У Львові експерт з Австрії розповів про потребу архівувати сучасне мистецтво

22 травня у Львові в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася лекція австрійського мистецтвознавця і теоретика мультимедійного мистецтва, експерта в сфері образотворчого мистецтва сучасності Олівера Грау "Медіа-арт потребує дослідження та архівів".

Про це ZAXID.NET повідомив кореспондент.

Як розповів у своїй лекції Олівер Грау, за останні 40 років медіа-мистецтво стало виразним чинником сучасності, а цифрове мистецтво перетворилося на культуру сьогодення, тобто сучасне мистецтво, але й досі це мистецтво не присутнє в наших культурних установах. Хоч є добре фінансовані проекти, дискусійні форуми та проекти документування баз даних, медіа-мистецтво все ще рідко колекціонується музеями, не підтримується всередині спільноти істориків мистецтва і майже недоступне для глядачів та дослідників з-поза ареалу, де воно продукується. Сучасне медіа-мистецтво має надзвичайні можливості для візуалізації та вираження таких аспектів сучасності як поширення знань, генетична інженерія, екологічна криза та ін., і при цьому воно практично ігнорується музеями і не може конкурувати із традиційними закупівлями мистецтва. Таким чином, зі швидкою зміною медіа-носіїв, ми є свідками зникнення значної кількості культурної пам’яті недавньої історії.

«Не буде перебільшенням сказати, що ми майже повністю втрачаємо мистецькі взірці ранньої пост-індустріальної штуки. Сфера колекціонування медіа-мистецтва почала розвиватися завдяки новим науковим інструментам як от текстові та візуальні онлайн-архіви, які намагаються колективно документувати мистецтво та теорію останніх десятиліть. Однак чимдалі, тим менше залишається веб-ресурсів, які займалися архівуванням», - зазначив Олівер Грау.

«Із новими можливостями зберігання, ми б могли зберігати те, що зараз маємо в медіа-арті. Коли ж ми не можемо зберегти найпростіші речі, які зараз маємо, ми через 20 років, не зможемо сказати, що ця людина зробила щось важливе, а ця – погане», - сказав мистецтвознавець.

Представник Центру міської історії, львівський теоретик медіа-мистецтв Богдан Шумилович додав, що сьогодні ті, хто фільмував певні події, чи архівував на СД-диски мають уже проблеми: неможливість відновити те, що було записано. «Відеодокументація 1990-х років у жахливому стані, вона розмагнічується і сипеться», - сказав він.

Як зазначив Олівер Грау, зі збереженням старих зразків мистецтва – ще гірша ситуація, ніж з документацією нової, оскільки давнє потребує більшої уваги, консервації. Однак це необхідно, з новими можливостями можна детально оглянути деталі на старих гравюрах, можна для вивчення підсвітити місце картини, тобто нові технічні можливості «дають нове розуміння історичних тем», можна продовжувати проводити дослідження.

«Сьогодні така ситуація, що митці самі займаються зберіганням своїх творів, а вони б мали творити, замість цього. Є митці, які свої інсталяції, переносять на комп’ютер, переробляють (хоча це не їхня робота займатися збереженням), відтак ці інсталяції спрощуються», - розповів Олівера Грау.