За неетичну поведінку плати штраф – депутати міськради пропонують доопрацювати і затвердити призабутий Етичний кодекс і ввести реальні штрафи за його порушення. Документ має стати такою собі червоною лінією – правилом, завдяки якому залишиться непохитною свобода слова, але при цьому кодекс стане дієвим інструментом стримання хамства, невігластва і буде плекати взаємоповагу.
Мої вітання, це програма «Стінка на стінку», і сьогодні етично-моральні норми та стандарти роботи депутатів обговоримо у цій студії. Я радий вітати голову комісії з законності, депутатської діяльності, свободи слова та безпеки Уляну Пак і депутата міськради Євгена Бойка – ініціатора впровадження Етичного кодексу.
Та перш ніж ми перейдемо до дискусії, я попрошу наших режисерів дати зараз уривок із трансляції сесії міськради минулого тижня. Власне той самий виступ Євгена Бойка щодо ініціативи доопрацювання Етичного кодексу. Почуємо.
***
Євген Бойко (депутат Львівської міськради): «Незважаючи на те, що є вже затверджені норми поведінки окремими нормативними актами, зокрема регламентом міської ради чи статутом територіальної громади, часто депутати порушують норми етичної поведінки. Це ми бачили останнім часом, воно проявляється в засобах масової інформації, поведінці…
Я не буду зараз окремо зупинятися на конкретних випадках, але ствердно можу сказати про те, що воно негативно відображається на репутації міської ради серед громади міста Львова. Я би не хотів, щоби така репутація відображала нашу діяльність».
***
Отож, Кодекс етичної поведінки депутатів був розроблений ще депутатами минулої каденції, та про нього чомусь успішно забули. А зараз склад депутатів оновився, тож маємо надію на повернення до цього питання. Чому минула каденція вирішила якось оминути мораль та етику?
Євген Бойко: Мої вітання, колеги. Я би не хотів зараз вдаватися конкретно до конкретних висловлювань колег – депутатів минулої каденції, тому що це є історія, депутати мали свою мотивацію…
Ви готові перегорнути цю сторінку?
Євген Бойко: Якщо ми будемо мати сьогодні можливість про це поговорити, я би ще міг про це поговорити, не називаючи прізвищ. Але якщо ми говоримо про сьогоднішню мотивацію, то мені здається, що вона є на часі. Кодекс етичної поведінки для депутатів потрібний, бо передусім він створює для депутатів абсолютно інший рівень відповідальності. Тому що депутат – він є зразок, депутат міської ради – він є приклад. Депутат міської ради делегований великою кількістю львів’ян для того, щоби він представляв інтереси.
Львів’яни теж різні, в них теж етичні…
Євген Бойко: Але кожен львів’янин завжди хоче, щоби їхні інтереси представляв хтось кращий, найкращий, найдосвідченіший, найуспішніший. І мені здається, що депутати наші такі і є – я не заперечую цього. І в підтвердження цього власне була висловлена ініціатива, щоби ми затвердили нормативно правила нашої поведінки. І це буде (мені здається, ви правильно сказали на початку) червоною лінією для депутатів, яку би вони не переходили в своїй поведінці, у своїй політичній роботі чи у своєму політичному житті.
А якщо вже так станеться, що вони перейдуть її, то є прописані норми, які ми разом із колегою доопрацюємо до найближчої сесії. А якщо депутат не погодиться на прописані норми, то є особливість, тобто пропозиція: якщо ти не погодився – плати, якщо ти порушував правила дорожнього руху – плати, якщо ти порушив закони і правила держави – або оплачуй, або неси відповідальність. Тому в нас десь є подібна ситуація. І ми сподіваємося, що прийнятий кодекс, напрацьований кодекс, доопрацьований кодекс – ми до цього будемо залучати, окрім депутатів, також і громадськість, є колеги з минулої каденції.
Тому ми сподіваємося, що цей кодекс буде дуже добрим прикладом не лише для депутатів міської ради, не лише для службовців органів місцевого самоврядування, а й загалом для всіх інших рівнів влади на всій території України і буде прикладом для наслідування.
