Десятки тисяч мешканців Львівщини опинились перед недешевим (у буквальному значенні цього слова) вибором: розмитнювати свої «євробляхи» або втратити їх. Що їм робити – і як заборона перетину кордону на «євробляхах» вплинула на автомобільні черги у пунктах пропуску, поговоримо з начальником Львівської митниці Левком Прокіпчуком.
Доброго вечора.
Доброго вечора.
Поясніть, будь ласка, чому оця заборона на перетин кордону стала несподіванкою? Про це попередили, фактично, за декілька годин до вступу в дію – що тепер без грошової застави не могли повернутися люди.
Оці законопроекти, які набули чинності 25 листопада 2018-го, в цій частині щодо транзитників не змінювалися з літа цього року. Тобто насправді ще влітку (до речі, й у вас на сайті) я писав, що буде проблема. Але основна увага суспільства була зосереджена на іншій темі – на питанні дешевого розмитнення. Ці люди, яких зачепило з іншої сторони, або не звертали увагу (думали, що їх це не зачепить), або вважали, що їм не потрібне дешеве розмитнення – їм підходить і так їздити, як вони їздили. Відповідно, не вникали в ті проекти, які 25 листопада стали законом.
Але я маю на увазі, що митниця знала – цей закон починає діяти, він прийнятий Верховною Радою. Не можна було розгорнути якоїсь хоча б коротенької, але інформаційної кампанії, щоби попередити?
Для того треба зрозуміти, коли був підписаний закон і коли він був опублікований. Закон був підписаний 23 листопада (в п’ятницю), а 24 (в суботу), він був опублікований в «Голосі України». Фактично в нас часу для того, щоби провести кампанію після офіційного опублікування цих законів, лишалося трохи більше, ніж половина дня – і ми зробили максимально, що було в наших силах, щоби попередити.
Але найцікавіше, що ви особисто, по-моєму, це робили? Бо з того, що я бачив у Facebook, що я бачив у ЗМІ, – фактично тільки ви і пояснювали.
Я не буду говорити за інші регіони – можу сказати, що робилося нами в суботу 24 листопада. Коли ми отримали інформацію, що законопроекти опубліковані, ми розуміли, що наші громадяни стикнуться з проблемою, коли після нуля годин будуть намагатися в’їхати на таких транспортних засобах на територію України. Відповідно, ми попереджували людей з певної години – коли ми отримали цю газету, насправді. Бо треба розуміти, що газета теж не була в нуль годин 24 листопада – вона появилася 10–11 ранку. Відповідно, ми людей почали попереджати при виїзді: врахуйте, якщо ви будете вертатися після нуля годин, до вас постане вимога, щоби сплачувати заставу. Крім того, зустрілися з польськими колегами і попросили їх цю інформацію поширити зі свого боку. Окрім того, спілкувалися з громадськими організаціями, які об’єднують інтереси власників чи користувачів таких транспортних засобів, щоби вони в себе в групах поширили. Відповідно, і в засобах масової інформації, і розмістили на стендах, які є на митниці…
Ну повірте, реально все, що могли, для того, щоби проінформувати максимально велике коло людей, зробили.
Але ви очікували таких бурхливих акцій протесту? Тому що те, що відбувалося на кордоні з блокуванням, – це вражало.
Я, чесно кажучи, очікував вночі, що будуть такі перші заворушення чи збурення. Але так вийшло, що ця інформаційна кампанія, яку ми провели (хоча вона й була обмежена в часі) дозволила максимальній кількості людей в’їхати вже на територію України на цих транспортних засобах ще 24 листопада – тобто в суботу, до нуля годин.
Тут питання в тому, що власники «євроблях» зрозуміли – все, тепер іншого виходу немає, вони втрачають право поїхати за кордон. Поки зорганізувалися – то вже на наступні дні…
Імовірно так, але треба розділяти, хто блокував дорогу перед пунктом пропуску. Це не ті власники «євроблях», які хотіли дешевого розмитнення. Це жителі прикордонних сіл, які не хотіли оформляти у вільний обіг ці автомобілі, сплачувати податки, а хотіли, як і раніше, їздити що п’ять днів за кордон і на так званій «човниковій» торгівлі заробляти кошти собі на життя.
Тобто це були ті самі люди, що півроку тому в січні теж блокували?
В основній масі – на мою думку, так.
