Тривалі тендери, технічні звіти для ЄБРР, визначення врешті єдиного переможця, а ще публічний конкурс на те, яку ж назву дати електронному квитку у Львові. Усі ці звичайно важливі, але трохи нудні для пересічного львів'янани вже позаду. Настав час усім нам побачити, доторкнутись до того самого валідатора і усвідомити, що безготівкова форма оплати у громадському транспорті Львова – це наша з вами реальність. Як і зручний розрахунок карткою в супермаркеті чи в інтернеті. Гостями програми «Стінка на стінку» сьогодні буде Роман Лев, керівник проекту електронного квитка компанії «Львівавтодор», а також Ігор Зінкевич, депутат міськради та голова транспортної комісії.
Та перш ніж ми розпочнемо нашу дискусію, пропоную переглянути разом сюжет наших журналістів про довгоочікуваний старт монтажу обладнання у транспорті міста.
***
Ось ці трамваї – першопрохідці, адже в них встановлюють перші валідатори для електронного квитка. Тестуватимуть усю нову систему оплати проїзду на 30 таких комплексах.
Андрій Білий (заступник керівника міського департаменту інфраструктури): «Встановлюються валідатори на типових одиницях рухомого складу. Паралельно вчиться команда місцева з SoftServe для того, щоби далі промисловий монтаж забезпечити. І готується вся технічна документація: скільки якого дроту де прокласти, які є нюанси кузова, вагону чи корпусу автобуса, тролейбуса».
Валідатори встановлюють на всіх моделях трамваїв, від берлінських і до «Електронів» – це щоби створити таку собі методичку щодо монтажу.
Роман Лев (заступник директора «Львівавтодору»): «Тут має бути в проміжку більше 60 сантиметрів. Далі так само на поручнях, там, де були, наприклад, кнопки, додаткові сигнали, як ось ці кнопки STOP, їх вже туди було достатньо важко розташовувати, тому що кабелі проходять по цій трубі, і чим більше того – тим проблематичніше здійснювати монтаж. Далі дивилися з точки зору нахилу, тобто куди буде людині, яка заходить з дверей, як їй буде максимально комфортно по салону завалідуватися і піти далі. Так само, на кожних дверях має бути комфортно зайти і завалідуватися».
Нові валідатори будуть не тільки доступними, а й легкими у користуванні, а весь процес має займати лічені секунди.
Роман Лев (заступник директора «Львівавтодору»): «Тут можна буде за NFC валідуватися або тою самою карточкою. Відповідно, коли у вас проходить валідація – буде світитися зеленим галочка, підтверджувати валідацію. Якщо буде відхилено – то буде червоним хрестиком світитися відхилення. Далі зі свого смартфона ви зможете QR-код прикладати до цього зчитувача – і він буде зчитувати QR-код, який буде давати вам право на проїзд у громадському транспорті».
Наступний етап щодо впровадження електронного квитка – масовий монтаж обладнання. Його розпочнуть влітку.
Андрій Садовий (міський голова Львова): «Валідатори до серпня місяця будуть встановлені в тестовому режимі на певних маршрутах і трамваїв, і тролейбусів, і автобусів. Задача – відпрацювати сам процес, тому що ця технологія, яка застосовується в нас у Львові, вона ще не була застосована в Україні».
За кілька днів тестові валідатори встановлять і на тролейбусах, потім їх облаштують у комунальних та на приватних автобусах. Загалом електронний квиток у Львові має повноцінно запрацювати на початку наступного року.
***
Ну, от одразу скажу, що це картина минулого тижня. Пане Романе, до вас адресую своє перше запитання – ви, вочевидь, володієте найсвіжішою інформацією на цю хвилину. Я відкрив, до речі, сайт електронного квитка і бачу, що на поточному етапі систему встановили у вісім транспортних засобів. Чи відповідає це дійсності і чому так повільно?
Роман Лев: Так, відповідає ці дійсності. І ні, це не повільно – це дуже швидко насправді. Треба розуміти, що процес навчання цієї групи (як було сказано так само в репортажі) зі сторони компанії SoftServe розпочався якраз при старті монтажних робіт. Тобто, якщо не помиляюся, до 4 березня, коли команда чеських спеціалістів приїхала до Львова. Відповідно, по мірі інсталяції даного устаткування компанія SoftServe буде набиратися досвіду і збільшувати кількість своїх працівників.
Зараз скільки команд цих працює?
