«У питаннях транспорту Львів хаотичніший, ніж Шанхай»
Суспільство

«У питаннях транспорту Львів хаотичніший, ніж Шанхай»

Німецький експерт пропонує зменшити автопотоки в центрі міста на 80%

Ганна Власюк, 5 вересня 2015 5152 6

«Мені здається, що навіть у Шанхаї, місті із 18-ма мільйонами мешканців, транспортний рух організований краще, ніж у Львові», - вважає німецький ландшафтний архітектор Зіґфрід Бранденфельс.

Експерт із 50-річним досвідом у серпні на два тижні приїхав до Львова, де долучився до проекту ревіталізації площі Митної та архітектурного воркшопу в Парку культури. На нещодавній зустрічі із посадовцями міськради він розповів, як, на його думку, площу Митну разом із історичним центром міста можна зробити зеленішими, вільнішими від транспорту та зручнішими для мешканців. 

DSC03618.JPG

Зіґфрід Бранденфельс на зустрічі у Львові

Транспорт

Велика кількість автомобілів у старій частині міста, на думку Бранденфельса, - одна із найбільших проблем центру Львова. При цьому йдеться як про інтенсивні транспортні потоки, так і відсутність місць для паркування. Особливо проблемним є курсування машин поблизу площі Митної, де зараз відбувається ремонт.

«Я знаю, що є плани ревіталізації площі Митної – із газонами, фонтанами тощо. Звісно, це не є дуже проблемно, і їх можна втілити. Але передовсім треба змінити транспортну схему поруч», - каже Бранденфельс.

Одна з ідей ревіталізації площі Митної

Бранденфельс пропонує орієнтовну, розроблену ним власноруч альтернативну транспортну схему біля площі Митної. Її особливість в тому, аби площа Митна функціонально знову належала до старої частини міста – адже це з самого початку було заплановано австрійськими архітекторами.

Нинішня транспортна схема у центрі Львова. Червоним позначено проблемні місця для руху автомобілів біля площі Митної

Транспортна схема в центрі міста із альтернативними місцями для парковок та об'їздом

На першій схемі червоними кільцями позначено, як поблизу площі Митної створюються проблеми для транспортних потоків – точки, які найскладніше проїхати.

Велика кількість транспорту створює проблеми для проїзду, в необхідних випадках, карети швидкої допомоги чи пожежників. Експерт також звертає увагу на те, що третина вулиць у центрі загороджені гратчастими парканами – щоб люди не переходили на інший бік вулиці.

«Це не є урбаністика 21-го століття. В історичному центрі міста пішоходи мають ходити вулицями. Для того і стоворені вулиці старого міста», - каже Бранденфельс.

Відсутність місць для паркування в центрі натомість створює штучний трафік – коли водії змушені проводити 10-30 хвилин у пошуку місця для авто.

«Однак це все – не головне. Найголовніше проблема – це те, що до центру міста їде стільки транспорту. Цього не має бути. Щонайбільше – 20% тієї кількості транспорту, що є зараз. Звісно, машин у місті стає дедалі більше, але вони не мають їздити до центру регулярно», - каже Бранденфельс.

Водночас, питання об'їзних доріг у центрі вирішити не так легко, визнає архітектор. До прикладу, запопонована на другій карті об'їзна дорога [зображена червоним штрихом] умовна, бо вона мала б проходити біля Високого Замку, який також належить до світової спадщини ЮНЕСКО.

Паркування

Окрім облаштування об'їзних, у центрі міста, на думку німецького архітектора, слід максимально збільшити кількість паркомісць. В умовах обмежених ресурсів та війни в країні будувати витратні підземні та надземні паркінги важкувато, погоджується експерт. Однак додає, що є альтернатива – використати з цією метою закинуті вільні місця у подвір'ях житлових будинків, чи між іншими будівлями. Як, до прикладу, на цьому фото.

IMG_3217.JPG

Один із дворів поблизу центру Львова, де можна було б влаштувати стоянку автомобілів

«Звісно, з погляду екології, добре що тут росте так багато рослин. Але яке це має значення в цьому контексті, якщо на вулиці - балаган і хаос?», - каже Бранденфельс.

Підземні переходи

Архітектор не оминув увагу підземний перехід між площею Митною та вулицею Винниченка. За його словами, споруда не до кінця продумана функціонально.

«Сходи, які там є, - для здорових людей. Для того, хто пересувається на візках, вони – важка перешкода. Та й навіть здоровим можна зламати тут ноги. Так само це проблема для батьків із дітьми у візочках. Це також важко назвати сучасною урбаністикою», - каже Бранденфельс.