Найцікавіше, що в цій ситуації з’явилися такі версії, мовляв, це блокування кордону відбувається, в тому числі, у змові з митниками. Це було би смішно, якби… Скажімо, голова Мостиської РДА Степан Буняк про це відкрито написав у Facebook, він каже – «я не знаю, як на інших, але в нас у Шегинях, мені здається, це є змова митників і “євробляхерів”».
Якось я вже звик, що при будь-яких блокуваннях доріг перед пунктами пропуску винуваті контрабандисти і митники. Знову ж, я реагую офіційно на такі звинувачення. Тобто попри те, що я читав цей пост голови районної адміністрації, то, коли отримав такі закиди, підготував запити в Управління служби безпеки, в МВС, в Західне регіональне управління Держприкордонслужби і в Управління внутрішньої безпеки. Я сказав, що «якщо у вас є інформація про те, що були якісь організатори зі сторони працівників митниці чи ті, які допомагали блокувати – дайте мені цю інформацію, я людей притягну до відповідальності». На даний момент відповіді нема. Але, знову ж, ви згадували за січневі події – тоді так само звучали ті самі звинувачення. Тоді відповідь на всі ті звинувачення ми отримали зі всіх органів, які займаються фіксацією і оперативною діяльністю. Ми у всіх випадках отримали відповідь, що у них відсутні дані про те, що працівники митниці причетні до цих блокувань.
Якщо повернутися до цих протестів – польські дипломати заявляли, що оцих особливо активних учасників протестів («євробляхерів») будуть позбавляти права в’їзду, відповідно, в Польщу; будуть, можливо, анульовувати їм карти поляка, якщо мають такі. І казали, що за цими даними вони звернуться до української сторони. От до вас зверталися якісь польські органи?
До нас не зверталися. По-перше, через те, що оскільки блокування здійснювалося за межами пункту пропуску, тобто на під’їзних дорогах – це вже не є компетенцією митниці щодо вжиття активних дій з припинення таких незаконних дій чи фіксації осіб.
Але, знову ж, хотів зауважити: там трохи перекручена інформація. В них є можливість така – не факт, що вони цією можливістю скористаються. Тобто є ситуація, коли відбуваються незаконні дії по відношенню до громадян Польщі. І якщо вони встановлюють, хто конкретні особи, які незаконні дії вчиняли – тобто так, така можливість озвучена.
Але так співпало, що фактично з’явилася ця заява – і буквально за кілька годин згорнулися повністю протести.
Тут кілька факторів співпало. Якщо ви звернули увагу, то і температура зовнішня, погода погіршилася – раз; крім того, була інформація про те, що Управління поліції порушило п’ять кримінальних справ щодо блокування під’їзних доріг.
Вони і раніше порушували.
Ну, я не можу сказати, що на людей вплинуло психологічно. Але, можливо, так, як ви кажете: на когось вплинула та інформація, про яку ви згадували, на когось вплинуло те, що холодно вже стояти – і їх стало менше, суттєво менше активних людей, які блокували дороги.
Достатньо навіть кількох людей, щоби заблокувати – але якось припинилися ці протести.
Ви кажете «кількох людей, щоби заблокувати»… Насправді, не одномоментно. Спочатку вдалося розблокувати під’їдні дороги до трьох менших пунктів пропуску (Смільниця, Горинів і Грушів). Потім (боюся помилитися в порядковості), мені здається, Рава-Руська, Шегині – і пізніше Краковець. Тобто не кількох людей. Насправді останній пункт, де було припинено блокування – Краковець – вдалося розблокувати тоді, коли їх залишилося в районі 30-ти людей.
Скажіть, будь ласка, тепер що відбувається? Зараз з’являються повідомлення, що кордон фактично вільний з одного боку, бо не перетинають. З іншого боку, говорять, що люди, які вже готові йти на розмитнення оцих автомобілів, стоять у черзі: у нас вчора був репортаж – добу, каже чоловік, стоїть.
Дійсно, скажемо, велика кількість транспортних засобів, що виявили бажання оформлятися, призвела до тривалого періоду очікування на перетин кордону цими людьми, які зняли з обліку транспортні засоби.
Тобто вони в окремій черзі якійсь стоять?
Так, вони в окремій – тобто це не пов’язано, вони не пересікаються з туристами чи з бізнесменами, які їдуть по зеленому коридору, тобто які не мають нічого до декларування. Фактично, як ми для себе проводили аналіз, в останні п’ять днів ми не спостерігаємо черг перед пунктами пропуску що з нашої, що з польської сторони для транспортних засобів, які перетинають кордон, не маючи нічого до декларування. Більш того, ми проаналізували навантаження, які було в 2017 році за аналогічний період і в 2018-му – то побачили, що на в’їзд в Україну зменшилося на 52% кількість легкових транспортних засобів, які перетинають кордон, на виїзд з України зменшилося на 32% кількість транспортних засобів, які перетинають кордон.