Роман Лев: Дві команди зараз працює із загальною чисельністю, по-моєму, 13 осіб. Тобто зараз, станом на поточний момент, це 13 осіб. Це з чеської сторони і зі сторони компанії SoftServe. Треба розуміти, що поточний процес – це процес навчання. Тобто саме в даному процесі варто не поспішати, тому що якщо буде допущена якась помилка, потім у серійному виробництві це буде дуже важко виправити. Якщо наразі можна виправити дві-три одиниці устаткування або з якоюсь схемою по розташуванні системи в громадському транспорті, то пізніше це буде зробити дуже і дуже важко.
Відповідно, зараз напрацьовуються ці технологічні карти – тобто вони змінюються за потребою, міняється розташування. Тому коли восени приїхали представники чеської компанії, ми ставили, ніби все відповідає дійсності. Коли сьогодні почали встановлювати… Ну, наприклад, дві найяскравіші перепони були. Перша – в трамваях: перехідники від поручнів, до яких кріпиться поручень, і перехідник, до стелі який кріпиться, йшли суцільними – тобто вони були заварені. Відповідно, треба було ці перехідники змінити, виточити ідентичні, але з діркою для того, щоби можна було пропхати туди кабелювання і його провести або йти коробом. Тому ці технологічні процеси йдуть достатньо повільно.
Тим не менш, коли напрацюються оці технологічні карти, ми виправимо ці всі нюанси стосовно і розташування, і кабелювання. Далі процес буде йти швидко. На поточний момент, наскільки ми проводили перемовини з чеською компанією, може налічуватись десь і 30, і 40 осіб, які будуть робити ці монтажні роботи в подальшому. Це мова йде зараз не про тестову інсталяцію, яка буде тривати орієнтовно до 25, до 26 квітня, а питання йде вже про продакшин, про промислове...
Спасибі. Власне оця квиткова епопея в нас в місті триває, Ігоре, з якого – з 2012–2014 року, так?
Ігор Зінкевич: Я би поправив. В 2012 році про це почали говорити – у 2014 році вже робилися певні кроки до цього, в 2016 були підписані договори.
От є одна ваша цитата: «Впровадження е-квитка у Львові більше не можна відкладати».
Ігор Зінкевич: Це позиція, скоріше всього.
Ви зробили її місяць тому, тоді ще не почався монтаж валідаторів, тобто ми не бачили реальних дій. Всі чекали – довго ми чекали на оці валідатори. Як на сьогодні, як ви прокоментуєте старт монтажу?
Ігор Зінкевич: Ну, я, напевно, буду починати з самого початку. Тобто безпосередньо ця каденція моя почалася вже як голови комісії транспортної, яка була відмежованою. І це одна з тих речей, які мають бути підконтрольні транспортній комісії. Тому моя позиція з членами комісії була про те, що будемо супроводжувати і максимально намагатися помогти всім, чим можем, з депутатського корпусу.
Ми не є спеціалісти з монтажу, ми не є спеціалісти з програмного забезпечення, ми навіть не проходили якісь курси, які безпосередньо «Мікроелектроніка» надає представникам нашої сторони для того, щоби це все запрацювало. Але певні політичні дії, які відбуваються переважно в депутатському корпусі, можуть призвести до зупинення і, в тому числі, повного переносу старту на ще довший термін. І було певне бажання зустрітися з керівником (з паном Романом), ми на комісії запросили його, ми почули, які проблеми є, з чим ми можемо боротись. Ми не можемо за технічну сторону, технічна сторона – за паном Романом.
Роман Лев: І SoftServe.
Ігор Зінкевич: Так. Тобто безпосередньо вже їхня співпраця з SoftServe і «Мікроелектроніки» дасть максимально розуміння швидкого, не швидкого. Але для себе як для комісії ми прийняли рішення, що будемо в супроводі працювати. Я не буду скривати, але давайте будемо говорити чесно – майже всі політичні сили в своїх програмах написали: «Електронний квиток, впровадження». Якщо це так, то ми зустрілися зі всіма головами фракцій – і вони дійсно підтримали цю ініціативу, що саме по електронному квитку всі дружно маємо відпрацювати. Перша комісія була, ми конкретно дали дату: 13 січня 2022 року. Ми її поставили за основу і почали працювати вже по графіку. Не той графік, який у пана Романа, а по графіку, який в залежності від депутатського корпусу. Я ще раз і ще раз буду говорити про те, що якщо ми це всі позитивно прийняли і всі про це говоримо: як і чинна влада, яка працює в кабінетах, так само і депутати – маємо розуміти, що це є комплекс роботи не тільки в залежності від Романа, а в сукупності всієї міської ради, щоб цей показати результат. Бо попередні речі, на жаль, – маневри, претензії, неможливість розібратися, хто за що винуватий… Тому що ми будемо говорити чесно: до сих пір ще є попередньому керівникові суди і до сих пір доводиться правота – правильно, неправильно звільнили, чи це є законно, чи незаконно.
