Над Антарктичною дослідницькою станцією «Академік Вернадський» українські вчені зафіксували рідкісні природні явища. Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.
За їхніми словами, зранку на небі з'явилися сочевицеподібні хмари. Вони були овальної форми, витягнуті горизонтально та з рівними чітко окресленими краями. Хмари мали яскравий білий колір, іноді випромінювали різнобарвне сяйво та часто накладалися одна на одну
«Це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців», – жартують вчені.
Хмари, що за формою нагадували сочевицю, не рухаються через особливості свого утворення. Вони, начебто зависають в одній точці. Тож поки вони висіли над «Вернадським», сонце опустилося над горизонтом, підсвітивши небо в рожевий колір.
Українські полярники зафіксували рідкісні природні явища
Окрім «антарктичних НЛО», після обіду в небі над станцією «Вернадський» з’явилися перламутрові хмари. Вчені розповіли, що вони дуже тонкі, тому на фоні розсіяного світла фактично не помітні. Під час заходу сонця, коли воно опускається нижче горизонту на декілька градусів, світло відбивається від кристалів льоду в хмарах.
Таким чином, виникає оптичний ефект іризації [який полягає у тому, що поверхня тіла змінює забарвлення залежно від кута спостереження чи освітлення]. Він якраз і стає причиною того, що хмари стають різнобарвними.
«І сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку», – наголосили полярники. Для формування обох видів необхідні «перешкоди», які оминатиме потік повітря, наприклад, гірські хребти.
Хмари, за словами науковців, належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні – до «вологої» тропосфери [нижній шар атмосфери]/ Вони складаються переважно з води. Перламутрові – до «сухої» стратосфери. Їхню структуру утворюють кристалики льоду.