Власне, то виходить так, що виїжджають більше, ніж приїжджають – за п’ять діб виїхало в три з половиною рази машин більше, ніж повернулося.
Я читав цю інформацію Прикордонної служби.
Тобто люди вивозять – і що?
Вивозять – і можуть залишати ці транспортні засоби в Польщі й повертатися вже як пасажири чи в пішому порядку.
А ви володієте інформацією, що вони з цими машинами роблять? Вони просто їх кидають? Бо вже з’явилися фотографії так званих цих кладовищ, могильників «євроблях», коли люди просто на дорозі чи коло дороги десь кидають.
Знову ж, кожна людина чи кожен власник цих «євроблях» приймає рішення для себе самостійно і з врахуванням того, чи він має кошти, щоб оформити цей транспортний засіб у вільний обіг чи ні. Частина людей дійсно залишає на стоянках такі транспортні засоби з польської сторони. Частина, я знаю, шукає покупців на ці автомобілі в Польщі. Частина людей – тобто де транспортний засіб в страшному стані – знову ж, знаю таку інформацію, що вони шукають, де здати на брухт. Тобто не можна сказати, що є якийсь універсальний підхід для власника такого автомобіля.
З польської сторони не надходили скарги на таке – ви, принаймні, нічого не знаєте про такі масові кидання автомобілів?
Це не є компетенцією ні Прикордонної служби, ні митниці. Треба дивитися, по-перше, чи вони залишають ці автомобілі в дозволених місцях; друге – чи скажімо, це заважає руху. Знову ж, я знаю, що в Закарпатті дуже часто залишають транспортні засоби чи з словацького, чи з угорського боку, ще й із врахуванням чого: людям буває швидше перейти в пішому порядку кордон, сісти на транспортний засіб, поїхати по своїх справах, потім вернутися, залишити транспортний засіб і знову вернутися.
Зраз, я так розумію з ваших слів, достатньо швидко можна буде перетинати автомобілем.
25 хвилин.
25 хвилин – обидва кордони?
Так.
Неймовірно – треба буде перевірити. Все-таки хотів запитати, якщо про розмитнення, зараз дуже активно рекламується і в соцмережах, і в Інтернеті оці послуги з розмитнення. Це взагалі потрібно чи не потрібно? Це шахрайство – чи людям ці послуги справді потрібні? Сам не зможеш розмитнити?
Насправді законодавством передбачена можливість подачі самостійно декларації для оформлення. Єдине, що треба мати електронний цифровий підпис, треба мати відповідну програму ліцензійну, яка сумісна з базами даних митниці, і третє – очевидно, треба мати знання, як ту декларацію заповнити.
Ну, сумісну базу – це вже фактично виключає, що людина сама здатна…
Людина може купити її. Я можу помилятися в вартості…
Я можу купити базу?
Не базу – програму. Програму як продукт інтелектуальний, сумісний з базами даних митниці. Таких програм є, якщо не помиляюся, три. Тобто вартість її коливається до 9 тисяч гривень. До нас дуже часто приходять люди з тим питанням, про яке ви кажете, і кажуть, що десь брокери почали завищувати вартість послуг.
Митниця офіційно сказала – «а ми не контролюємо ціни, вони самі собі ставлять».
Вчора я проводив зустріч з митними брокерами – десь було їх сто осіб, і пробував їм пояснити, що, звісно, то є так, попит формує ціну. Оскільки зараз багато охочих, вони почали…
Задирати ціни.
…на то реагувати. Але я їм пояснив, що це не зовсім конструктивна позиція. Десь я думаю, що мене почули, бо в сусідніх областях вартість на ці ж самі послуги є десь на 30% меншою.
Тобто мешканці Львівської області можуть поїхати, наприклад, у Тернопільську область?
Абсолютно правильно, так. Раніше було передбачено в Кодексі, що громадяни можуть оформляти транспортні засоби лише за місцем проживання. З набранням чинності оцих законів, які з 25 листопада діють, зараз громадянин вільний у виборі митниці, куди їхати й оформляти ці транспортні засоби.
Скажіть, будь ласка, що загрожує тим людям, які не розмитнять і продовжують їздити?