Це ви про кого говорите?
Ігор Зінкевич: Це про Журбенка – якщо не помиляюся, правильно прізвище сказав. І він неодноразово свою позицію висловлював. У нас навіть позиція була в тому, що ми не скриваємо. Ми як депутати, як голови фракції зустрілися з представниками, зі спостерігачами Європейського банку для того, щоб ми зрозуміли – де наша вина, де вина безпосередньо комунального підприємства і чи можна це нарешті злагодити докупи для того, щоби цей механізм запустити.
Якщо говорити про те, що політична програма, не політична програма… Ми для себе як депутати розуміємо, що нам дасть в перспективі впровадження електронного квитка і як ми зможемо в майбутньому принаймні контролювати фінансові потоки. Це основна річ, яка завжди всіх цікавила і де треба поставити крапку. Навіть те питання, що ми вимагаємо як депутати аналітику суто пасажиропотоку, цінової політики, скільки прибутків і витрат в нас є… Ми в теперішній ситуації в принципі не можемо злагоджено отримати інформацію.
Особливо через пандемію важко дізнатися ці цифри, коли в салоні є тільки сидячі пасажири.
Ігор Зінкевич: Я вам більше скажу, що якщо правильно використовувати і мати аналітиків на комунальних підприємствах, які би там мали бути (а, на жаль, вони всі звільнені), то при кількості малій пасажиропотоку, який зараз є, ми таку аналітику могли вже давно зробити. Але, на жаль, у нас звільнені люди, які безпосередньо відповідають за це, які мали би збирати ту аналітику і подавати. От це є основна проблема.
Давайте все ж таки повернемося до обговорення електронного квитка. Я хочу нагадати нашим глядачам, що електронний квиток у громадському транспорті Львова буде впроваджувати чесько-український консорціум, а саме компанія «Мікроелектроніка» та львівська ІТ-компанія SoftServe. Саме фахівці останньої активно працюють над інсталяцією обладнання безпосередньо у салонах. З якими складнощами вони стикнулися і скільки часу триває монтаж на одну одиницю, ви можете дізнатися з відеоблогу Андрія Білого на його сторінці у YouTube. Словом, усе закулісся монтажних робіт до вашої уваги. Я ж пропоную зараз переглянути уривок з цього інтерв’ю керівника проекту е-квиток Андрія Муляка. Почуємо.
***
Андрій Муляк (керівник проекту е-квиток SoftServe): «Кожен транспортний засіб по мірі того, якщо ми будемо рухатися від одного до другого, ви будете бачити, що це кожен індивідуальний проект, повністю. Тобто тут треба і фантазію, і креативність включати. Просто так, в лоб, проблему не атакуєш. Тому що важливо зробити як? Щоби воно було надійно, щоби ніде не була видна проводка, щоб воно було гарно. Тому що я і мої батьки ориґінально зі Львова, я люблю і шаную своє місто – і хотілобися, щоби воно було приємним для користування.
Ну і, напевно, треба згадати про такий дуже важливий принцип – ми зараз тільки обдумуємо, як правильно це встановлювати. І оцей принцип: приймаючи рішення – не спіши, а прийнявши його – роби швидко. Це принцип, який ніби популярний в компанії Toyota. І от ми якраз зараз приймаємо рішення, як зробити це максимально акуратно, зручно і надійно».
***
Ну от, «приймаючи рішення – не спіши, а прийнявши його – роби швидко» – за таким принципом, як ми почули, працює команда фахівців-монтажників SoftServe. Романе, наразі темпи монтажу мене особисто не вражають. Тобто прості розрахунки показують, що в місяць ми виходимо лише на скільки? 10–15 одиниць, так?
Роман Лев: Знову ж таки, це якщо рахувати з тою кількістю людей, які зараз навчаються, і та кількість людей з чеської сторони, яка проводить навчання. Відповідно, коли це вже буде повний продакшн, ці темп будуть пришвидшуватись.
