Верховна Рада посилила повноваження директора Державного бюро розслідувань (ДБР) і дозволила переводити слідчих прокуратури та прокурорів, які розслідували справи Майдану, в ДБР без обов’язкового проведення конкурсу. Крім того, Верховна Рада суттєво посилила вплив президента на це відомство. За відповідний президентський законопроект проголосували 250 народних депутатів на засіданні парламенту у вівторок, 3 грудня.
Таким чином, після того, як закон набуде чинності, президент призначатиме директора ДБР за поданням конкурсної комісії без подання прем’єр-міністра України. До слова, у чинному законі директора ДБР призначає на посаду президент за поданням прем’єр-міністра України відповідно до подання конкурсної комісії. Крім того, забезпечення роботи конкурсної комісії тепер організовуватиме центральний апарат ДБР, а не секретаріат Кабінету міністрів України, повідомила агенція «Інтерфакс-Україна».
Після того, як новий закон набуде чинності, директор ДБР сам призначатиме і звільнятиме свого першого заступника та заступників, визначатиме їхні обов’язки, вирішуватиме питання про застосування відповідно до рішення дисциплінарної комісії ДБР дисциплінарних стягнень до працівників бюро, затверджуватиме організаційну структуру бюро вже без узгодження з Кабінетом міністрів.
Директор ДБР зможе мати не більше ніж трьох заступників. У разі відсутності директора його повноваження здійснює перший заступник директора бюро, а в разі його відсутності – один із заступників директора згідно з розподілом обов’язків.
Директорів територіальних управлінь (а не органів, як зараз вони називаються в законі) ДБР і їхніх заступників, керівників підрозділів центрального апарату та їхніх заступників призначатиме і звільнятиме директор ДБР не за поданням конкурсної комісії, яка відбирає директора бюро, а конкурсних комісій, які проводять конкурси на посади працівників ДБР. Положення про ці конкурсні комісії та порядок проведення відкритих конкурсів затверджуватиме директор ДБР. Працівників апарату ДБР призначає директор бюро на термін його повноважень, він може достроково звільнити їх з ініціативи директора ДБР або керівника апарату директора.
У ст. 1 закону запропоновано прописати, що ДБР є «державним правоохоронним органом», на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, що входять до його компетенції. До слова, чинний закон каже, що ДБР є «центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність».
Також вилучається пункт 4 ст. 4, в якому наразі прописано, що незалежність ДБР від незаконного втручання в його діяльність гарантується, зокрема, «колегіальним ухваленням найважливіших рішень керівництвом Державного бюро розслідувань».
Положення про Раду громадського контролю при ДБР і порядок її формування затверджує відтепер президент України, а не Кабінет Міністрів України.
Таким чином, після того, як закон набуде чинності, чинний директор ДБР Роман Труба зі своїми заступниками втратять свої повноваження і розпочнеться процес перезапуску ДБР.