У понеділок, 3 червня, у Львові на Марсовому полі поховали парамедикиню батальйону «Госпітальєри» 25-річну Ірину Цибух. Військова загинула 29 травня на Харківському напрямку, а 1 червня їй мало виповнитися 26 років.
Спочатку парастас і прощання родини та близьких з Іриною Цибух відбулися у храмі Андрія Первозванного, як ішлося в її заповіті. Під час прощання співали українські пісні, які любила Ірина. За її побажанням, усі присутні були в камуфляжі або у вишиванках. Також Ірина Цибух просила не приносити на її похорон квітів.
За словами священника отця Андрія, Ірина Цибух змалечку брала активну участь в житті парафії, організовувала різноманітні події, грала в театральному гуртку при храмі.
Після цього траурний кортеж вирушив до Гарнізонного храму, де з Іриною Цибух попрощалися побратими, колеги, містяни. Бандуристка Марина Круть виконала для дівчини останню пісню – «Воля». А на площі перед храмом поставили банери із фотографіями Ірини Цибух та з рядками із її прощального листа.
З Гарнізонного храму поховальна церемонія у супроводі оркестру та під звуки українських пісень вирушила до Марсового поля на Личаківському цвинтарі, де Ірину Цибух поховали серед героїв.
Ірина Цибух народилась у Львові, закінчила школу №91, вивчала журналістику в НУ «Львівська політехніка». До початку повномасштабного вторгнення працювала продюсеркою та менеджеркою реформи «Суспільного», а також реалізовувала освітні проекти у віддалених селах Донецької та Луганської областей, знімала документальні фільми.
З 2015 року Ірина Цибух волонтерила. Пройшла навчання у медичному загоні спецпризначення «Білі берети», відбула кілька ротацій на Донбасі як військова парамедикиня. Згодом приєдналась до батальйону «Госпітальєри», що займається медичною евакуацією поранених військовослужбовців із гарячих точок фронту.
У 2018 і в 2021 році Ірина Цибух стала переможницею національного конкурсу «Честь професії» в номінаціях «Найкраща публіцистика в локальному медіа» і «Найкращий репортаж в локальному медіа» відповідно.
У лютому 2022 року вона знову долучилась до «Госпітальєрів», де згодом очолила 5-й екіпаж.
Ірина Цибух брала участь в обороні Київщини, Донеччини – від Вугледару до Лиману, Авдіївки, Мар’їнки, Бахмута, Серебрянського лісу. Останнім часом дівчина працювала на Харківському напрямку, де загинула 29 травня.
16 листопада 2023 року, до Дня телебачення, радіо та зв’язку президент України Володимир Зеленський особисто вручив Ірині Цибух орден «За заслуги» ІІІ ступеня. У березні 2024 року вона стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок».
1 червня 2024 року Ірині Цибух мало виповнитись 26 років.