Новий проект Конституції, який розглядатиме в п’ятницю Конституційна асамблея, передбачає збереження порядку обрання президента, але пропонує передати частину його повноважень Верховній Раді.
Про це йдеться у проекті, текст якого наводить газета Комерсант.
"Пропонується зберегти порядок обрання президента на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років", – йдеться у проекті.
Водночас у проекті не конкретизовано, в один чи два тури. Між тим у проекті зазначено, що одна й та сама людина не може обиратися президентом більше ніж два строки поспіль, незалежно від факту внесення у період її президентства змін до конституції.
За новим проектом, президент подає кандидатури міністрів до Верховної Ради. Окрім того, він вносить до ВР кандидатури на посаду Голови Нацбанку, СБУ, Генпрокурора, АМКУ та Фонду держмайна. Наразі кандидатури членів уряду, генпрокурора та інші президент затверджує сам.
Між тим президентові пропонується надати право безстроково призначати на посади суддів судів загальної юрисдикції на підставі подання Вищої ради юстиції, тобто без участі ВР, як це робиться зараз.
Також регулюється порядок імпічменту президента – у разі вчинення ним злочину. Обвинувачення має висувати не менше як третина від конституційного складу ВР.
Саме ж рішення мають приймати щонайменше дві третини конституційного складу ВР з урахуванням висновку КС. Пропонується вилучити положення про надання Верховним судом висновку з приводу імпічменту.
Представник Батьківщини Володимир Бондаренко назвав такі пропозиції "подачкою Верховній Раді".
"Дали подачку Верховній Раді призначати або не призначати уряд. Президент – виконавча влада, нехай він і відповідає за виконавчу владу. А Рада повинна мати як функцію контролю лише повноваження відправляти у відставку членів уряду", – заявив Бондаренко.
Окрім того, новим проектом Конституції пропонується виключити роль Верховної Ради з процесу ухвалення рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі.
Тож новий проект Конституції узгоджують зі скандальним законом про референдум.
Як відомо, питання референдуму стало каменем спотикання в самій Конституційні асамблеї.
Усупереч вимогам кількох членів КА керівництво органу відмовилося розглянути питання про відповідність закону Конституції, як наслідок – незадоволені виступили за припинення роботи асамблеї.
Як відомо, раніше Венеціанська комісія розкритикувала положення закону про референдум.