Ну, скажімо так, вже не 180 днів, а трохи менше – вже 170 днів вони можуть їздити.
Ще півроку.
Так, ще півроку вони можуть їздити, тому що через 180 днів набирають чинності норми, які посилюють відповідальність за порушення. І, відповідно, раніше люди, які користувалися цими транспортними засобами, використовували те, що працівник Патрульної поліції, зупинивши відповідний транспортний засіб, фактично не мав можливості перевірити, є порушення з сторони водія митних правил чи ні. Через 180 днів така можливість (навіть швидше) насправді буде, але відповідальність водіїв буде посилена, і буде передбачено санкцію аж до конфіскації цих транспортних засобів.
Давайте глянемо – у нас є коротенький синхрон поліції, як вона поводиться зараз з автомобілями на єврономерах.
***
Юрій Лещишин, командир батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області: «З 25 листопада цього року ввійшов в дію 10 пункт зупинки автомобіля на іноземній реєстрації. Будемо перевіряти власність автомобіля і, відповідно, скільки даний автомобіль перебуває в Україні».
– І штраф теж можна виписати?
– Поки що штрафні санкції ми не виписуємо, відповідно, 180 днів від моменту оприлюднення закону. Будемо попереджати водіїв, щоби вони реєстрували на українську реєстрацію – і все. Поки що штрафних санкцій ми не будемо виносити.
***
Тобто поки що не штрафують. Але скажіть, будь ласка, оця грошова застава – вона взагалі користується популярністю? Бо ж це грошова застава в розмірі розмитнення. Який сенс, якщо ти платиш такі гроші, то ти й…?
Ну, щоби було зрозуміло: з 25 листопада в нас два випадки було, коли на Львівщині громадяни скористалися такою можливістю. В одному випадку це був Ford Focus 2004 року, а іншому – Skoda Octavia 2005 року. І там сума грошової застави в одному випадку – близько 55 тисяч гривень, в іншому – 77 тисяч гривень.
І ці люди зможуть повернути цю заставу?
Вони виїдуть за кордон, виконають зобов’язнання – і тоді вони зможуть звернутися до митниці, в зоні діяльності якої вони виїжджали, за поверненням цієї суми.
Ще хотів запитати – сьогодні з’явилася інформація, що в Городку є якісь проблеми з розмитненням: там ніби вже все заплатили, а три дні не випускають автомобілі. Це було в Facebook, вас там «тегали». Що там відбувається? Це теж якийсь ажіотаж?
Скажемо таким чином – зі вчорашнього дня у нас почали функціонувати певні нові процедури щодо підтвердження заявленої митної вартості. Тобто досить тривалий період часу була ситуація, що митниці мали десь різні підходи до перевірки вартості. І оскільки з 25 листопада громадянин може вибирати вільно собі митницю, де оформляти, для того дуже важливим було встановлення єдиних правил для всієї України.
Тобто оці німецькі інтернет-каталоги SCHWACKE?
Так – і власне із застосування цих каталогів і виникло питання. Тому що документи, які пред’являють громадяни для підтвердження вартості і за скільки вони купили, суттєво відрізняються від вартості, яка зазначена в цих каталогах.
І які дії митниці в цих випадках? Митниця на власний розсуд призначає?
На власний розсуд – тобто із врахуванням тих джерел інформації. Знову ж, треба розуміти, що SCHWACKE, про який ми говорили, – це не є база даних митниці, на яку вона може впливати. Це доволі серйозний ресурс, який ведеться німцями.
Але це усереднена ціна в Німеччині.
Не виключено. Знову ж, слід розуміти, які дії будуть у митниці. Коли ми будемо бачити суттєву різницю від тої ціни, що показує громадянин, і того, що ми відзначаємо, ми приймаємо рішення про визначення митної вартості. Громадянин може не погодитися з цим рішенням або сказати, що він розраховував на іншу вартість – і, відповідно, оскаржити це рішення.
У суді?
Не обов’язково в суді, можна оскаржити в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби в Київ.
Суттєва різниця – це скільки?
Для кожної людини по-різному буває. Буває різниця 15-20% від вартості – це залежить від транспортного засобу, буває і більше відсотків – тобто 50-60%.
Я розумію, але ви вважаєте, як митниця, суттєвою різницю яку – в 100 доларів чи 1000?
Ні-ні, тобто там тисяча і більше.
Добре, дякую. На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в ефірі програми ZAXID.NET LIVE був начальник Львівської митниці Левко Прокіпчук. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень.