У Львові фільм «Шляхетні волоцюги» адаптують для незрячих. Це кіно — лише одне з низки, які цьогоріч транскрибували для людей, що не бачать. Робота над «Волоцюгами» триває вже кілька місяців.
«Мартін стоїть як герой. Ріббентроп міцно цілує Мартіна в щоку. Шокований цілуванням, Мартін з готовністю тягнеться губами до Клауса. Клаус відмовляє в поцілунку», — це коментар до фільму «Шляхетні волоцюги», що його саме начитує піккардієць Ярослав Нудик. Для чоловіка це вже не перший такий досвід. Тут, каже, працювати нелегко: бо відвідувач кінотеатру, який не бачить, але чує, дуже прискіпливо ставиться до голосу.
«Людина зряча взагалі, відверто кажучи, думає, що вона бачить. Але вона насправді не бачить половини з того, що бачить людина незряча. І взагалі, працюючи вже другий рік з організацією, я зрозумів, що я дуже багато речей не бачив. І взагалі — що я дуже погано бачу», — розповідає Ярослав Нудик.
Фільм «Шляхетні волоцюги» — це музично-комедійний бойовик. Історія про львівських батярів Боді та Мірека, які повсякчас вдаються до різних авантюр. Тут багато музики, діалогів та веселих сценок. Тож коментарі треба робити обачно, аби не заважати глядачу насолоджуватися оригінальними звуками й розмовами.
«Ми спочатку передивляємося цей фільм із заплющеними очима. Людина вийшла, людина зайшла. Хто зайшов, хто вийшов? Хто з ким спілкується? Це дуже, в принципі, прецизійний процес і дуже кропіткий», — пояснює Ярослав Нудик.
Втім, творці аудіодискрипції кажуть: фільм — не з легких. Тож працюють над ним уже чотири місяці. Прем'єру обіцяють до кінця року.
«Найскладніше — це оцей процес запису у студії, коли ти вже наживо маєш матеріал, відеоматеріал, саундчек фільму. І коли ти накладаєш коментар і розумієш, що цей коментар перекриває дуже багато важливих звуків, які незрячому глядачу — незрячій людині, теж дають певну інформацію», — каже директорка осередку «Українська спілка інвалідів — УСІ» Оксана Потимко.
Цьогоріч під керівництвом Оксани Потимко на екран вийшли вже 7 фільмів із аудіодискрипцією. Серед них — «Трубач», «Сторожова застава», «Такі красиві люди».
Ми використовуємо