«Ціна правди». Чому варто подивитись фільм Аґнєшки Голланд
Культура

«Ціна правди». Чому варто подивитись фільм Аґнєшки Голланд

Картина про журналіста Ґарета Джонса вийшла у прокат

Катерина Сліпченко, 2 грудня 1435 0

В український прокат вийшов новий фільм польської режисерки Аґнешки Голланд «Ціна правди». Світова прем’єра картини відбулась у лютому цього року, в основному конкурсі Берлінського кінофестивалю. У Польщі картина вийшла про прокат наприкінці жовтня. Її назва у світовому прокаті – «Містер Джонс», у польському – «Громадянин Джонс».

Про що фільм?

Заснована на реальних подіях стрічка розповідає про молодого валійського журналіста Ґарета Джонса, який приїжджає в СРСР в 1933 році. Колишній радник прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа після відставки прагне дізнатися, звідки Сталін бере такі великі кошти в умовах світової економічної кризи.

Вирушивши у подорож на схід України, він дізнався про Голодомор та розповів про це світові. Світ не жахнувся, він просто не повірив.

Одним із головних героїв картини є також сумнозвісний журналіст Волтер Дюранті, лауреат Пулітцерівської премії за серію репортажів з СРСР, який впродовж 14 років (1922-1936) очолював московське бюро газети «Нью-Йорк Таймс». Він наполегливо заперечував Голодомор у своїх статтях. Згодом Дюранті назвали сталінським пропагандистом. Проте навіть під тиском громадськості та наукових досліджень Пулітцерівський комітет вирішив не відкликати премію.

Щодо Ґарета Джонса, то його доля склалась трагічно: він загинув на Близькому Сході, не доживши одного дня до тридцятиліття.

Існує версія, що саме статті Джонса про Голодомор надихнули письменника Джорджа Орвела на створення книги «Колгосп тварин». Можливо, віддав навіть йому данину назвавши його прізвищем одного з головних персонажів книги. Тож прокатна назва «Містер Джонс» кидає додатковий місток до роману Орвелла, тексти якого ніби коментують увесь фільм.

Чим відома Аґнешка Голланд?

Ідея картини належить американській журналістці та сценаристці Андреа Халупі. Вона, американська журналістка українського походження, досліджувала «Колгосп тварин» Оруела. А згодом взялась за історію Ґарета Джонса. Вона розповідає, що працювала над сценарієм 14 років життя. А потім переконала взятися за цю роботу номінантку на премію «Оскар», польську режисерку Аґнешку Голланд. Серед найвідоміших фільмів режисерки – «Повне затемнення» із молодим Леонардо Ді Капріо, «Європа, Європа» про події ІІ світової війни (саме він приніс режисерці номінацію на «Оскар»). Фільм «У темряві» розповідає про Голокост у Львові.

Аґнєшка Голланд

Голланд є головою Європейської кіноакадемії. Неодноразово вона виступала на захист українського політв’язня та кінорежисера Олега Сенцова. У Києві Голланд отримала орден княгині Ольги III ступеня «За вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу».

Як знімали фільм?

Консультантом проекту став автор книги «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» Тімоті Снайдер, що розповідає про злочини нацистського та радянського режимів в Україні, Білорусі, Балтії та Росії.

Зйомки велися в Польщі, Україні та Шотландії. Москву у картині зіграв Харків. Основні події відбуваються у березні 1933 року. Режисерка, за її словами, планувала зняти подорож Джонса українськими селами у сіро-коричневій гамі. Проте температура різко впала та випав сніг. Тож акторові Джеймсу Нортону довелося блукати у глибокому снігу.

Хто зіграв головні ролі?

Британський актор Джеймс Нортон (Ґарет Джонс) відомий за серіалами «Чорне дзеркало», «Війна і мир». Актор грав роль Кліфорда Чатерлея в одній із екранізацій роману “Коханець леді Чатерлей». 29 вересня 2017 року відбулася світова прем'єра трилера Нільса Ардена Оплева «Коматозники». Фільм став продовженням однойменної картини 1990 року, в якій розповідалося про лабораторні експерименти групи студентів, що доводять один одного по черзі у стан клінічної смерті.