Спасибі, Євгене. Уляно, для затвердження цього Етичного кодексу пропонують створити робочу групу, якою керуватиме, зокрема, комісія, яку ви очолюєте. Вже маєте якесь розуміння, як це може працювати?
Уляна Пак: Звичайно, це є нормальна європейська практика. Ми знаємо, що в багатьох парламентах світових (найдовша традиція – у Великобританії, це є і Сполучені Штати Америки) є такі кодекси. Навіть Рада Європи розробила певні пропозиції для депутатів і виконавчих органів місцевих рад. Тобто є певні такі каркаси, базові кодекси, які ми можемо використовувати у своїй практиці.
І я би хотіла доповнити Євгена: звичайно, це дуже правильно, це європейська прогресивна норма, щоби депутати дотримувалися правил поведінки, зразків поведінки. Однак ми не можемо говорити, що це лише висловлювання, чи це лише, як ти поводишся у приватному чи публічному житті. Дуже багато в собі ця депутатська поведінка, публічна поведінка включає. Ми повинні говорити про відкритість і прозорість. Тому що наскільки добре депутат комунікує з громадою, наскільки добре він обґрунтовує і мотивацію свого голосування – це теж є елементом цієї поведінки.
Тобто публічні звіти, як варіант.
Уляна Пак: Звичайно, звітування має бути пописано у цьому кодексі.
Зараз у нас немає такого – тобто депутат як хоче, так і робить.
Уляна Пак: Є закон, який передбачає звітування раз у півроку. Нас дуже часто перевіряє кожного року «Опора». І 100% ми не досягли ніколи – тобто є деякі депутати, які не звітують. Тому це теж має стати частиною цього кодексу.
Окрім того, ми говоримо про повагу і недискримінацію. Чомусь у попередньому кодексі про дискримінацію не було передбачено ні слова. Також це є конфлікт інтересів, неособисте голосування. Ну, і корупція.
Тобто основним все-таки питанням цього кодексу має бути відновлення довіри до влади.
Про неособисте голосування ми далі поговоримо.
Уляна Пак: А саме корупція і руйнує довіру до влади. Тому я погоджуюся з паном Євгеном і дуже тішуся, що він пропонує продовжувати цю ініціативу. Звичайно, в межах нашої комісії – ми є профільною комісією – ми будемо пропрацьовувати всі різні підходи, які є у європейській, у світовій практиці.
І треба так само говорити, що таке етика, що таке поведінка. Бо етика – це все-таки загальні поняття, які не є конкретизовані. А Кодекс поведінки – це конкретні дії, які ви можете вчиняти або не можете вчиняти.
Пані Уляно, а судді хто? Хто буде власне пильнувати за депутатами – ходити по залу, записувати, нотувати, що сказав, що зробив? Як це буде виглядати?
Уляна Пак: Коли ми писали статут територіальної громади, я теж була одна зі співавторів статуту. І ми говорили, яка ж може бути відповідальність. І з нами працювали юристи, конституціоналісти, була з нами Олена Бориславська, був керівник управління юстиції. І на той момент, крім політичної відповідальності, зараз у нас і в регламенті, і в кодексі запропонованому передбачено, що це лише попередження – інформація, яка буде висвітлюватися на порталі депутатів. І третє: якщо буде таке рішення комісії, то комісія може звернутися до ради і запропонувати, щоби депутат протягом якоїсь кількості засідань не отримував слова на пленарному засіданні.
Водночас управління юстиції вважало, що ця норма не відповідала законодавству, бо якраз це право є гарантоване Законами «Про місцеве самоврядування», «Про статус депутатів місцевих рад». Тому, говорячи про штрафні санкції, ми маємо бути дуже обережними. Бо якщо ми десь вийдемо за межі закону, тоді цей кодекс може бути скасований як такий, що не відповідає законодавству. Тому нам потрібно пропрацювати таким чином ці всі інструменти, щоб вони працювали.
