У Львові показали ювелірні, літописні та побутові скарби Галицько-Волинського королівства

Найбільші скарби Галицько-Волинського королівства презентують у Львівському історичному музеї на тимчасовій експозиції. Виставка триватиме упродовж трьох місяців.

У радянські часи називали Галицько-Волинське князівство, аби применшити його значення. Нині історики називають державою або навіть королівством, бо ж в той час був Данило був коронований. У XII-XIV століттях ця країна стала спадкоємицею Київської Русі. І ті часи були зовсім не темними, навпаки — освіченими і з високою культурою.

«Вже в той період XII-XIII століття обізнаними в письмі були не лише верхівка знаті, але й ремісники, дружинники, а також звичайні селяни», — розповідає завідувачка відділу «Музей історії України» Оксана Куценяк.

Львів, Галич, Звенигород, Тустань, Пліснеськ — ці міста були важливими центрами. І саме там археологи викопали ці раритети. На виставці презентують рукописний Кристинопільський Апостол XII століття з історичними розповідями. Це вельми рідкісна перлина української культури, бо оригіналів тогочасних літописів майже не збереглося, їх спалили за наказом Катерини ІІ.

«На сьогодні з часів XII століття не існує знахідок, які б могли настільки повно розповісти нам про історію та події, які відбувалися в той період», — додає Оксана Куценяк.

А от тогочасний одяг можна розглядати у Радзивилівському літописі та на манекенах, де відтворили історичний костюм князя і княгині.

Руські ювеліри мали високий рівень майстерності. За доказами приходьте на виставку. Найголовніший там — Демидівський скарб прикрас, який знайшли у кінці XIX століття на Жидачівщині. Це браслети, боярські персні-печатки із написами.

«Ювеліри виготовляли настільки вражаючі детальні речі, що ці речі закуповували і йшли на експорт у країни Західної Європи та Сходу», — каже Оксана Куценяк.

Про побут Галицько-Волинської держави свідчать музичні інструменти, а також керамічні писанки XII століття.

«Існує багато думок, чому саме виготовляли такі писанки: вони мали ритуальний характер чи були іграшками для дітей. Ті писанки керамічні, всередині в них є камінці або брязкальця, тобто якщо їх потрясти, вони викликають звук», — показує Оксана Куценяк.

А от віртуозність тогочасних архітекторів демонструють у кам'яних деталях із соборів давнього Галича. Щоб уявити собі давнє місто, у залах для відвідувачів демонструють 3D-модель Пліснеська.

Виставку можна оглянути в історичному музеї на площі Ринок, 24.