Волтера Дюранті грає американський актор Пітер Сарсгаар. Перша роль Сарсгаарда в кіно — у фільмі «Мрець іде» (1995). Через три роки з'явився в невеликій ролі у фільмі «Людина в залізній масці«. Одна із найвідоміших його ролей – роль Джона Лоттера, яки у фільмі «Хлопці не плачуть« (1999) про Брендона Тіну, за роль якого Гіларі Суонк отримала премію «Оскар».

Кадр з фільму

Сарсгаард зіграв у біографічному фільмі «Кінсі» (2004) режисера Білла Кондона. У 2004 році номінувався на премію «Золотий глобус» як кращий актор другого плану за роль у фільмі «Афера Стівена Гласса». Також Сарсгаар знімався у таких відомих фільмах як «Джекі», «Чудова сімка», «Жасмин», «Виховання почуттів».

Ванесса Кірбі знімалась у картинах «Місія нездійсненна: Наслідки», а також у серіалах «Корона» та «Пуаро Агати Крісті».

Також у невеликій ролі знявся львів’янин Олег Драч.

Чому картину треба подивитись

«Ціна правди» – це той випадок у кіно, коли важливість теми поєднується із її доброю реалізацією. Голодомор в Україні та його замовчування в усьому світі, не бажання Європи реагувати на ті загрози, які ніс СРСР, багато у чому дозволяють провести паралелі із сьогоденням. Крім того ім’я Аґнєшки Голланд відразу привертає до проекту увагу міжнародної спільноти.

Проте важливим є не лише актуальність теми, а й те, як Аґнєшка Голланд береться за її реалізацію.

Сцени, які безпосередньо відбуваються у вмираючих селах, займають не так багато екранного часу. Головною темою у картині є необхідність правди та її ціна. Попри те, що більшість часу у картині просто розмовляють із різною завзятістю, дві години екранного часу минають дуже швидко. Голланд кидає у бій за правду усю свою майстерність. Два поїзди на сусідніх коліях, як два паралельні світи, несподівані ракурси, крупні плани, велика увага до історичних деталей та прагнення історичної достовірності, усе це складає добру, міцну історію в хороший фільм.

Мабуть, єдине, що можна закинути його авторам, це відсутність розвитку головного героя. Ґарет Джонс усю картину перебуває у стані великої стурбованості, для нього ніби немає крапки відкриття страшної правди, коли його доля, і професійна, і людська, переломилась та покотилася до страшного фіналу.

Кадр з фільму

Проте загибель Джонса залишається поза кадром. Як і те, що до СРСР він приїздив декілька разів. Таким чином режисерка зосереджує увагу саме на правді про Голодомор. На тому, що навіть після її відкриття Ґаретом Джонсом світ волів закрити очі на злочини СРСР. Відомо, що заплатив за цю недалекоглядність світ великою війною. Так що ті паралелі, які проводить режисерка із сьогоденням, не надто тішать. Проте тішить добре кіно, яке обов’язково варто подивитись.
Тифлокоментар та субтитри
«Ціна правди» – перший фільм в історії українського кінематографа, який зможуть подивитися незрячі та нечуючі глядачі. Завдяки мобільним додаткам Earcatch та Subcatch, люди з порушенням зору чи слуху зможуть отримувати тифлокоментар або адаптовані субтитри у своєму смартфоні під час будь-якого сеансу фільму в усіх кінотеатрах.

«Дотепер наявність тифлокоментаря була прив'язана до кінотеатру і до часу показу. Тепер це якісно новий рівень, бо можна піти в будь-який кінотеатр і в будь-який час і в будь-якому місті. Навіть якби фільм був на Youtube, то можна було б його і вдома дивитися. Тобто зникають такі ось обмеження», – пояснює різницю незрячий журналіст ZAXID.NET Володимир Пиріг.

Тепер до виходу готують ще декілька фільмів, які працюють з такими ж мобільними додатками.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук