У Київраді побилися поліцейські та праворадикали зі «Свободи» та «Правового сектору»

14:13, 1 червня 2017

Біля будівлі Київради та всередині приміщення сталася бійка між правоохоронцями та мітингувальниками –представниками добровольчих батальйонів, активістами праворадикальних організацій. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Зазначається, що правоохоронці зайшли до прес-центру, розташованого поруч із входом до зали засідань міськради, і почали перекривати двері, через які намагалися пройти мітингувальники, щоб підтримати тих, хто пройшов до залу засідань раніше.

Між ними почалися сутички.

У цей час у Київраді розглядали питання про прирівнювання військовослужбовців добровольчих батальйонів до учасників антитерористичної операції (АТО).

Однак між депутатами виникли суперечки з цього питання. Після того, як до трибуни вийшли добровольці у засіданні Київради оголосили перерву на 10 хв.

О 13:10 засідання відновилося.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав усіх присутніх у залі поводитися спокійно, не кричати і не застосувати фізичну силу.

«Я розумію, що зараз деякі гарячі голови емоційно включаються повністю, щоб вирішити це фізично. Але ми повинні вирішувати всі питання виключно в діалозі. Не використовувати силу. А спокійно прийняти правильне рішення, яке буде на 100% працювати», – сказав Кличко.

Частина депутатів просили, щоб на час розгляду питання добровольці залишились у залі засідань.

Як згодом на своїй сторінці у соцмережі написав лідер «Правого сектору» Андрій Тарасенко, депутати ухвалили рішення про прирівнювання військовослужбовців добровольчих батальйонів до учасників антитерористичної операції.

Також серед тих мітингарів, хто вдерся до сесійної зали Київради, були помічені представники ВО «Свобода» та «Національного корпусу».

Рішення Київради передбачає, що бійця добровольчих батальйонів нададуть такі соціальні права і гарантії, як і учасникам АТО.

Як раніше повідомляв ZAXID.NET, партія «Національний корпус» запланувала акції тиску на обласні ради в усіх регіонах України, домагаючись від них ухвалення звернень до центральної влади з низкою вимог.

До слова, у вівторок, 30 травня, члени правих радикальних організацій: «Сокола», нацкорпусу «Азов», Легіону «Cвобода», ОУН та «Правого сектору» увірвалися на сесію Львівської облради і зірвали її. У сутичках постраждали 11 правоохоронців. Також постраждало троє цивільних, серед них – вагітна журналістка. Поліція порушила справу за статтею «хуліганство», однак про затримання серед учасників штурму не повідомила.

Серед вимог, які вони озвучили, було ухвалення облрадою звернення до центральної влади з вимогами підписати закон «Про амністію у 2016 році»; націоналізувати російський капітал в Україні; зупинити зростання тарифів на комунальні послуги; продовжити мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Зрештою, було вирішено, що депутати продовжать засідання Львівської облради з того питання, на якому зупинилися 1 червня. Під час засідання також планують розглянути звернення праворадикалів.

Зауважимо, що закон про амністію було ухвалено парламентом ще 7 липня 2016 року. Він передбачає амністію для найбільш вразливих категорій засуджених, а також тих, що захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали участь в АТО та отримали статус учасника бойових дій. Однак 17 серпня президент України Петро Порошенко наклав вето на цей закон.

На думку голови держави, цей закон необхідно було узгодити з положеннями Кримінального кодексу і закону «Про застосування амністії в Україні». Згодом до закону внесли зміни, однак президент ще не поставив свій підпис на ньому.