6 січня святкують «а той третій празник – святе Водохреще», а за церковним календарем – Богоявлення Господнє. На Львівщині у селі Кугаїв є дуже древня дерев’яна церква, яка має храмове свято у цей день. Збудована на невеликому пагорбі понад 300 років тому, нині сховалася між крислатих лип. Церква пережила три століття, різні війни та режими і нарешті дочекалася своєї реставрації.
Дата будівництва церкви у Кугаєві вказана на одвірку – 1693 рік. Хоча керівник львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури та співзасновник ініціативи «Врятувати церкву в Кугаєві» Андрій Салюк припускає, що вказаний на одвірку рік може бути роком перенесення храму з іншої місцевості. А саме зведення могло бути ранішим. Адже архітектура церкви й стиль її будівництва виглядає архаїчно, вона схожа на церкву у селі Кліцько (1603).
Церква у Кугаєві має три верхи, кожен з них – по кілька ярусів пірамідальних ґонтових заломів. Поруч з церквою стоїть така ж дерев’яна триярусна дзвіниця XVIII століття.
«В інтер’єрі збереглися написи, які свідчать, що церкву ремонтувала своїм коштом громада Кугаєва при священику Горіновичу та провізорах Михайла і Василя Батогів у 1874 році», – зазначено на сайті «Дерев’яні церкви заходу України». Інший напис свідчить про реставрацію і перемалювання стін у 1980 роках.
Церква – бойківського типу. Іконостас у ній зберігся оригінальний – 1702-1806 років, який створили народні майстри за щонайменше три періоди. Як розповідають фахівці, він поєднує стилі маньєризм і рококо і тяжіє до західних зразків, що не було притаманним східній традиції. Ікони оздоблені різьбленими колонами, рослинними орнаментами виноградної лози, аканту, соняшника і лілій.
«Над пророчим рядом підноситься Розп’яття з пристоячими (Богородицею та Іваном Богословом), зображене на фоні міської архітектури. Місто мало б символізувати Єрусалим, але архітектура на зображенні дуже наближена до панорами Львова XVII-XVIII ст.», – пише Богдан Зятик в альманасі Аrtes.
Найстарішою іконою в церкві є та, що дала їй назву – Богоявлення Господнього. Вона має дарчий підпис: «Сей образ справив раб Божий Василій Росин со женою і чадами своїми спасіння ради свого в селі Кугайові во році 1702».
Коли в селі збудували нову муровану церкву, ця, дерев’яна, потрохи почала занепадати. У ній навіть хотіли створити музей народної вишивки.
Вже понад 11 років церквою в Кугаєві опікуються волонтери та ініціативна група. За понад 300 років існування її неодноразово відновлювали й змінювали. Але вона таки дочекалася своєї ґрунтовної реставрації, яку почали торік.