Вищий антикорупційний суд скасував постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття провадження щодо справи «Роттердам +». Засідання суду щодо розгляду скарги на постанову прокурора про закриття справи «Роттердам+» транслювалося на ютуб-каналі ВАКС.
Оголошуючи рішення, суддя Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник зазначила, що задоволено скаргу АТ «Нікопольський завод феросплавів».
«Скаргу Центру протидії корупції залишити без задоволення. Скаргу АТ «Нікопольський завод феросплавів» - задовольнити. Постанову прокурора про закриття кримінального провадження 52017000000000209 - скасувати», – оголосила суддя Оксана Олійник.
Вона додала, що рішення оскарженню не підлягає.
Як інформував ZAXID.NET, 24 вересня ВАКС відмовився відновлювати справу «Роттердам+». Раніше, наприкінці серпня, САП зняла всі підозри, які були висунуті раніше під час розслідування так званої справи «Роттердам+».
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах. До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, оскільки саме його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам+». Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам+») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
НАБУ оголосило шість підозр – чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК – Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».
З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула «Роттердам+», припинила своє існування.