Крім того, звичайно, що відповідальність є і адміністративна, і кримінальна, коли ми поговоримо про конфлікт інтересів, коли ми говоримо про корупційні діяння. Тобто ми маємо вийти за межі поведінки лише «депутат», «колега» чи комунікація наша з мешканцями, з виборцями чи з чиновниками. Ми маємо все-таки говорити комплексно, що усі ті повноваження, які отримують депутати, – вони є величезною відповідальністю.
І в першу чергу ми маємо говорити про незловживання владою. Бо справді різні випадки бувають, а Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за зловживання владою. І саме європейська практика стимулює, перш за все, обмежити можливість для зловживання цією владою.
Євгене, щодо штрафів – гроші, отримані від порушників, пропонується скеровувати на благодійність чи соціальні проекти. Про що йдеться? Це якісь благодійні бали будуть?
Євген Бойко: Дякую за запитання, але я хотів би доповнити пані Уляну. Пані Уляна все правильно говорить: справді, у нас і в статуті територіальної громади міста, і в Законі України «Про місцеве самоврядування» прописані певні інструкції поведінки представника органів місцевого самоврядування і депутатського корпусу. Але у цих двох нормативних актах не міститься інструкції етичної поведінки – тобто інструкції, як саме має депутат поводитися з точки зору моральної перед суспільством, яке його обрало. Тому зважаючи на те, яке ви питання задаєте, як буде відбуватися – і ви говорили про те, що з точки зору законодавства чи з управління юстиції…
Щоби не перекрутити…
Євген Бойко: Дивіться, Кодекс етичної поведінки – окей, у нас є загальні положення, у нас є основні принципи діяльності депутатів, у нас є права депутатів, правила етичної поведінки, особисте голосування, засади запобігання корупції – це все є запропоновано у конкретних інструкціях. Але ми забуваємо про те, що депутат міської ради – це є передусім особа, яка морально відповідає перед мешканцями. І запропонована норма штрафів (як доповнення до цього кодексу) – це скоріше моральна відповідальність. Якщо депутат міської ради своєю поведінкою в політичному житті, в суспільному житті, на роботі, серед колег чи в іншій галузі діяльності пропонує негативний приклад, то ми власне пропонували, щоби лідером у визначенні покарання була комісія законності, оскільки це передбачено їхньою діяльністю – запропонує штраф у вигляді позбавлення голосування чи виступів на якийсь термін…
Тобто це такий собі суд буде, чи як?
Євген Бойко: Це власне моральний суд. І це має стимулювати.
А чи судді будуть моральними в цій комісії? Може, варто якийсь конкурс зробити?
Євген Бойко: Це питання стоїть перед нами, який ми механізм запропонуємо. Ідеї є, інструкції є. А пані Уляна як голова комісії, я думаю, прийме остаточне рішення, і буде запропонований цей варіант спільно з громадськістю на голосування депутатів.
Тобто поки що немає консолідованої позиції?
Євген Бойко: Є бачення, що має бути покарання, має бути штраф за вчинену якусь антиморальну дію. В чому полягає саме штраф? Якщо ти порушив, і тебе спонукає комісія законності до оплати штрафу – то окей, заплати той штраф на благодійність. Ніхто не спонукає тебе платити величезні гроші – це може бути символічна сума, але вона може принести користь комусь, хто цього потребує.
Для когось символічна сума – і 50 тисяч гривень, знаєте.
Євген Бойко: Хтось спроможний це заплатити. І навіть були депутати з інших фракцій, казали: «Євгене, не роби цього, тому що ви узаконюєте порушення, і тепер депутат буде порушувати і платити, порушувати і платити…» Десь у цьому теж є логіка, але…
На сесію треба буде гроші з банкомата знімати, коли буде сесійне засідання.
Євген Бойко: Ну, сподіваюся, що цього не буде, Львів завжди був прикладом.
Уляна Пак: Я хотіла доповнити, якщо можна.
Так, так.
