суспільства я раджуся тільки з ним.

СЕНЕКА «МОРАЛЬНІ ЛИСТИ ДО ЛУЦІЛІЯ»

Сенека безцінний для думаючих людей, які химеру пристрастей і насолод охоче проміняють на надію уникнення страждань.