Поки російська армія переважає у кількості військової техніки, українці досягають значних успіхів, використовуючи підручні засоби для знищення ворога. Звичайні квадрокоптери, якими у цивільному житті оператори знімають весілля та інші приємні події, стали незамінними помічниками у війні проти росіян. І хоч російська розвідка теж почала масово використовувати квадрокоптери та інші БПЛА, наразі виглядає так, що на цьому фронті українські військові все ж успішніші.
ZAXID.NET поспілкувався з військовим розвідником зі Львівщини, який зараз на фронті, а також з представником організації «Аеророзвідка» про роль безпілотників у цій війні, ризики та особливості застосування непрофесійних БПЛА. Ми не розголошуємо їхніх імен з міркувань безпеки.
«За допомогою дрона за 100 тис. грн знищили "Урал" за 2 млн грн»
Вперше поняття аеророзвідка в українській армії з'явилося під час війни на сході України у 2014 році, коли серійні дрони почали з'являтися в окремих підрозділах. Дронам військових забезпечували волонтери, зокрема, організація «Аеророзвідка». З допомогою квадрокоптерів стало зручно виявляти ворога, не настільки сильно ризикуючи власним життям. А з моменту повномасштабного вторгнення росіян роль БПЛА стала ще важливішою, розповів ZAXID.NET один з членів організації «Аеророзвідка» Михайло. Цю організацію створили у 2014 році після вторгнення Росії на східні області України саме для того, щоб забезпечити військових БПЛА.
«Спочатку це була просто спільнота волонтерів, які почали використовувати звичайні серійні дрони для розвідки і для коригування. Потім більшість із членів спільноти пішли у Збройні сили України. Вояки, які там служили, займалися розробкою системи ситуаційної обізнаності Delta, тобто були ІТівцями, а частина займалася дронами. І все, що вони робили, робили за стандартами НАТО», – розповідає Михайло.
Зараз система ситуаційної обізнаності, яку розробили фахівці «Аеророзвідки», допомагає перемагати ворога. Ця система – це спеціальна платформа, яка виглядає як багатошарова мапа. На мапу наносяться дані про рух, розташування, склад сил ворога. Все це змінюється і редагується реальному часі.
«Зараз ми тісно співпрацюємо з Центром інновацій при Міноборони і власне там зараз працює система ситуаційної обізнаності Delta, розвиваються регіональні ситуаційні центри. Перший такий центр відкрили, коли була навала на Київ, і в тому числі з великою допомогою нашої системи ворог і був відкинутий від Києва. Джерела інформації для того, щоб зібрати дані для нашої системи – це авіаційна розвідка, супутникові знімки, берегові радари, сенсори на полі бою, та дані від інформаторів, які скидають в чат-боти або безпосередньо контактують з ситуаційним центром. У Києві ми мали багато інформаторів на місцях, які щоденно ризикували своїм життям, передаючи нам інформацію. Власне завдяки таким звичайним людям вдавалося отримувати інформацію про рух техніки, про кількість», – розповідає Михайло.
За нестачі необхідної кількості військової техніки роль аеророзвідки надзвичайно важлива, впевнений Михайло. Українські військові не можуть дозволити собі розкіш обстрілювати ворога наосліп – для артилерії необхідні найбільш точні дані про позиції. Тому розвідники ЗСУ навчилися масово використовувати звичайні серійні дрони Autel чи DJI, щоб визначати позиції росіян та наводити артилерію.
Степан, розвідник однієї з військових частин ЗСУ, наголошує у розмові з ZAXID.NET, що для його роботи дрони надзвичайно важливі. На відміну від професійних військових БПЛА на кшталт Bayraktar, квадрокоптери дешеві, їх можуть придбати волонтери, друзі військових і за потреби передати на фронт.
За словами Степана, небойові БПЛА (дрони) ефективні для розвідування розташування ворога та коригування артилерії. Простими словами, завдяки координатам, які отримують артилеристи, їм стає простіше потрапити у ціль та знищити техніку ворога, а з нею і росіян.
«Ти летиш, щось виявляєш і ви це щось пробуєте знищити. Інколи вдається, іноді не дуже. Для того, щоб коригувати артилерію по якомусь об'єкту, дуже близько підлітати не треба. Ти один раз підлітаєш близько, виявляєш ціль, визначаєш координати. А потім з великої дистанції наводиш артилерію. За допомогою безпілотників було знищено багато ворожої техніки, артилерії та особового складу. Наприклад за допомогою дрона Mavik 3, який коштує близько 100 тис. грн, був знищений "Урал", який коштує близько 2 млн грн», – пояснює Степан.
«Ми ладні втрачати будь-яку кількість дронів, аби то були не люди»
З використанням дронів на війні є дві проблеми. Перша – їх збивають, і якщо пілот дрона не дуже досвідчений, то може втрачати дуже багато дронів.
«Вони втрачаються у дуже великих кількостях – деякі підрозділи втрачають по кілька квадрокоптерів в день. Тому що працюють російські системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) і радіоелектронної розвідки (РЕР). Всі ті коптери незахищені, бо вони серійні і їх не складно прослідкувати. Якщо мова про китайський DJI, то той самий DJI, який випускає дрони, випускає так званий Aeroscope – він може зафіксувати місце старту польоту і, відповідно, за кілька хвилин туди прилітає. Тому з такими дронами доводиться якось мудрувати: люди вигадують девайси, які анонімізують дрони, прошивки і т.д., але це не вбереже на 100%», – пояснює Михайло з «Аеророзвідки».