Уляна Пак: Ми говоримо про загальні загальноприйняті правила моралі. Але, звичайно, разом з тим ми розуміємо, наскільки динамічно розвивається світ і наскільки для однієї людини якась поведінка є нормальною, а для іншої така поведінка є аморальною. Тому для того, щоби ми визначали, яка ж поведінка є аморальною, це треба чітко прописати: ось таку поведінку ми вважаємо аморальною. Спільним голосуванням усіх депутатів ми визначимо, що саме ці випадки поведінки є аморальними, вони є неетичними…
Але всі випадки поведінки не пропишеш.
Уляна Пак: У даному випадку ми маємо передбачити конкретний перелік порушень і, відповідно, конкретний перелік відповідальностей. Говорячи про Євгена: це, звичайно, дуже гарна ініціатива – штрафувати. Єдине, що в мене як у юриста є запитання, чи воно не буде суперечити чинному законодавству. Хоча ідея дуже класна насправді, і дійсно було би добре акумулювати ті кошти на хороші справи, допомагати чи діткам, чи тим людям, які потребують.
Звичайно, разом з тим ми розуміємо, що депутати працюють на громадських засадах. Можливо, це буде вибір кожного депутата – тобто якщо ви хочете. Але зобов’язати… Якби це була дисциплінарна відповідальність – ми розуміємо, що може бути догана, може бути в працівника, який працює на роботі, позбавлення премії. У даному випадку ми всі працюємо на громадських засадах. І якщо буде дуже сильно порушувати особа, яка, наприклад, не працює або не має високого доходу – тут треба буде думати, чи кожен депутат, його фінансове становище є однаковим і чи може цей підхід бути однаковим.
Насправді ідея дійсно дуже класна. Нам треба просто продумати, чи вона може бути дієвою. Було би дуже добре зробити так, щоби цей механізм все-таки запрацював, а не просто була гарна декларація. Бо станом на зараз мені, чесно кажучи, дуже важко зрозуміти, як це буде корелюватися із чинним законодавством.
Ну от, власне, Кодекс етичної поведінки мав би раз і назавжди врегулювати питання кнопкодавства на місцевому рівні. На відміну від депутатів Верховної Ради, які віднедавна несуть за це яку-не-яку, але кримінальну відповідальність, на місцях давлять кнопки за себе та того хлопця, аж гай шумить. Згадаємо історію, коли одного із депутатів Львівської міської ради спіймали на відвертому кнопкодавстві. Грубе порушення регламенту Віталієм Свіщовим зняли тоді на відео. Неособисте голосування помітив член депутатської комісії законності минулого скликання Андрій Шевців – це було голосування щодо підготовки документів для виділення чергової земельної ділянки. Саме один голос і був вирішальним, Шевців звернувся до колег не порушувати регламенту міської ради, та його відверто закричали. От давайте згадаємо, якою була реакція депутатів на відверте кнопкодавство. (Відео)
Пані Уляно, перше питання до вас. І Віталій Свіщов, і Григорій Козловський, і Петро Адамик – ваші однопартійці. Чи були якісь «розбори польотів» цієї ситуації?
Уляна Пак: У мене є цікаве питання щодо наслідків. Бо якщо дійсно такий факт мав місце, якщо депутат Андрій Шевців його помітив, то які були наслідки з позиції міського голови? Там були 33 голоси. Якщо все-таки є якась підозра щодо неособистого голосування, чи наклав вето міський голова на це голосування? Наскільки мені відомо, вето накладено не було. Це є одна із тих санкцій, які передбачені у Кодексі етичної поведінки.
Тобто той кодекс, який зараз є нібито таким чорновиком або основною для нас, ми точно візьмемо за основу. І я особисто дуже вдячна своїй колезі Юлії Гвоздович, яка працювала попередні п’ять років головою комісії законності. Насправді вона дуже добре працювала, дуже багато було ефективних, інноваційних рішень. І ми точно будемо продовжувати цю практику.
Тому цей документ якраз передбачає, що головуючий дає можливість депутатам – тобто він не дає можливість, він повертається до голосування, і депутати переголосовують у такому випадку. Крім того, міський голова має право накласти вето у всіх випадках, коли він вважає, що мало місце порушення закону. В даному випадку, наскільки я пригадую, вето накладено не було. Тому питання в тому, чи дійсно факт порушення мав місце.
