Ірина Венедіктова повідомила про прорив та різкий стрибок у кількості підозрюваних у головних справах Майдану. Про це генпрокурорка заявила під час звіту перед народними депутатами у Верховній Раді 18 лютого.
«Ми можемо звітувати, що втричі в нас виросла кількість підозрюваних. Втричі виросла кількість людей, провадження яких передано до суду. Стосовно 40 осіб. Це щоденна праця», – сказала очільниця Офісу генпрокурора.
За словами Венедіктової, Офіс генпрокурора планує до кінця 2021 року завершити слідство щодо основних справ Майдану.
«Ми рухаємося дуже активно, і це наша гордість. Ми йдемо чітко і об'єктивно, не стаємо на боці жодних впливів», – підкреслила Венедіктова.
Деталі пізніше уточнило ДБР. Слідчі бюро, зокрема, окреслили коло осіб, які можуть бути причетними до вбивства учасників Революції Гідності Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника, пише «Укрінформ».
«Ми окреслили коло осіб, які потенційно можуть бути причетними до цих вбивств. Раніше це коло було невідоме, як невідома відстань учинення пострілів, тому відбувалися певні спекуляції у ЗМІ, що нібито "активісти убили своїх же побратимів". Ми цю інформацію слідчим шляхом виключили і звузили коло осіб, які можуть бути причетні до цього», – заявив заступник начальника управління ДБР у справах Майдану Артем Яблонський.
Водночас правоохоронець зазначив, що про оголошення підозр говорити зарано, оскільки для цього бракує доказів. За словами Яблонського, слідчі не мають сумнівів, що ці вбивства вчинили правоохоронці, тому зараз активно відпрацьовують підрозділи, які «отримували кулі, знайдені у тілах убитих».
«Ми встановили навіть точну кількість патронів, з яких могли вбити, конкретну зброю, з якої могли бути здійснені постріли. На жаль, відеоматеріал не дозволяє встановити цих вбивць. Слідів на зброї і на кулях також немає, тому що кулі, які використовувалися, були для зупинки транспортних засобів і не залишають індивідуальних слідів від конкретної зброї. Тому прив'язати її до конкретної особи дуже складно. Але у цьому у нас є певні напрацювання», – підсумував Яблонський.
Революція Гідності (або ж Євромайдан) – політичні та суспільні зміни в Україні з 30 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані протестом громадян України проти протиправного розгону мирної акції студентів та громадських активістів, яка розпочалася 21 листопада 2013 як спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу.
Одними з головних причин протестів стали надмірна концентрація влади в руках Віктора Януковича та його «сім'ї», небажання народу України миритись з перетворенням країни не лише де-факто, але і де-юре на одну з колоній Росії.
Всього під час Революції Гідності постраждали 2,5 тис. людей, понад 100 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.