Сьогодні у Кракові живуть і працюють майже 70 тис. українців. Через це міська влада Кракова має намір вивчити їх потреби і досвід проживання у місті не лише з погляду гостинності, але й економічного показника, пише Wyborcza.pl.
Як зазначається, поступове збільшення кількості українців у Кракові – це стабільний соціологічний тренд, якого міська влада вже не може не помічати. Якщо згідно з останніми прогнозами кількість вихідців зі Сходу буде збільшуватися, то частка українців у Кракові може зрости навіть до 10% від загальної кількості мешканців міста. Більшість з них приїжджає до Польщі на роботу, але не тільки.
За словами генерального консула України у Кракові у вузах польського міста вчаться близько 8 тис. українських студентів, а у школах понад 2 тис. українських дітей. Загальну кількість українців у Кракові консул оцінив у 60 – 70 тис. осіб.
Українську мову чутно всюди
Українці допомагають економічному розвиткові Кракова – вони не тільки працюють у місті, але й винаймають житло, приїжджають за покупками. У 2016 році вони купили майже 400 об’єктів нерухомості (більше ніж німці чи британці). Українську мову чутно в магазинах, громадському транспорті, бізнес-центрах, у навчальних закладах і на будівництві.
«Для краківчан це нове явище. Після Другої світової війни у нас в місті не було такої великої багатокультурності. Звичайно, ми давно звикли до багатомовності на туристичних об’єктах, однак вперше за кілька десятиліть щодня відчуваємо, що поміж нами живе така чисельна етнічна меншість», - заявила економістка і соціолог міської влади Кракова Моніка Мурзин-Купіш.
На її думку потрібно поглибити соціологічне дослідження цього явища, щоб зрозуміти, як українці інтегруються у спільноту міста, як їх сприймають поляки, чи важко українцям працевлаштуватися, чи працедавці не занижують їхньої оплати тощо.
Частину відповідей можуть дати консультації, що їх проводять у рамках Краківського барометру - щорічного соціологічного опитування думки краківчан. Цього року він буде повністю присвячений українцям.
Скільки поляки заробляють на податках українців?
Голова міської ради Кракова Богуслав Косьмідер хотів би спитатися в українців, як їм живеться у місті і що міська влада може для українців зробити, щоб вони довше залишалися, жили і працювали у місті. На його думку, українці сприяють економічному розвиткові Кракова, бо вважається, що більшість з них офіційно працевлаштовані і з того сплачують податки.
«Скільки ми заробляємо з їхніх податків? Насправді важко сказати. Можемо припустити, що мова йде про мільйони злотих. У середньому один мешканець Кракова сплачує до бюджету міста понад 2,5 тис. злотих, а заробітки українців наближені до польських», - припустив Богуслав Косьмідер.
На думку радників, місто повинно підтримати місцеві навчальні заклади і компанії, які хочуть заявити про себе в Україні. «Кількість студентів у краківських вузах невдовзі почне знижуватися. На промоції в Україні особливо має наполягати медичний коледж Ягелонського університету, тому що скоро у Польщі бракуватиме лікарів і медсестер. Виникне потреба працевлаштування іноземців і було б дуже добре, якби вони навчалися польською мовою саме у Кракові», - зауважила Малгожата Янтось, що є співорганізаторкою конференції «Відкритий Краків», де вивчаються потреби іноземців, які живуть у Кракові.
Як Краків сприймають українці?
«Працюю кухарем в одному з краківських ресторанів. Я єдиний українець у команді працівників, всі інші – поляки. Дуже добре домовляємося. Що мені перешкоджає? Дорогий громадський транспорт, а також ціни музейних квитків. Принаймні для мене – це надто великі ціни», - розповів Олег, який працює у Кракові останні два роки.
Олег працює в місті легально. Сплачує тут податки і вже з липня зможе отримати Краківську міську карту, яка дасть йому можливість зекономити до 20% зокрема на громадському транспорті, а також на відвідування культурних заходів міста. Питання лише в тому, чи знатиме він про такі можливості, адже українці часто нарікають на відсутність інформації про такі можливості від міської влади.
У гіршій ситуації є Євген, який працює неофіційно. «Перших три місяці не міг знайти доброї роботи: працював на будові з 6-ї ранку до 6-ї вечора, мало заробляв, мешкав у хостелі в кімнаті з сімома іншими заробітчанами. Тепер краще, я змінив роботу, почав заробляти більше, з’явилося більше вільного часу», - заявив він.
Настя, студентка відділу журналістики Ягелонського університету, яка працює на кухні у місцевій кав’ярні каже, що немає часу задумуватися над тим, що для неї може зробити місто. «У мене немає вільних вікендів і вечорів, тому що маю працювати. Вдень я вчуся. Працюю як віл, але це вартує того. На жаль не можу отримати «Карту поляка», яка б дозволила мені на безкоштовне навчання, бо у мене немає польських коренів», - пояснила вона.
Як інтегруватимуться діти?
Коли у Кракові замовити приватне таксі або Убер, то є великий шанс, що водієм автівки буде власне українець. Один з водіїв розказав журналістам газети Wyborcza - бувало, що клієнти відмовлялися сідати до авто, коли дізнавалися, що водій не поляк. Однак такі випадки – рідкість.
За словами Моніки Мурзин-Купіш, поява такої великої кількості іноземців, які приїжджають до Кракова з родинами, ставить великі виклики для міської системи освіти.
«Вже тепер нам треба думати як інтегрувати дітей, які тільки-но починають розмовляти польською мовою. За ініціативою міста планувалося в одній із шкіл створити клас з поглибленим вивченням української культури, історії і літератури. Клас мав почати роботу з вересня минулого року, але нічого з того не вийшло через брак охочих. Виявилося, що українцям залежить на інтеграції їх дітей з поляками. І замість української, воліли б щоб їхні діти вивчали німецьку чи англійську мову», - розказала вона.
У міській раді вважають, що ця ситуація зміниться, коли українці почуватимуться впевненіше у Кракові. «Ключовим чинником у залучені українців є наша зичливість і розуміння того, що ми потрібні один одному», - резюмувала радниця міського голови Кракова Малгожата Янтось.