Кабінет міністрів підготував і вже зареєстрував у Верховній Раді нову версію законопроекту щодо звільнення чинного директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артема Ситника.
Кабінет міністрів 15 березня відкликав попередню версію законопроекту про звільнення Ситника і подав нову. Як пояснили у неурядовій організації Центр протидії корупції (ЦПК), нова версія «вже прямо передбачає політичне звільнення Ситника», а норми для обрання нового очільника органу, передбачені у законопроекті, створюють підґрунтя для обрання «ручного» керівника НАБУ.
Згідно з цим документом, повноваження директора НАБУ Артема Ситника припиняються нібито на виконання рішення Конституційного суду. Однак у ЦПК наголосили, що це рішення КСУ не може бути підставою для звільнення чи припинення повноважень директора НАБУ.
Як пояснили антикорупціонери, наразі у законі про НАБУ прописано чіткі та вичерпні підстави для звільнення чи припинення повноважень його директора, що є однією з гарантій незалежності як бюро, так і директора. У ЦПК додали, що жодної з цих підстав наразі немає.
Якщо ж Ситника звільнять законом, то це означатиме, що будь-якого наступного директора можна буде так само звільнити парламентською більшістю.
Законопроект передбачає, що директора НАБУ обиратиме конкурсна комісія з 6 осіб (3 члени від Ради національної безпеки та оборони та 3 від уряду за пропозицією міжнародних організацій) простою більшістю. ЦПК пояснює, що таким чином делеговані міжнародними партнерами члени комісії не матимуть суттєвої ролі в процесі роботи, адже їхній голос не буде важливим для прийняття рішення.
Крім того, законопроект пропонує обмежити роботу міжнародників у комісії лише для одного відбору наступного директора НАБУ, а усі наступні конкурси на директора НАБУ мають відбуватися уже без участі міжнародників.
Натомість етапи відбору керівника бюро у законопроекті не прописані навіть у загальних рисах. Ці питання залишаються повністю на розсуд конкурсної комісії, яка визначатиме регламент своєї роботи та умови проведення конкурсу.
У ЦПК додали, що поле для маніпуляцій створює також призначення директора НАБУ після конкурсу. Це пов’язано з тим, що конкурсна комісія пропонує уряду 2 або 3 кандидати, з яких уряд обирає та призначає директора НАБУ.
Крім того, згідно з законопроектом, НАБУ стає органом виконавчої влади та підпорядковується Кабінету міністрів. ЦПК наголошує, що у документі є ризики для незалежності бюро від уряду, члени якого підслідні НАБУ.
Нагадаємо, Артем Ситник очолює НАБУ від моменту його створення, тобто з квітня 2015 року.
В лютому 2021 року уряд підтримав законопроект, ухвалення якого дозволить звільнити Ситника з посади директора НАБУ.
Як пояснив міністр юстиції Денис Малюська, після того, як КСУ визнав неконституційним указ про призначення Ситника директором НАБУ, перед урядом стояло завдання закрити прогалину у законі та врегулювати питання статусу НАБУ і його директора.
28 серпня 2020 року КСУ визнав неконституційним Указ президента про призначення Ситника директором НАБУ. Суд дійшов висновку, що п'ятий президент Петро Порошенко, видаючи указ про призначення Ситника у 2015 році, перевищив свої повноваження. Згідно з рішенням КС, призначати та звільняти директора НАБУ повинен Кабінет міністрів.
У НАБУ назвали рішення КСУ політично вмотивованим і звернули увагу на те, що рішення було ухвалене в рекордно короткий термін, невдовзі після оприлюднення так званих «плівок ОАСК», на яких задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень КСУ.
Сам Ситник заявив, що не збирається йти у відставку, зазначивши, що рішення КСУ не може за собою тягнути жодних юридичних наслідків.
Після свого рішення Конституційний суд зобов’язав Верховну Раду привести законодавство у відповідність з цим рішенням. Тепер парламентарі мають вирішити, хто призначатиме і звільнятиме директора НАБУ.
Відтак в майбутньому саме нардепи мають ухвалити остаточні правила щодо того, хто відповідальний за НАБУ, тобто хто отримає ті повноваження стосовно Бюро, які президента позбавив Конституційний суд.