З 16 липня набули чинності нові положення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які стосуються насамперед сфери культури. Сьогодні розпочинається новий етап втілення норм цього закону, який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної.
«Цього дня набувають чинності норми, які є важливими для переважної більшості людей, оскільки вони стосуються сфери культури та розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо (частини 2-6, 8 статті 23, стаття 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»», – йдеться у повідомленні на сайті Уповноваженого із захисту державної мови.
Фільми та серіали
З 16 липня поширювати і демонструвати фільми в Україні можна лише українською. Фільми та серіали, створені іноземною мовою, мають бути дубльовані або озвучені українською. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у стрічці. Це стосується і фільмів, які демонструють на телебаченні.
За даними моніторингу, проведеного секретаріатом мовного омбудсмена на початку червня цього року, дві третини – 67% серіалів, що демонструвалися на п'яти провідних телеканалах, йшли російською, і лише 23% – українською.
Крім того, з 16 липня у кінотеатрах дозволено демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, але із субтитрами українською та у разі, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів в кінотеатрі. У такому випадку про демонстрацію мовою оригіналу має бути повідомлено завчасно.
За останні півтора місяця саме ця норма мовного закону спричинила кілька спроб відтермінувати її запровадження чи скасувати. У червні це спробували зробити через окремі законопроекти, які передбачають «підтримку вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв'язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19». Іншими словами, у них йдеться про відтермінування норми мовного закону, яка передбачає обов'язковий дубляж українською. Але навіть їхнє внесення у порядок денний спричинило скандал. Зрештою, ініціатори законопроектів заявили, що їх не розглядатимуть через «технічну помилку». Згодом відтермінування норм мовного закону спробували провести через правки до законопроекту, який передбачає зміни до бюджету. Переважно правки надійшли від депутатів із «Слуги народу». Проте згодом майже всі вони відкликали свої правки, крім Максима Бужанського, поправку якого відхилив бюджетний комітет.
Розваги, культура, мистецтво
З 16 липня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводитися державною мовою. Так само українською мають послуговуватися і ведучі цих заходів. А виступи осіб, які не володіють українською, мають супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом. Винятком може бути лише окрема пісня чи фонограма.
Утім, як визнають у секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови, «на сьогодні деякі популярні концерти, гумористичні та розважальні шоу, відеоверсії яких демонструються в ефірах провідних телеканалів, майже повністю проводяться російською мовою».
Крім того, оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки на них мають виготовлятися державною мовою. Можна використовувати й інші мови, якщо текст цією мовою не буде більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною мовою. Ці вимоги не стосуються імен виконавців чи груп, а також торговельних марок.
Усі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою. Це можуть бути субтитри, звуковий перекладу чи щось інше.
За даними офісу мовного уповноваженого, у 2020 році близько двох третин театральних вистав в Україні вже йшли українською мовою.
Так само українською мають послуговуватися в музеях, галереях, на виставках. Це стосується і квитків та афіш, що супроводжують цю діяльність.
Книговидавництво
З 16 липня українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж року назв книжкових видань. Частка книжок державною мовою, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50%. Водночас ці дві норми мають свої винятки.
Норма щодо видання не поширюється на книжки кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України, якщо вони видані коштом державного та/або місцевих бюджетів. А норма щодо розповсюдження книжок не стосується книгарень, що торгують виданнями офіційними мовами Європейського Союзу, іншомовними словниками та розмовниками, підручниками з вивчення іноземних мов, а також спеціалізованих книгарень, створених для реалізації прав корінних народів та національних меншин України.
Іспит на знання мови
Також набирає чинності положення про іспит на рівень володіння державною мовою. Це стосується осіб, які претендують на посаду державної служби, а також претенденти на українське громадянство мають скласти іспит з української (зараз претенденти на українське громадянство отримують лише довідку про розуміння української мови). Для тих, хто вже працює, складати іспит та отримувати державний сертифікат необов'язково.
Тестувати на рівень знання державної мови буде Національна комісія зі стандартів державної мови. Як запевняє мовний омбудсмен Тарас Кремінь, «в них висока готовність до початку такої роботи». За вимогою мовного закону, рівень знання державної мови будуть оцінювати у високопосадовців, державних службовців всіх категорій, начальницького складу Національної поліції, керівників закладів освіти, прокурорів і суддів.
Рівень знання оцінюватиметься за європейською шкалою від А1 до С2 – від початкового рівня до вільного володіння, а тест складатиметься з усної та письмової частини. Від 17 травня свій рівень знання української можна було перевірити онлайн у тестовому режимі.
Туризм та екскурсії
З 16 липня екскурсійні та туристичні послуги для громадян України мають надаватися лише українською. Іншими мовами можна послуговуватися з іноземцями. Ця норма стосується усього туристичного бізнесу, а не лише державних компаній. Втім, за моніторингом офісу мовного уповноваженого, саме так вже все відбувається у понад 95% екскурсійних послуг.
Нагадаємо, що закон про мову набирає чинності поступово. З 16 липня 2019 року в дію ввели основні його положення. Ледь не щороку деякі парламентарі намагаються змінити або відтермінувати окремі статі цього закону. 14 липня 2021 року Конституційний Суд постановив, що закон про функціонування української мови як державної є конституційним.