У понеділок, 20 червня, Верховна Рада України 259 голосами «за» ратифікувала «Стамбульську конвенцію». Повна назва документу – «Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами». Він вперше підписаний у 2011 році, а набрав чинності у 2014-му. За цей час Конвенцію підписали 45 країн, ратифікували – 35. Ратифікувати документ досі не можуть країни Східної Європи, де є сильний вплив Церкви на електоральні настрої людей і на суспільство загалом, а також діють проросійські сили.
Україна ішла до ратифікації Конвенції 11 років і нарешті зробила це, адже прийняття документу – одна з основних вимог для набуття статусу кандидата в члени ЄС. ZAXID.NET пояснює, про що ідеться в Конвенції та чи загрожує вона так званим традиційним цінностям.
Які цілі Конвенції?
Основні цілі Конвенції наступні:
- захист жінок від усіх видів насильства та запобігання, переслідування і викорінення насильства над жінками та домашнього насильства;
- сприяння викоріненню всіх видів дискримінації щодо жінок, сприяння рівноправності між жінками та чоловіками та розширення прав жінок;
- захист і допомога всім постраждалим від насильства над жінками та домашнього насильства;
- сприяння міжнародній співпраці, спрямованій проти цих видів насильства;
- забезпечення підтримки та допомоги організаціям і правоохоронним органам у співпраці між собою з метою запровадження інтегрованого підходу до викорінення насильства стосовно жінок та домашнього насильства.
Якщо ідеться про захист жінок, то чи не дискримінує Конвенція чоловіків?
Ні, Конвенція не дискримінує чоловіків Документ заохочує держави-сторони застосовувати його положення до всіх жертв домашнього насильства – до жінок, чоловіків, дітей і літніх людей. Але за статистикою, в усьому світі від домашнього насильства найбільше потерпають жінки і дівчата, і намір викорінити це явище спонукав розробити Конвенцію.
Чи руйнує Конвенція традиційне українське поняття сім'ї?
Ні, в Конвенції взагалі немає жодної згадки про сім'ю, а тим більше визначення терміну «сім'я». Документ не стосується цього питання і не регулює його. У ньому ідеться про забезпечення безпеки потерпілим, які вважають, що вдома вони перебувають у небезпеці або ж їм загрожують члени сім’ї чи партнери.
Окрім того, Конвенція не впливає на право батьків навчати своїх дітей, а лише спонукає держави вводити навчальні матеріали щодо освіти та боротьби з насильством у сім’ї до шкільних програм – спосіб держава обирає сама.
Конвенція легалізовує одностатеві шлюби?
Ні. В Конвенції немає вимог про зміни до національного законодавства про шлюб, сім’ю та усиновлення.
Але ж в Конвенції є слово «гендер» і Рада Церков була проти?
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 2005 року визначає поняття «гендерної рівності» як рівний правовий статус жінок і чоловіків і передбачає рівні можливості для жінок і чоловіків брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Стамбульська конвенція не встановлює нові стандарти щодо гендерної ідентичності. В описі основних понять, вжитих в Конвенції, зазначаєтся, що «гендер» означає «соціально конструйовані (закріплені) ролі, поведінку, діяльність/активності та атрибути (характерні ознаки), що суспільство розглядає як прийнятні і вважає належними для жінок та чоловіків». А «насильство проти жінок за гендерною ознакою» – це «насильство, спрямоване проти жінки через те, що вона жінка, або яке жінки переживають частіше за чоловіків».
Які стратегії запобігання насильству передбачає Конвенція?
Основні такі:
- Підвищення громадської обізнаності через кампанії на теми насильства стосовно жінок та домашнього насильства;
- Освіта – важливо вчити дітей принципів рівних прав і взаємної поваги у відносинах;
- Підготовка кадрів для запобігання та виявлення насильства, забезпебчення рівноправності;
- Програми лікування людей, які вчинили домашнє насильство, і тих хто вчинили злочини на сексуальному ґрунті, націлених навчити їх ненасильницькій поведінці, відповідати за свої дії та переглянути ставлення до жінок.
- Окремо в Конвенції ідеться про захист і підтримку постраждалих від домашнього і гендерно зумовленого насильства.
Також ідеться про визнання насильства дискримінацією і про криміналізацію таких порушень як психологічне насильство, переслідування, примусові шлюб, аборт і стерилізацію тощо.
Це Захід змусив Україну ратифікувати Конвенцію?
Хоча ратифікація Конвенції є однією з основних вимог для надання Україні статусу кандидата у члени ЄС, Україна була однією із держав-авторок Конвенції й однією з перших підписала її в 2011 році. Ратифікувати документ заважала пропаганда.
Де можна більше дізнатися про зміст Конвенції та її суть?
Ось за цим посиланням є усі пояснення, що стосуються Конвенції, підготовлені для українських парламентарів. А тут – офіційний переклад документа. І ще більше про міфи і правду навколо Конвенції – у посібнику.
***
У 2021 році органи та установи, що протидіють домашньому насильству, зафіксували понад 284 тис. звернень про вчинення домашнього насильства. Найбільше звернень про насильство в сім’ї надходило від жінок – 233210. Найчастіше по допомогу зверталися мешканки Києва (36114 звернень), а також Дніпропетровської (24174) та Львівської (21198) областей.