На скільки одиниць нам треба поставити, близько тисячі одиниць?
Роман Лев: 942 одиниці, якщо я не помиляюся.
І з комунальним транспортом, і з приватним?
Роман Лев: Так, так. Тому я думаю, що до січня 2022 року, як і було обіцяно, ми це все встигнемо і зробимо. Якщо буде на то і допомога місцевого самоврядування, і міської ради – думаю, в нас це все вийде.
Ігоре, вже з травня мала би до Львова прибути ця велика партія обладнання і початись так званий промисловий монтаж. Чи довіряєте ви досвіду SoftServe, чи встигнуть вони навчитися робити швидко?
Ігор Зінкевич: Дивіться, ми будемо говорити про то, як депутати вимагали для себе якийсь більш-менш графік, щоб розуміти, як воно функціонує і що за чим йде. Ми його отримали, ми дійсно з керівником проекту, саме з Романом, ми це побудували як для співпраці і розуміння, що є якась проблема, яку треба обговорити чи з депутатським корпусом, чи безпосередньо вже з владою міста. Тому що є різні ситуації, є різні нюанси. І треба розуміти, що треба співпрацювати і максимально напрацьовувати. Тому ми зараз поки що йдемо по графіку.
Поки що йдемо?
Ігор Зінкевич: Так. ми не маємо якихось зауважень. Можливо, ми десь там бачили це по-іншому – ми собі уявляли, що мають підготовані бути кабелі. Дійсно, є певні схеми, елементи підготовані кабелів до нових транспортних засобів, які би ми мали закуповувати – в тому числі це стосується «Електрону», передана документація, в тому числі і якщо зараз хтось буде розігрувати новий тендер, безпосередньо буде представником, який буде надавати нам автобуси.
Вже точно не МАЗ-и?
Ігор Зінкевич: Тут я би хотів посперечатися, тому що в мене є питання загального характеру. Андрій Іванович сказав – це є хороша позиція, не сперечаюся. Але, на жаль, він не входить у тендерний комітет. А питання тендерного комітету я ще, на разі, не чув. Але не важливо – представник того чи іншого заводу буде мати можливість отримати схеми, які вже зроблені.
Тобто ми вже будемо мати на виході транспорт, який уже буде обладнаний, і ми лише поставимо оці одиниці туди впродовж року?
Роман Лев: Так, так.
Романе, як я зрозумів, непросте діло прокладати ці всі мережі по транспорту, тому що ми маємо різний вид транспорту – це і «Електрони» (а «Електрони» у нас теж різні – довші, коротші), і так само маємо оці берлінські трамваї, трамваї теж різні. Добре, якщо цей транспорт буде їздити хоча б років 10, це буде хоча б якось виправдано. А що ми будемо робити із цими іржавими автобусами приватними? Який сенс ставити це все дороговартісне обладнання на них, якщо вони завтра фактично зупиняться?
Роман Лев: Дивіться, тут таке дуже ємкісне питання. І, окрім цього моменту, є ряд проблематик, які стоять перед командою і електронного квитка, і перед консорціумом «Мікроелектроніка» по впровадженню. Стосовно ж, наприклад, тих транспортних засобів – це питання до перевізників. Вони подали всі списки, на які вони хочуть бачити облаштованими до січня, до кінця поточного року, які транспортні засоби будуть облаштованими. Ми не можемо повпливати на цей список. Відповідно, тут питання більше до перевізника, на що вони хочуть монтажити це кабелювання, монтажити саме устаткування для електронного квитка. Але я думаю, що впродовж цієї діяльності, впродовж цієї роботи ці списки будуть коригуватися. І, відповідно, наприклад, на серпень місяць, тобто з червня по серпень місяць, коли вже буде багато промислових одиниць їздити по Львову, я думаю, що це буде динамічно змінюватися. І навіть є така позиції зі сторони компаній SoftServe і «Мікроелектроніки», обговорена внутрішньо, стосовно того, що ми будемо ставити попередньо тільки на найновішу техніку, а найстарішу техніку лишати на сам кінець.
А на коли плануєте оцей тестовий запуск? Літо, осінь?
Роман Лев: Знову ж таки, тестовий запуск – залежно що вважати тестовим запуском.
Ну, коли вже пасажир зможе вже більш-менш протестувати.
