У Львові згадали імена розстріляних в урочищі Сандармох українців

У понеділок, 5 серпня, у фойє головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка», влаштували акцію-реквієм «Читання імен. Сандармох», під час якої згадали жертв Великого терору в урочищі Сандармох Медвеж'єгорського району Карелії. Там протягом 27 жовтня і 2-4 листопада 1937 року було розстріляно понад шість тисяч людей різних національностей. Серед них ‒ 677 українців. Захід зініціював Міжнародний інститут освіти, культури й зв'язків з діаспорою (МІОК).

«Це наше «Розстріляне відродження»: режисер Лесь Курбас, поети Мирослав Ірчан та Микола Зеров, а ще професори, аспіранти, викладачі, учителі, журналісти. Тобто, цвіт української нації», ‒ розповіла директорка МІОК Ірина Ключковська.

В Сандармосі розстріляли і прадіда львів'янки Тетяни Крушельницької ‒ Антіна Крушельницького за те, що впродовж квітня-липня 1919 року був міністром народної освіти УНР.

«Спочатку, у 1934 році його засудили до 10 років у Соловецьку тюрму, де він мав відсидіти до 1944-го. 4 серпня у прадіда якраз день народження, тому ми з тіткою Марією згадуємо це, а також мимоволі говоримо про 5 серпня», ‒ каже жінка.

Саме 5 серпня 1937 року в Радянському союзі почала діяти постанова «Про антирадянські елементи». За словами історика Івана Сварника, нею органи НКВД хотіли «відсвяткувати» двадцяту річницю Жовтневої революції, навіть запланували вбити 1917 в'язнів.

«Карелія була місцем суцільних таборів, зокрема там розташовувались Архангельськ та Медвеж'єгорськ. Кожен із керівників цих установ старався показати, що він більший комуніст, більше шанує Жовтневу революцію і розстрілював більше людей, ніж йому пропонували», ‒ пояснює науковець.

Зазначимо, що місце масових страт в'язнів у Карелії знайшов у липні 1997-го Санкт-Петербурзький науково-дослідний центр «Меморіал». Того ж року в жовтні там влаштували перші Дні пам'яті. Сьогодні імена розстріляних лунали також в Росії, Фінляндії, Чехії, Німеччині, Болгарії та Сполучених Штатах Америки.