Вирішення проблеми переходів, на думку Бранденфельса у тому, аби пішоходи переходили вулицю на рівні вище – за допомогою пішохідних мостів. Багато гарних втілень такого варіанту є в Нью-Йорку. Експерт переконаний, що для пішоходів завжди краще переходити вулицю верхом.

Пішохідний міст у Лас-Вегасі, США

У німецькому місті Мюнстер, де він зараз живе і працює, свого часу виникла ідея збудувати великий підземний перехід у старому місті – із великою кількістю бутіків та крамниць.

«Ще коли цей перехід існував на рівні ідеї, я говорив планувальникам, що не варто цього робити. Під землею ще можуть їздити машини, однак люди повинні перетинати вулицю над нею», - каже Бранденфельс.

Подальша історія підземного пасажу підтвердила його побоювання – мешканці міста неохоче спускалися під землю, торгівля не йшла, відтак магазини почали закриватись. Згодом перехід вподобали бездомні, і з соціального боку він почав становити певну проблему, ставши досить некомфортним місцем для пішходів. Це ще більше змушувало їх переходити вулицю не під землею а через дорогу, перебігаючи її між потоком авт. Врешті, влада міста вирішила його взагалі його закрити.

Рослинність

Під час перебування у місті архітектор зауважив двоє видів дерев, які, на на його думку, особливо добре ростуть у Львові – ясен та в'яз, особливо перший.

«Для мене – дивовижа, насільки великими та високими можуть виростати ці дерева. Їх потенціал для міста просто прекрасний і гріх було б не використати його в майбутньому. Я просто захоплений цим деревом», - каже Бранденфельс.

Стрийський_парк_у_Львові.jpg

Стрийський парк

Досить добре, зауважує експерт, у Львові почуває себе дикий виноград. Захоплений архітектор також Стрийським парком. За його словами те, що там так добре росте трава, свідчить про наявність у місті добрих ґрунтових вод.

IMG_3223.JPG

Дикий виноград на одній з вулиць у центрі Львова

Підмітив, утім, Бранденфельс і негативні моменти у львівській рослинності. Серед таких те, що дерева часто залишають без догляду, через що їх хворі гілки можуть когось травмувати, а то й вбити. На такі дерева, як на цьому фото експерт радить звертати увагу заздалегідь та обрізати хворі гілки.

А ось це дерево, за його словами, врятувати вже неможливо. Єдиний шлях попередити небезпечні наслідки від його падіння – це зрізання.

IMG_3212.JPG

Полтва

Віддаючи пошанування своєму колезі-архітектору Арнольду Рьорінґу (Arnold Röhring), який понад 130 років тому закладав Стрийський парк, рішення австрійської влади тодішнього Львова про об'єднання річки Полтва із міськими стоками Бранденфельс називає катастрофою.

«Перепрошую, але це один із найбільших злочинів, який можна зробити проти природи. Чиста, джерельна вода – це те, з чого починається життя. В цьому випадку - те, що зробили колеги-австрійці – це, звісно, катастрофа», - обурюється німецький архітектор.

У цьому контексті, на його думку, вкрай потрібні такі культорологічні проекти, які кілька років тому втілювала львівська громадська організація «Музей ідей». В межах проекту за допомогою різних мистецьких ініціатив та дискусій намагались привернути увагу до порятунку знищеної річки, в результаті чого видали книжку «Полтва: сморід чи натхнення?».

Відеопрезентація про Полтву

«Я настільки захоплений ідеями повернути Полтву до життя, що бережу у себе цю брошуру, так, немовби це був найкращий твір Ганса Христіана Андерсена. Я навіть пишаюся тим, що таке спало комусь на думку», - каже Бранденфельс.

Ревіталізацією річок, за словами архітектора, сьогодні активно займаються у так званому Рурському басейні у Німеччині.

«Це, звісно, коштуватиме чимало грошей, але це потрібно колись зробити і у Львові», - каже Бранденфельс.

Наприкінці зустрічі експерт наголосив, що його пропозиції до зміни транспортної схеми в місті досить абстрактні і без жодних забаганок.

«Я розумію, що всього не можна зробити за один раз. Але якщо говорити про зміни загалом, то я кажу, що «папір все стерпить», або, як кажуть німці «Papier ist geduldig», - сміється Бранденфельс.

Трамвай, що їде по трав'яному покриттю. Ганновер. Німеччина

На його думку, урбаністику центру Львова можна зробити сучаснішою і без особливих затрат. Як приклад цього він наводить посів трави на трамвайних коліях – технічно зробити це не складно, було б бажання, а вигляд міста значно поліпшиться.

Фото: Мирослав Пархомих/ZAXID.NET, Urbanideas, Вікіпедія. 

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Пропозиції партнерів
Загрузка...
Останні новини
Залиште відгук