Роман Лев: З нашої сторони тестовий запуск виглядає для того, щоб ми розуміли, що система працює справно в тому об’ємі, в тій кількості, в якій вона буде змонтажена. Станом на поточний момент по детальному плану впровадження – це буде від 400 до 600 одиниць.
Тобто половина?
Роман Лев: Та, десь так. Відповідно, для нас тест – це як вони виходять на зв’язок, як вони працюють, як водії будуть навчатися. Наприклад, у нас навчання водіїв буде стартувати ще, напевно, до літа. Можливо, це питання перенесеться, беручи до уваги пандемію і коронавірус, тим не менше в планах воно є. І, відповідно, буде вже проходити тестове навчання і випробування системи.
Стосовно ж користування пасажирами електронним квитком – я тут не можу гарантувати нічого. Тому що в першу чергу для нас є якість. Якщо дати людям можливість користуватися в серпні місяці і якісно запустити проект до січня 2022 року – то я обираю другий пункт, щоби воно було максимально якісно і комфортно в подальшому.
От ви згадали про те, що водії будуть теж вчитися цьому – я хочу продовжити цю тему. Чи можна буде купити квиток за готівку? Певно, це питання цікавить чимало львівян по той бік екрану, багато хто просто не уявляє собі якогось іншого способу оплати. Ну от так звикли люди – і нема ради. Скажу коротко: звісно, що так, але не все так просто. У тому ж самому відеоблозі Андрій Білий доступно і зрозуміло розтлумачив майбутню модель розрахунку після запуску електронного квитка у громадському транспорті Львова. Давайте послухаємо ще один уривок.
***
Андрій Білий (заступник директора департаменту ЖКГ та інфраструктури): «У кабіні водія буд стояти практично бортовий комп’ютер, у шафі схована вся система живлення з батареями і так далі, щоб навіть якщо трамвай виключений був, він дві години міг синхронізуватися. Плюс буде стояти один принтер для друку квитків. Оце друкували квиток разовий – бачите, “принтес” тут написано – це для того, щоби можна було надрукувати.
Зразу нагадую, що разові квитки у водія будуть взагалі найдорожчими у громадському транспорті. Тому що водій має бути сфокусований на дорозі, це не його задача – видавати квитки, є для того безліч варіантів, як можна простіше це зробити. Тому ми хочемо мінімізувати це за рахунок якраз високої ціни, щоби пасажирів стимулювати купувати інші види квитків. Ну, і плюс місячний абонемент або квартальний буде значно вигідніший, ніж купувати разово».
***
Отож, давайте зараз трошки перескочимо етап монтажу обладнання і поговоримо, як же буде працювати цей е-квиток на практиці. Почнімо з готівкової оплати, про яку Андрій Білий згадував у своєму блозі. Романе, давайте структуруємо для львів’ян, скільки варіантів оплати буде. Як пасажир зможе зекономити найбільше? Тобто я так зрозумів, що найдорожчий квиток буде у водія.
Роман Лев: Правильно. Тому що навіть згідно з контрактом, який підписувався з Європейським банком, по умовах тендеру основне завдання проекту в рамках впровадження електронного квитка – це зменшення кількості готівкових коштів в місті Львові. Відповідно, оплата за кеш буде найдорожчою. Далі, як ви сказали, найвигідніші – це абонементи: чим на більший термін буде купувати людина абонемент, тим більша кількість поїздок буде зашита в ці абонементи.
Тобто будуть річні – 360, 180 днів, 90 днів, якщо я не помиляюся. Так само є сезонні картки, які можна буде придбати. Ну, і оплата для найлінивіших – це є NFС, банківська картка. Мається на увазі, зайшов у громадський транспорт, як тобі зручно вже – чи через Apple Watch, чи через мобільний телефон через NFС, чи просто PayPass оплатив, сів і їдеш далі.
Ігоре, отут у нас виникає ще одне супутнє питання – це тариф. На початку року перевізники заявили про те, що в електротранспорті цей тариф економічно обґрунтований (так вони його називають) – 12 гривень, в автобусах це 14 гривень. У мерії вже заявили, що вважають оптимальним 10 гривень. От, на вашу думку, до того часу, як ми запустимо електронний квиток, чи є взагалі потреба піднімати вартість проїзду?
