Група польсько-українських фахівців, серед яких співробітники Українського інституту національної пам'яті, зможуть розпочати пошукові роботи, ексгумацію, легалізацію та охорону місць пам'яті жертв Волинської трагедії за три місяці після завершення воєнного стану. Місію очолять заступники Міністерств культури обох країн. Про це пише «Суспільне Культура» з посиланням на коментар УІНП.
На початку вересня повідомлялось, що президентка Товариства польсько-українського примирення Кароліна Романовська звернулась до президента України Володимира Зеленського, а також до Українського інституту національної пам'яті зі запитом про пошук та ексгумацію останків тіл 18 людей, включно з членами її сім'ї, вбитих у селі Угли на території сучасної Рівненщини.
В УІНП підтвердили наявність такого запиту, утім там заявили, що установа не видає дозволів на пошукові роботи та ексгумацію, тож не може їх заборонити. Дозволами на пошукові роботи займається Міністерство культури та стратегічних комунікацій, а дозволами на ексгумацію – Державна міжвідомча комісія з увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій (ДМВК). Згідно з процедурою, спершу спеціалізована організація проводить пошукові роботи, встановлює місця поховань та стан їхнього збереження. Після цього формує звіт про проведені роботи та не завжди проводить ексгумацію, зауважили в Інституті національної пам’яті.
«Вона не є обов'язковою процедурою, адже більш турботлива для людських останків процедура меморіалізації на місці виявлення», – сказали в УІНП.
Також наразі через війну кількість фахівців ДВМК, які можуть проводити ексгумаційні роботи, дуже скоротилася, так само як і кількість умовно безпечних для проведення робіт локацій.
«Тож це питання не лише політичної волі, але і можливостей, наявних у часі війни ресурсів», – розповіли в УІНП.
Питання Волинської трагедії в українсько-польських відносинах
Зазначимо, попри тісну співпрацю між Україною та Польщею, питання Волинської трагедії у 1942-1943 роках є каменем спотикання у відносинах між країнами. Головна розбіжність – у чисельності жертв серед поляків і українців та звинуваченні польською стороною УПА у масових вбивствах польського населення Волині.
Польські посадовці неодноразово заявляли, що Україна не зможе вступити в ЄС, поки не виконає умову, пов’язану з історичним питанням Волинської трагедії. Зокрема нещодавно в інтерв’ю «Європейській правді» міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що питання суперечки Волинської трагедії не має бути «питанням торгу», утім є християнський обов'язок: поховати померлих.
За його словами, для Польщі це – гостре політичне питання, тому що вбиті поляки, число яких, за словами Сікорського становить від 80 до 120 тис. осіб, мають нащадків, які зараз «голосують на виборах». На питання, чи зможе Україна потрапити до ЄС, героїзуючи голову Проводу ОУН Степана Бандеру чи генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, Сікорський заявив, що українцям «знадобляться друзі».
«Вони потрібні вам зараз. І вони знадобляться вам у процесі вступу до ЄС. А ми просимо вас про повагу до наших загиблих. Я не думаю, що ми просимо забагато», – підкреслив очільник МЗС.
Волинська трагедія 1943-44 років – це двосторонні масові вбивства польського та українського населення на Волині під час Другої світової війни. Кількість жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, коливається від 30 до 70 тис. людей, проте цифри офіційної Варшави – 100 тис. загиблих поляків. Кількість убитих українців оцінюють від п’яти тис. до понад 20 тис. людей. У Польщі трагічні події на Волині трактують як «геноцид», натомість в Україні ці події називають «трагедією» і закликають до взаємних вибачень і міжнаціонального прощення і примирення.
Заборона на ексгумацію останків польських жертв тривала з 2017 року, що було відповіддю на знесення пам'ятника УПА у Грушовичах на Підкарпатті. У 2019 році президент Володимир Зеленський пообіцяв скасувати введену заборону, й в тому ж році перші пошукові роботи відбулись у Львові. Українська сторона видачу наступних дозволів обумовила відновленням пошкодженої у січні 2020 року могили вояків УПА у Монастирі, неподалік кордону з Україною. Знищену надмогильну плиту тоді відновили, але без списку імен воїнів УПА, які загинули у боях з радянським НКВС. У вересні 2023 року Польща заявила про початок ексгумації жертв Волинської трагедії. І польські політики та представники влади звинувачують Україну, що не відміняє заборону.