Літо 2022 року розпочалося зовсім не так, як ми собі планували, тож і плани на відпочинок доводиться коригувати. Якщо карантинні обмеження 2020 року призвели до акцентів на внутрішній туризм, то цьогорічні безпекові реалії звузили його маршрути до кількох західних областей.
ZAXID.NET запускає щотижневу рубрику з рекомендаціями місць, які можна і варто відвідати на Львівщині. Для місцевих мешканців це добра нагода згадати свою історію, а для гостей з інших регіонів – познайомитися з краєм, в якому вони зараз проживають.
Перший маршрут, який пропонуємо туристам на Львівщині, пролягає на південний захід від Львова у напрямку Самбора із зупинками і незначними з’їздами з основної траси, де можна оглянути красиву архітектуру минулих століть і відпочити на природі.
- траса: Н13 Львів-Самбір
- зупинки: Оброшине – Великий Любінь – Рудки – Вишня
Дендропарк і палац архієпископів в с. Оброшине
У давньому селі Оброшине, відомому ще з XV століття і яке належало львівським римо-католицьким архієпископам, зберігся їхній палац, збудований у бароковому стилі ще у 1730 році. Зараз палац належить Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, проте приміщення майже не використовується і потрохи занепадає.
Палац оточений витонченими скульптурами, парадною в’їзною брамою та великим парком. Як і палац, парк існує з XVIII ст., а вже у XX ст. тут створили дендрологічний парк із рідкісними видами рослин, ставками, біля яких можна побачити водоплавних птахів: гуску індійську, казарку, огаря, журавлів, а ще пав та фазанів. Також у зоологічному кутку бігають плямисті олені, вівці.
Дендропарком можна погуляти, але на тварин дозволено дивитися лише через сітку, щоб не сполохати їх.
Ще у селі є руїни покинутого костелу Воздвиження Святого Хреста XVIII ст. А біля нього поруч стоїть модерністична церква святого Дмитрія, яке збудувало архітектурне бюро Івана Левинського.
Курорт біля палацу Бруницьких у смт. Великий Любінь
Курортний Великий Любінь також має збережений палац у бароковому стилі. Зараз там діє школа-інтернат, але пройти на територію дозволено.
Містечко є відомим бальнеологічним курортом завдяки сірководневим джерелам. Спочатку ним займалися володарі цих земель Яблоновські, але, за переказами, один з представників роду програв маєток у карти барону Костянтину Бруницькому (нафтовому магнату Брунеру, юдею, який прийняв християнство і змінив прізвище). І новий власник зробив з цього місця курорт європейського рівня.
Палац збудований на місці замку у XVIII ст., його перебудовували, змінивши розташування головного входу. Фасад відреставрували вже у 2000-х за кошти швейцарського священика-благодійника. Палац оздоблений гербами колишніх власників, проте інтер’єри не збережені. Довкола палацу та на території курорту є парки.
У Великому Любені також є відразу три церкви Миколая, одна з них дерев’яна, і неоготичний костел. Усі пам’ятки зручно розташовані вздовж тієї ж траси Н13.
Шептицькі-Фредри з Вишні
У Рудках треба з’їхати з траси праворуч, де у маленькому селі Вишня посеред парку сховався ще один маловідомий палацик. Його збудував відомий польський драматург Александер Фредро, українцям більш відомий як дід майбутнього митрополита Андрея Шептицького.
Раніше село називалося Бенькова Вишня, і там був родинний маєток Фредрів. У ньому жили батьки Александра, він сам з дружиною Софією, яку відбив у мецената графа Скарбека (засновника театру Заньковецької у Львові). Для неї збудував двоповерховий палац у неоренесансному стилі з фонтаном на терасі, на фасаді можна прочитати прізвище Фредро і побачити родовий герб.
Поруч – ще старіший за маєток розкішний парк біля озера, де їхня дочка Софія любила малювати. Там же малими бігали її сини Роман і Казимир Шептицькі, які згодом прийняли чернечий постриг і стали відомими діячами УГКЦ – митрополитом Андреєм та архімандритом Климентієм.
Фактично, це єдиний збережений маєток, який має відношення до Шептицького, оскільки його родове помістя у Прилбичах знищили ще у Першу світову.
Біля самого палацу є два господарські корпуси, але вони також виглядають дуже симпатично, наче окремі маєтки, автентична давня колонка для качання води. Приміщення палацу є у користуванні коледжу ЛНАУ, там є музейна кімната Фредра і Шептицького. Католицький університет планував взяти в опіку палац і відреставрувати його. Також біля нього знімали серіал «Кава з кардамоном».
Костел, ратуша і ще один дендропарк у Рудках
Продовжуючи тему Фредрів, варто зробити зупинку у Рудках, через які ми вертатимемося на головну трасу. Там у місцевому костелі покояться останки видатного драматурга. А інтер’єр цікавий амвоном (місце для проповідей священика) у вигляді Ноєвого ковчега.
Перед тим, як писати комедії, Александер Фредро брав участь у наполеонівських війнах, в тому числі і у поході на Москву у 1812 році, а також у Бородинській битві, за що був нагороджений Золотим Хрестом. Повертаючись додому, Фредро написав: «Виїхали разом, але з різних побудок (мотивів): Наполеон на Ельбу, а я собі до Рудок». Цей вислів намальований на стіні огорожі біля костелу.
У Рудках недалеко від залізничної станції також є дендропарк, де на 59 га росте понад 200 видів дерев, екзотичних ліан з різних регіонів світу.
Далі можна повернутися до Львова або продовжити мандрівку до Самбора. Це місто, яке заслуговує окремої уваги, про нього ми розповімо у наступних публікаціях.
усі фото ZAXID.NET