Реставратори закінчують відновлення квіткових орнаментів у фоє сецесійної кам’яниці початку XX ст. на вул. Нечуя-Левицького, 19 у Львові. Раніше вони були забілені, але фахівці з’ясували, що розписами покриті не лише стелі, а й стіни всіх трьох поверхів парадного під’їзду, а найбільший малюнок розташований на стелі останнього поверху. Відновлення розписів фоє профінансували самі мешканці, стелю реставруватимуть наступного року за кошти гранту. Реставратори поділилися із ZAXID.NET фотографіями результату роботи.
Над відновленням первісного виду триповерхової кам’яниці, яку збудували у 1907 році, працюють фахівці реставраційної майстерні «Гарда». Від липня вони відновлюють квіти на стелі і фризі фоє. Справжнім викликом буде демонтаж олійних панелей без шкоди первісним розписам, що розташовані під ними.
Керівниця майстерні Ірина Гірна розповіла ZAXID.NET, що квітковий орнамент простягається єдиною темою на всіх поверхах. Це різні квіти, що притаманні сецесійному стилю, найбільше – маків.
«Тематика розписів спільна – квіткова. На всіх поверхах йде однаковий фриз і великі маки на стінах. Це багаті сецесійні розписи, не просто декор, а квіти, небо, метелики на стелі мальовані від руки. На стінах є трафаретні розписи, але дуже якісні, багатошарові. Виявили також розписи міжвоєнного періоду», – каже Ірина Гірна.
Реставраторка розповідає, що за попередніми домовленостями у будинку мали відновлювати тільки стелю фоє, але коли зробили зондажі на стінах, голова ОСББ вирішив відновити всі розписи. Наразі на стінах відновили фриз (декоративну горизонтальну смугу, що прикрашає верх стіни). Перший етап робіт профінансували самі 12 співвласників восьми квартир, а великий розпис на стелі останнього поверху відновлюватимуть наступного року за грант.
Голова ОСББ «Надія НЛ» Ігор Дзічковський розповів ZAXID.NET, що на загальних зборах співвласники будинку вирішили відновити віднайдені розписи. З сусіда, який відмовився співфінансувати, гроші стягнули через суд.
«У нас є рішення загальних зборів стосовно проведення ремонтно-реставраційних робіт у під’їздах. У будинку є два під’їзди: парадний з розписами і службовий. Службовий ми відремонтували і почали відновлювати парадний. Один наш співвласник вирішив не брати участі ні в утриманні будинку, ні долучитися до реставрації. Ми подали до суду і виграли, кошти з нього стягнули. Тому зараз є поштовх продовжувати роботи», – зазначив Ігор Дзічковський.
Реставраційна майстерня «Гарда» працює у будинку на Нечуя-Левицького від липня, до 1 грудня планують завершити роботи. Також для всіх зацікавлених проведуть воркшопи, на яких волонтерів будуть навчати знімати олійні панелі. Схожі проводили торік на вул. Рутковича. «На воркшопі покажемо, як це треба робити. Бо такі панелі переважно збивають під час ремонту. А ми їх відмиємо, відчистимо, тонуємо», – пояснює Ірина Гірна.
Сусідній будинок №17 – ідентичний, він має такий самий розпис на стелі, але чи збігаються вони на стінах – невідомо, бо вони там поки що забілені. Ковальство, скло і плитка у будинках трохи відрізняється. Кам’яниці №17 і 19 збудував у 1907 році Якуб Рисяк для себе та своєї дружини Гелени. Фасад оздоблений ліпним декором з використанням квіткових та рослинних мотивів, серед яких трапляється навіть стилізований буряк. Такі ж мотиви повторюються у вітражних вікнах та розписах під’їзду. Будинки є пам’ятками архітектури місцевого значення.
Фото реставраційної майстерні «Гарда»