У Львові вже створено дві таблиці Костянтину Корнякту
Пам’ятну дошку Костянтину Корнякту від вдячних львів’ян встановлять на острові Крит у м. Рефімно. Про це 28 грудня на прес-конференції повідомила директор благодійного фонду «Парфенон» Лариса Федорів.
За її словами, ескіз пам’ятної дошки, яку затвердили ректор Львівської академії мистецтв Андрій Бокотей та ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Андрій Чебикін, створив Володимир Одрехівський. "Це має бути мідна дошка розміром 1,7 м на 0,8 м. На ній писатиме грецькою та українською "Видатному синові грецької землі Корнякту від львівської громади", - зазначила Лариса Федорів.
Планується, що дошку відкриють восени 2011 року. Вартість пам’ятної дошки - близько 100 тис. грн.
У березні цього року за ініціативи та сприяння БФ "Парфенон" і за фінансової підтримки Львівської обласної ради та меценатів встановлено в Афінах (столиці Греції) пам’ятник-погруддя Тарасу Шевченку.
Натомість у Львові уже створено дві таблиці Костянтину Корнякту, які б мали бути прикріпленні до вежі Успенської церкви та на площі Ринок. Ці таблиці створив студент 4 курсу Львівської національної академії мистецтв Денис Шиманський. Зараз вони зберігаються у БФ "Парфенон".
Костянтин Корнякт народився близько 1520 р. у місті Ретімно на острові Крит. З його появою у Львові більшість дослідників пов’язує пік активізації грецької спільноти в цьому регіоні Європи. 1566 р., згідно з декретом польського короля, він отримав дозвіл на вільну торгівлю східним вином у містах Речі Посполитої. Через шість років після остаточного переїзду до Львова Корнякт отримав вигідну посаду митника Руської землі. Від 1571 р. його повноваження поширювались на територію Київщини, Поділля, Волині і далі на захід аж до Кракова. В 1571 р. король Сигізмунд ІІ Август надав йому шляхетський титул та герб, впровадивши його до почту польської шляхти.
Корнякт помер 1 серпня 1603 р. на вісімдесятому чи вісімдесят третьому році життя. Вже після його смерті, 1604 р., набув чинності заповіт, згідно з яким, Ставропігійське братство отримувало тривале фінансування від прибутків з приміського маєтку грека у с. Збоїська. Як чільного міщанина та мецената церкви Успіння Пресвятої Богородиці, Константина Корнякта було поховано в її крипті.