Уляно, але про етичні норми депутатів, які голосували чи не голосували – тобто ось тут питання. І до пана Євгена в мене запитання. Хто мав би нести відповідальність за конкретним прикладом: той, за кого голосують, – чи той, хто голосує?
Євген Бойко: Дякую за запитання. Ви у попередній своїй репліці також торкнулися одного дуже важливого питання. І ви сказали про кнопкодавство, яке було прийняте Верховною Радою, яке повинне каратися на рівні чинного законодавства. Але давайте згадаємо ще попередній момент. У 2019 році партія «Слуга народу» задекларувала і підписала меморандум проти кнопкодавства. Як результат – за це вони би мали складати повноваження депутата за порушення цієї норми. У результаті що ми маємо? Жодна з норм не була виконана, і меморандум їхній залишився меморандумом, пустими словами.
Тому наша позиція з пані Уляною є в тому, аби ми напрацювали такий кодекс, який би був дієвий і не був би пустими словами. Однак, мабуть, таким лакмусовим папірцем і випробовуванням перед прийняттям цього кодексу буде розгляд комісією законності одного з питань, із яким звернулася голова фракції об’єднання «Самопоміч» у Львівській міській раді Вікторія Довжик стосовно (я не буду називати прізвищ) наклепів на одного із депутатів від «Самопомочі».
І заступника.
Євген Бойко: Керівника управління секретаріату ради і члена об’єднання «Самопоміч». Були звинувачення в його недостовірних діях як посадовця, що пан Юрій власне спростував. Позицію голова фракції висловила свою в депутатському зверненні на голову комісії. Ми сподіваємося, що це звернення буде розглянуте і будуть прийняті міри – відповідно, це буде свого роду тестом на те, наскільки об’єктивно може працювати комісія законності.
Євгене, але тут у нас уже постає питання не якоїсь особистої моралі, етики окремого депутата, а цілих фракцій. Пані Уляно, чи готова фракція нести колективну відповідальність?
Уляна Пак: Давайте ми повернемося до одного з перших засідань, коли Андрій Москаленко написав у Facebook образливий пост, який стосувався теж колеги нашого, депутата. І Петро Адамик теж озвучив прохання, щоб це питання так само дослідила комісія законності. Тобто ми бачимо, що це, в одному випадку, образа від члена фракції «Самопомочі» стосується члена фракції «Європейської солідарності», в іншому випадку – навпаки.
Тобто ми розуміємо, що зараз ще, напевно, цей такий передвиборчий запал не зовсім зник, і нам потрібно спільно все-таки якось почати працювати ефективно, налагоджувати свою співпрацю. Бо насправді від нашої взаємодії так само залежить і подальший розвиток міста.
Пані Уляно, але в продовження історії колективної відповідальності – там же ж було продовження історії, коли вже чинний депутат обласної ради заступився і почав писати певні ситуації щодо заступника міського голови.
Уляна Пак: Я би дуже вас просила – бо ми, мені видається, переходимо зараз на якісь історії.
Ні, ну ви згадали цей випадок.
Уляна Пак: Тобто ми прізвищ не називаємо, ми обговорюємо якусь ситуацію, не всі глядачі розуміють, про що йде мова. Якщо в нас на комісії буде розглядатися питання – є в нас зараз звернення, ми будемо його розглядати. Але, відповідно до регламенту, ми маємо запросити всіх тих осіб: фактично, того, хто вважає, що його образили – і того депутата, якого вважають, що він образив.
Крім того, там ще має місце, чи були повноваження підписувати певні документи, і ці повноваження визначально належать секретареві – тому ми так само запросили і секретаря ради.
Ну, це вже не входить в етичні ці питання.
Уляна Пак: Тому питання, звичайно, ми будемо досліджувати. Бо якраз ми говоримо про те, чи були повноваження. Є висловлювання дійсно, які, як законодавець каже, оціночні судження. Тобто ми будемо всіх збирати на комісію, отримувати інформацію від кожної зі сторін і приймати, звичайно, рішення тоді, коли відбудеться засідання комісії.