Ігор Зінкевич: Дивіться, це, напевно, буде моя позиція, якої я ще з 2019 року, коли перший раз хотіли піднімати квиток… Ми тоді адаптували, що мають бути підрахунки. З 2017-го існує рішення виконавчого комітету щодо пасажиропотоку. На жаль, навіть зміни у законодавстві України можливості оплати за кілометр і налаштування це з 2018 року у місцевому самоврядуванні міста Львова, на жаль, не виконане. Це я все ж таки виню керівників даних проектів, які не хотіли, не бажали й очікували лише електронний квиток.
Але дійсно, давайте перевернемо цю сторінку і почнемо спочатку – з того, що в нас є. Перше: ми дійсно зробили позитивні речі щодо електронного квитка – ввели абонементи. Це є дуже перспективна і, в принципі, правильна річ, яка в майбутньому дасть тоді розуміння, що вигідніше купити абонемент, якщо ти користуєшся, на відміну від того, якщо ти користуєшся раз на місяць, хоча б раз на тиждень.
Це зовсім буде інша ціна – тобі доцільніше буде оплатити, і ти будеш розуміти, для чого це є. На жаль, всі ті перспективи, які пробували навіть з депутатського корпусу ввести до автобусних перевезень, ігнорувалися, бажання жодного не відбувалося. В тому числі навіть впровадження контролю – це безпосередньо людей, які мають ходити по громадському транспорті і перевіряти безквитковий-квитковий проїзд.
Ну так, в законодавстві прописано.
Ігор Зінкевич: Так, у місцевому самоврядуванні це повністю дозволяється. Але, на жаль, навіть ті заяви, які були (особисто навіть моя заява), звернення до облаштування з тим же ж самим Андрієм Білим не підтримана. На жаль, це також мінус. А вже зараз нам це треба робити, тому що ми, на жаль, повинні розуміти, що в договорі чітко прописано: контроль має бути, і мають бути набрані люди, які мають бути навчені – і вони мають працювати як в електротранспорті, так і в автобусах.
Моя пропозиція все одно лишається: ми дійсно абонементи можемо ввести і в автобуси перевізникам, ми дійсно можемо перейти на кілометр оплати безпосередньої перевізникам. Які далі наступні кроки? На жаль, ми як депутати, як дорадчий орган можемо розбиратися в тій чи іншій процедурі, але ми можемо давати лише пропозиції. Керівники відповідають за то, чи буде воно так, чи не буде.
Пропозиції ми свої надали, бачення в межах чинного законодавства також існує. Як воно буде далі – це вже до керівника. Але дійсно, ми будемо говорити: електронний квиток – це те, що дасть нам розуміння, доцільно зараз піднімати чи недоцільно. І не забуваймо, що окрім того, що платить кожна людина, ми даємо дотації, дотації за пільгові перевезення.
Звичайно.
Ігор Зінкевич: І це є основне, що вкладається в цей квиточок людини, яка користується. І будемо говорити також, що той період введення електронного квитка, який має чітко прорахувати, яка буде ціна і скільки ми будемо витрачати з місцевого бюджету – ось тоді ми можемо говорити: «Люди, ми витрачаємо 10 гривень, ви витрачаєте – держава відшкодовує 20, 30, 40, 50%».
Про це треба говорити, тому що має бути відкритість і прозорість. Тому в теперішній ситуації навіть невідомо, чим закінчиться встановлення цієї системи і як воно наросте. Тому що не забуваймо, що є ще крім всіх витрат для того, щоби громадський транспорт діяв, є ще операційна діяльність електронного квитка, є працівники, які мають обслуговувати, є ті ж самі контролери, які мають працювати. Це також знов наросте ціна.
Я не дуже би хотів, щоби ми до січня місяця заявляли знову про збільшення тарифу. Якщо ми маємо порахувати і показати – будь ласка. Якщо ми взялися як місто відшкодувати чи приватним, чи комунальним підприємствам – ми мусимо це робити. Повинні бути розумні цифри, правильні цифри. І в теперішній ситуації щодо пасажиропотоку ми дійсно можемо з нуля почати, і ми дійсно можемо хоча би аналітику людьми показати. Але, знову ж таки, це треба хотіти і це треба зробити.
Маємо все ж таки фіналізувати нашу розмову, тому що збігає час нашого ефіру. Романе, від вас хочу почути: січень 2022 року – чи вірите ви, що саме в цю дату ми зможемо запустити електронний квиток? І що може повпливати на те, що дата посунеться далі?
