У палаці архієпископів XVIII ст. самовільно встановили пластикові вікна

У палаці архієпископів в селі Оброшине на Львівщині, який є національною архітектурною пам'яткою XVIII століття, автентичні дерев'яні вікна самовільно замінили на пластикові. Споруджений 1730 року палац перебуває у користуванні Інституту сільського господарства Карпатського регіону НАН України, однак там наразі не коментують цей випадок. Натомість після скандалу у соцмережах Львівська ОДА заборонила інституту продовжувати в палаці будь-які роботи. Судячи зі зроблених 30 квітня фото, наразі у пам'ятці замінили лише частину вікон і це зробили нещодавно, оскільки на землі досі лежать залишки автентичних рам.

Про заміну автентичних вікон на пластикові у Палаці архієпископів 30 квітня повідомила відома на Львівщині рятівниця пам'яток, голова фонду «Спадщина.UA» Ганна Гаврилів (фонд займається реставрацією Поморянського замку та Тартаківського палацу). Вона заявила, що намір замінити вікна в цій пам'ятці ректор інституту озвучив ще у лютому 2020 року під час зустрічі із сільським головою Оброшина.

«Я особисто як представник «Спадщина.UA» мала зустріч в Оброшино з директором цього навчального закладу у присутності сільського голови та представниці громади, де паном ректором було озвучено намір замінити вікна на пластикові. Його попереджено, що це категорично заборонено робити! Що це не лише незаконно, але й абсолютно вандально та безвідповідально!» – заявила Ганна Гаврилів.

Пластикові вікна наразі встановили на першому поверсі палацу (фото Ганни Гаврилів)

За її словами вікна палацу були придатними до реставрації, попри це керівництво закладу вирішило їх просто замінити.

«Пану ректору було запропоновано в крайньому разі замінити вікна на нові дерев'яні, ідентичні за конструкцією до автентичних, та навіть запропоновано надати контакти якісних та недорогих виробників вікон, до чого паном ректором не виявлено ніякого інтересу з обгрунтуванням, що питання не в ціні, а що "так краще для будинку"», – додала активістка.

ZAXID.NET не вдалося зв'язатися із ректором Інституту сільського господарства Олегом Стасівим. Водночас відомо, що Львівська ОДА не погоджувала встановлення у палаці пластикових вікон.

«Якщо є проекти на роботи в пам'ятках архітектури, то вони звичайно потрапляють до нас в департамент архітектури на погодження і ми про це знаємо. Наразі інформації про дозвіл на такі роботи у цьому палаці у нас немає. Ми це додатково перевіримо. Я розумію, що їм треба поміняти вікна у палаці, щоб його зберегти, але звичайно – не на пластикові», – заявила керівниця відділу охорони історичних пам'яток ЛОДА Ганна Харун.

Вона також розповіла, що сільська рада Оброшина зверталася до Мінкультури, щоб отримати на свій баланс цю пам'ятку архітектури однак Палац архієпископів досі перебуває на балансі Інституту сільського господарства.

Оскільки палац є пам'яткою архітектури національного значення, будь-які роботи у ньому мають отримувати спеціальне погодження.

Про відсутність будь-яких дозволів на заміну вікон повідомив також заступник голови ЛОДА Юрій Холод.

«Сьогодні зранку фахівці Департаменту архітектури та містобудування ЛОДА з’ясували, що жодних дозволів ані в нас, ані в ДАБІ, ані в Міністерства культури на заміну вікон або будь-які інші роботи на пам'ятці архітектури 18 століття погоджено не було. Відтак ми нічого не знаємо і про існування проектно-кошторисної документації. А без неї також не може відбуватися жодна реставрація», – повідомив Юрій Холод.

Він також додав, що у 2018 році цей палац бех жодних дозволів перекрили черепицею. «За словами голови сільської ради Андрія Мерцала, надалі в керівництва інституту є бажання встановити в будівлі опалення. Та наразі всі бажання доведеться відкласти. Я розумію, що і перекриття, і заміну вікон вони, можливо, робили, аби врятувати від затікання, аби тимчасово... Така логіка призводить до зумисного знищення пам'яток і грубого порушення закону», – заявив заступник голови ЛОДА.

За його словами, усі роботи в палаці зараз зупинені, ситуацію ще додатково вивчатимуть.

Додамо, що двоповерховий палац у Оброшиному збудований 1730 року за планом архітектора Юзефа Фонтани для архієпископа Яна Скарбека (повністю комплекс був завершений 1764 року). Після Першої світової війни будівля серйозно постраждала, тож у 1920-их роках її повністю відреставрували. Після Другої світової війни палац передали у користування Науково-дослідному інституту землеробства і тваринництва західних районів УРСР.