ВАКС відмовився поновлювати справу щодо «Роттердам+»

Вищий антикорупційний суд відмовився відновлювати кримінальну справу щодо «Роттердам+», яку раніше частково закрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Таке рішення ухвалила суддя Катерина Широка, повідомляє Центр протидії корупції.

«Суддю чомусь не переконало те, що прокурор САП Пономаренко проігнорував більшість доказів під час закриття справи, послався на експертизи, які не заперечили збитки, а написали про «неможливість» зробити висновок. Такого рішення ми не очікували і категорично з ним не згодні», - йдеться у повідомленні.

Також у Центрі повідомили, що вже подали скаргу на рішення Широкої. Її розгляне Апеляційна палата Антикорсуду.

«Так просто ми цю справу не залишимо, бо на ній на рівному місці з кишень українців витягнули десятки мільярдів гривень», – кажуть у ЦПК.

Нагадаємо, що в серпні спеціалізована антикорупційна прокуратура частково закрила справу щодо формули «Роттердам+». Тепер є справа у якій не лишилося підозрюваних. Це рішення оскаржили у суді.

Що таке «Роттердам+»?

Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах. До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, оскільки саме його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам+». Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам+») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.

НАБУ оголосило шість підозр – чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК – Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».

З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула «Роттердам+», припинила своє існування.