Роман Лев: Дивіться, проект справді складний, він є масштабний, він є дуже складний. Плюс нашаровується дуже багато перепон на шляху проекту, які були, які є зараз. Та сама пандемія з корона вірусом – тому що треба розуміти, що чеські колеги приїхали дуже складно…
Вони навіть пізніше приїхали, на кінці місяця, через пандемію?
Роман Лев: На сім днів вони приїхали пізніше, формально. Дата проекту вже була одного разу змінена на два місяці – це, знову ж таки, з ініціативи чеської сторони через пандемію коронавірусу. Ну, і самі роботи.
Що тепер може повпливати?
Роман Лев: Повпливати? Дивіться, зараз не можу загадувати наперед, тому що навіть по монтажних роботах виникають перепони щодня. Тому що це є непроторені доріжки, і треба розуміти, що даний проект в рамках України є єдиний, перший. Можливо, в подальшому будуть ще схожі проекти, але зараз це є перший такий проект у таких рамках. І треба розуміти, що весь проект стоїть на трьох основних елементах: це економічна частина, це технічна частина і це операційна частина.
Економічну частину я би поєднував з юридичною. Тобто яким чином буде рахуватися один кілометр проїзду? Чи може бути громадський транспорт автобусних перевезень тощо працювати за один кілометр проїзду? Чи може бути введена система КРІ? Яким чином вона буде саме введена? Яким чином буде ідентифікація Львівавтодору? Чи безпосередньо окремого електронного квитка, чи воно буде в рамках? Яким чином воно все буде функціонувати і скільки часу піде на опрацювання даної документації і рішень зі сторони як депутатів, так і місцевого самоврядування – дуже багато залежить.
І тому та увага, яка зараз прикріплена до електронного квитка зі всіх сторін, вона допомагає. І, як я говорив раніше, якщо на то буде воля міської ради, місцевого самоврядування (в тому числі і депутатського корпусу), тим більше шансів у нас впровадити вчасно електронний квиток. З технічної сторони обмеження були і будуть – це технічно вирішується.
Ігоре, від вас коротко. То чого більше тут – зради чи перемоги?
Ігор Зінкевич: Я, чесно кажучи, по Роману скажу точно, що технічна сторона мене поки що повністю влаштовує як депутата, хоч я не сильно вникав і не настільки в цьому розбираюсь. Щодо саме політичного і решти питань – ми дійсно як депутати і були ініціаторами цієї каденції, що транспорт має бути департаментом. Ми дійсно зараз трошечки очікуємо від рішення Андрія Івановича щодо оголошення по Закону України в межах місцевого самоврядування оголошення конкурсу на керівника департаменту, тому що це є закон. І ми дійсно сподіваємося, що та людина, яка прийде і свою програму буде представляти, чітко структурує і політичну сторону. Тому що якщо департамент створений правильно, якщо дійсно юристи відповідають, якщо електронний квиток… Він зараз на Львівавтодорі, але в подальшому можемо цілий департамент інформаційних технологій.
Львівавтодор – управління.
Ігор Зінкевич: Є дуже багато речей, які мають скомпонуватися також і в місцевому самоврядуванні. Депутати нічого не мають проти, вони вийшли з ініціативою створення департаменту, нас підтримали управлінці департаменту. Єдине зараз питання – наповнення департаменту, керівника департаменту, його бачення. І повірте, саме до керівника в мене найбільше буде зауважень, тому що він має представити програму, за яку буде відповідати, і буде звітувати перед депутатами. І від нього залежить, яка буде співпраця з паном Романом і чи в майбутньому дасть воно результат. І чи буде визнано його звіт як такий, який приймається депутатами. Тому основна наша робота – це прийняти звіт і йти суто до програми. А програму пан Роман йому дасть, я сподіваюся.
Спасибі. От на цьому я пропоную поставити три крапки. Обговорення топ-теми е-квитка в львівському громадському транспорті переносимо у наші соцмережі, тож чекаю на ваші коментарі на сторінках ZAXID.NET. Я ж дякую за цікаву розмову нашим спікерам: Ігорю Зінкевичу – депутату міськради та голові транспортної комісії, а також Романові Леву – заступникові директора «Львівавтодору» з автоматизованих систем та керівнику проекту електронного квитка.
А це була програма «Стінка на стінку», я дякую вам за увагу і чекаю зустрічі у цій студії, як завжди, у вівторок о 22:30. Бережіть себе та своїх рідних, щасти.