У середу, 11 травня, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон відвідав Швецію та Фінляндію для підписання взаємних гарантій безпеки для боротьби з традиційними, гібридними та кібернетичними загрозами.
Взаємні гарантії безпеки Джонсон спочатку підписав у Швеції з прем’єр-міністеркою Магдаленою Андерссон, а потім вирушив до Фінляндії, щоб підписати аналогічну декларацію з президентом Саулі Нійністе.
«Ми непохитні та однозначні в нашій підтримці як Швеції, так і Фінляндії, і підписання цих декларацій безпеки є символом вічної впевненості між нашими народами», – заявив Борис Джонсон, йдеться на сайті Даунінг- стріт.
Документ передбачає взаємну допомогу у сфері оборони та безпеки у разі нападу на одну з країн. Окрім того, він дозволяє розмістити королівський флот у північному регіоні. Таким чином, Велика Британія фактично стала гарантом безпеки для обох країн до моменту їхнього вступу в НАТО.
У гарантіях передбачено зміну співпраці у сфері оборони та безпеки, посилення обміну розвідувальними даними, прискорення спільних військових тренувань, навчань та розгортань, а також зміцнення безпеки у всіх трьох країнах та Північній Європі, повідомляє Sky News.
Декларації також дозволять Великій Британії співпрацювати з партнерами та їхніми збройними силами в усіх галузях, включно з кіберпростором.
У своєму зверненні політик згадав про російське вторгнення в Україну і наголосив, що суверенні держави мають бути вільні ухвалювати рішення без страху, впливу чи загрози відплати. Очевидно, прем'єр мав на увазі прагнення України, Швеції та Фінляндії вступити до складу НАТО.
«Це не короткостроковий союз, а довгострокове зобов'язання зміцнювати військові зв'язки та глобальну стабільність, а також зміцнювати оборону Європи для майбутніх поколінь», – сказав прем'єр.
Нагадаємо, раніше у Швеції та Фінляндії заявляли про намір розглянути можливість членства країн в альянс. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що організація з радістю прийме ці країни до своїх лав і забезпечить їм швидкий вступ.
Своєю чергою у МЗС Росії зазначили, що такий крок Фінляндії зробить її стороною конфлікту та позбавить статусу країни-арбітра з багатьох міжнародних питань.