Дивіться, в мене виникає логічне запитання: наскільки оці процеси у вас на комісії будуть публічними? Чи будуть виборці бачити, що відбуваються? Можливо, якісь онлайн-трансляції будуть запроваджені?
Уляна Пак: Так, вони є, онлайн-трансляції вже є. всі засідання комісії відбуваються публічно, прозоро. Звичайно, навіть деколи виборці пишуть повідомлення: «Дякуємо вам за те, що ви нас підтримали», – до прикладу. Тобто є люди, які спостерігають і мають можливість зробити це онлайн. Всі засідання, які у нас вже були (і в попередній каденції теж), вони були публічними – кожен, хто хоче, може побачити.
Євгене, ще була ідея оприлюднювати прізвища порушників на сайті міськради. Чи буде це дієвим інструментом?
Євген Бойко: Пані Уляна вже говорила в першому своєму виступі, що загалом в попередньому Кодексі етичної поведінки прописані ці норми, щоби оприлюднювати імена і прізвища порушників за ті чи інші випадки. Я сподіваюся, що ця норма буде збережена, доопрацьована і в тому форматі подана, щоб вона була дієва і щоб була зреалізована.
Уляна Пак: Якщо можна, ще доповнити. Метою цього кодексу має бути, перш за все, звичайно, зміцнення довіри до влади. Друге – це є покращення нашої взаємодії, ефективність роботи ради. Далі – це, звичайно, покращення взаємодії, стосунків між депутатами і уніфікація тих вимог, які є до кожного з депутатів. Бо хтось вважає, що це морально, хтось – що ні. Але ми маємо чітко вирішити, що є порушенням. І щоб кожен депутат, який вчинив певне порушення, був притягнутий до тієї відповідальності, яка передбачена відповідними нормами.
От «притягнутим до відповідальності». Ви на початку згадували про європейський досвід. Яким є цей європейський досвід? Про що йдеться, догана? Тому що в Європі достатньо публікації в засобах масової інформації, коли посадовець каже: «Так, я пишу заяву на звільнення, я складаю мандат». У нас трошечки інший менталітет, погодьтеся – тобто в нас недостатньо, щоби була якась інформація, в нас потрібні якісь інші санкції. Які ви бачите?
Уляна Пак: Я думаю, по-перше, це є, звичайно, політична відповідальність. Тобто інформування виборців про те, що їхній обранець поводиться неналежним чином. Далі – це відповідальність фракцій політичних партій.
Це хто має цю інформацію подавати?
Уляна Пак: В нашому випадку це, звичайно, можуть робити засоби масової інформації, ніхто ж не може їх обмежувати.
Це ми завжди робили, так.
Уляна Пак: Крім того, ми говоримо, що попередження може бути депутату або інформація на відповідному сайті. Хоча, в свою чергу, мені видається, що саме через засоби масової інформації максимально ця інформація надається розголосу. Бо сайт міської ради, особливо портал депутатів, не так часто дивляться, як інші інформаційні сайти, телеканали.
Тому ми повинні говорити про те, що навіть у нашій партії «Європейська солідарність» був випадок, коли депутат був обраний на виборах, однак він вчинив діяння, яке компрометує його як депутата.
Це про «Гелендваген»?
Уляна Пак: Так, ми говоримо про подію, яка відбулася в Пустомитах, наскільки я пригадую. Тоді дійсно партія вважала, що ця поведінка є неналежною – і ця людина вже не є членом партії.
А в чому була неналежність поведінки? Мені просто цікаво.
Уляна Пак: Наскільки я розумію, йде мова про той стан, у якому перебував водій. Тобто, звичайно, є кримінальне провадження, наскільки я розумію, чи адміністративне.
Євген Бойко: Я би власне хотів доповнити – цей випадок дуже яскраво ілюструє, як повинна реагувати партія на поведінку своїх депутатів. Є порушення – є реакція.
Абсолютно правильно..
Євген Бойко: Й абсолютно миттєва була реакція. І я думаю, що вона «Європейській солідарності» принесла величезні плюси, тому що було адекватно відреаговано. Я би хотів також доповнити – ви питали, в яких країнах які санкції передбачені.