Розвідник ЗСУ Степан каже, що ще не втратив жодного свого дрона за час повномасштабного вторгнення Росії. Він наголошує, що дуже важливою складовою у роботі з дроном є досвід пілота та його вправність.
«Тому зараз багато фондів почали робити курси з навчання основ БПЛА і ведення розвідки. І так, дрони інколи збивають навіть в досвідченого пілота. Я поки жодного дрона не втратив, але мені щастило. Росіяни намагаються збити дрон або подавити його засобами РЕБ, але якщо діяти обережно, то можна уникнути цього», – каже боєць ЗСУ.
Друга проблема, яка стосується використання дронів на війні – це те, що росіяни теж їх використовують. І якщо на початку вторгнення вони масово літали своїми військовими БПЛА «Орлан», то зараз росіяни все частіше також використовують звичайні серійні дрони.
«Росіяни використовують такі ж дрони DJI, як і ми. Не лише їх, звісно, але в тому числі. На Київщині, наприклад, вже у звільненому селі знаходили вантажівку, наповнену коробками від цих дронів. І вони використовують свої розробки – звісно, вони щось вкрали, щось копіювали, але воно якось працює і працює досить ефективно. Якість виробництва така собі, але ж працює», – каже Михайло з «Аеророзвідки».
Обидва співрозмовники ZAXID.NET відзначають, що незважаючи на ризики, використання дронів для українського війська часто має вирішальне значення.
«Значення дронів не можна применшити, тому що це прорив. Ми ладні витрачати будь-яку кількість дронів, аби то були не люди. Якщо нам вдається дистанційно завдавати удари або вдало щось розвідувати і на основі цієї інформації потім спрацьовує артилерія, то собівартість подібних дій дуже низька в порівнянні з тими збитками, які ми наносимо ворогу. Тобто ми б'ємося тим, що маємо під рукою – це непрофесійне, невійськове обладнання, але збитків ми завдаємо на десятки мільйонів доларів», – наголошує Михайло.
«Дрон, звісно, не вирішує усього, бо поки нога бійця не вступить у ворожий окоп – він не вважається захопленим. Але для ведення розвідки це дуже ефективний засіб. Бо ти можеш робити те, що не може робити людина – ти можеш піднятися в небо і не так страшно, бо у разі чогось – ти втратиш дрон, а не життя», – каже Степан.
«Є величезна черга з охочих бути пілотами дронів»
ГО «Аеророзвідка» має свою модель дрону R18 – це октокоптери (вісім гвинтів) вертикального зльоту та посадки. Такими дронами організація забезпечує військових безкоштовно. Михайло з «Аеророзвідки» розповідає, що особливістю дрону є те, що він має не лише розвідувальну функцію, а й бойову – він може нести на собі 5 кг боєприпасів і вражати ворога.
«R18 був розроблений нашими фахівцями, і у 2019 році почалося дрібне серійне виробництво. Дрони постачаються комплексами: два дрони, наземна станція, все обладнання для передачі даних, а також сервіс – навчання пілотів, підготовка команди, присутність професійного сапера. Потім цей дрон передається у частину, в якій уже є навчена команда. Наші дрони обладнані тепловізорами і здатні нести 5 кг боєприпасів», - пояснює Михайло.
За його словами, зараз серед військових є черга з тих підрозділів, які мають сформовані команди і хочуть отримати дрони. Але отримати бойовий дрон наразі можуть лише ті, хто вже мав досвід з іншими БПЛА.
«Команда повинна мати не тільки сапера, але і досвідченого пілота. Тобто просто людина, яка ніколи не бачила дрон або пульт від нього, одразу на R18 вчитися не іде. Людина повинна мати досвід керування комп'ютерними системами, мати певні навички. Тому поки що забезпечуємо ті підрозділи, з якими вже співпрацюємо», – пояснює Михайло.
Зараз «Аеророзвідка» розширює виробництво бойових дронів і, за словами Михайла, за кілька місяців зможе навчити і забезпечити технікою більше підрозділів ЗСУ. Також на базі «Аеророзвідки» незабаром планують відкрити школу пілотів. Подібні навчання проводять й інші організації, зокрема, і в регіонах. Так, наприклад, у Львові нещодавно анонсували запуск курсів оператора дронів на базі Львівського вищого професійного училища комп’ютерних технологій та будівництва. За словами Михайла, попит на такі навчання зараз дуже великий.
«Є певна нестача в професійному персоналі. І саме тому, що наша армія так сильно потребує дронів, є велика черга з охочих навчитися», – каже Михайло.
Він дає позитивний прогноз щодо майбутнього застосування БПЛА українськими військовими, враховуючи допомогу від США та інших союзників НАТО, яка вже надходить в Україну.
«Я думаю, що ситуація буде мінятися і при тому дуже кардинально та швидко. Тому що ось-ось надійде ще допомога з Заходу. І, можливо, все стане серйозніше, бо ЗСУ будуть забезпечені дронами військового призначення», – каже Михайло.
Поки що у цій битві дронів перемагає українська сторона – завдяки професійним пілотам та волонтерам, які забезпечують підрозділи ЗСУ технікою. Якщо ви хочете допомогти їм, то можете підтримати фінансово ГО «Аеророзвідка» – усі дані про організацію є на офіційному сайті.