Досвід.
Євген Бойко: Так, досвід. Ось у Німеччині (я, готуючись до ефіру, знайшов таку інформацію) передбачений навіть штраф до 2000 євро за порушення, які депутат висловлює на тих чи інших урядових засіданнях. Також є такі санкції передбачені у Франції, в Португалії, в Бразилії, США. Тобто ця практика не є поодинокою. І я сподіваюся, що ми станемо містом в Україні, яке перше введе таку практику для діяльності депутатів нашої місцевої ради.
Уляна Пак: Тут, якщо можна, потрібно ще все-таки визначити, чи депутати… Бо в певних країнах депутати отримують заробітну плату, і це їхня професійна робота. Тобто, звичайно, якщо вони мають заробітну плату, то такі штрафи навіть є дисциплінарним стягуванням.
Ну, в нас депутати – небідні люди, в принципі, як ми знаємо.
Уляна Пак: У даному випадку ми маємо розуміти, як це відбувається в тих країнах, коли це є волонтерство, громадська діяльність. Звичайно, було би буде добре таку практику імплементувати в нас, і щоби вона не суперечила нашому законодавству.
Але, зрештою, як ви згадували, коли журналісти оприлюднять декларацію депутата, який порушив етику, і так само покажуть, як він себе вів – то, я думаю, це буде показовою ситуацією для виборців.
Євген Бойко: В мене є запитання, можна?
Так.
Євген Бойко: В мене є запитання до колеги депутата від «Європейської солідарності». Взагалі взаємовідносини об’єднання «Самопоміч» і «Європейської солідарності» у Львівській міській раді…
Євгене, але коротко, бо в нас дуже мало часу.
Євген Бойко: Дуже коротко. От ми маємо час до найближчої сесії розпрацювати цей кодекс. Скажіть, будь ласка, чи «Європейська солідарність» буде підтримувати цей кодекс? Чому я це питаю? Бо зважаючи на той досвід, який у нас був при голосуванні минулого разу, то «Європейська солідарність» категорично проти була проти прийняття цього кодексу, означуючи там певні висновки стосовно того, чому це не потрібно приймати. Ну, ми сподіваємося, що зараз приймуть.
Пані Уляно, яка ваша відповідь? Коротко.
Уляна Пак: Пане Євгене, маємо говорити про те, що в попередньому голосуванні це питання було перенесене. Тобто не було негативного голосування, такого голосування не було – це перше. Друге. Як ми можемо зараз із вами оцінювати документ, якого немає? Давайте ми з вами пропрацюємо класний документ, ми пройдемося по своїх колегах, переконаємо їх, ви – своїх, я – своїх. І, відповідно, будемо тоді говорити.
І дуже вас прошу: лімітувати в часі до наступного засідання мені здається не дуже правильним. Бо ми говоримо про той документ, який чекав рік. І насправді для того, щоби він був виваженим і його підтримала сесійна зала, він все-таки має бути пропрацьований спільно зі всіма депутатами, зі всіма депутатськими комісіями і зі всіма депутатськими фракціями. Тому я за те, щоби ми прийняли добрий документ, щоб він був дієвий, ефективний і щоб він знайшов підтримку у колег депутатів.
Спасибі, пані Уляно. У вас ще є час, щоби попрацювати спільно над цим документом. Просто уявіть собі: 1000 гривень за мат у сесійній залі або ж 10 000 за прогулювання і, приміром, 25 000 за відверте кнопкодавство. Як вам такі розцінки? А може зразу абонементи ввести, щоб кілька разів в касу не бігати? Це я поки фантазую, а чи затвердять Кодекс етичної поведінки для себе ж депутати міської ради вже цього скликання, будемо відстежувати разом із вами.
Я дякую за участь Уляні Пак та Євгенові Бойку. Плідної вам роботи, зокрема і в цьому напрямі. А це була програма «Стінка на стінку», долучайтеся до обговорення цієї теми на наших діджитал-платформах – нам важлива ваша думка. Зустрінемося вже наступного вівторка о 22:30. Будьте здорові.