Верховна Рада на засіданні у вівторок, 26 січня, підтримала у другому читанні і в цілому президентський законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум.
За документ проголосували 255 народних депутатів: 226 депутатів фракції «Слуга народу», 20 – групи «Довіра» і 9 позафракційних, проти проголосували депутати фракцій «Опозиційна платформа – За життя» (15), «Європейська солідарність» (24) і «Голос» (17), а також двоє позафракційних депутатів. Депутати фракцій «Батьківщина» і групи «За майбутнє» під час голосування утрималися.
Нагадаємо, Верховна Рада прийняла в першому читанні президентський законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум 18 червня 2020 року.
Що передбачає президентський законопроект про народовладдя через всеукраїнський референдум
Законопроектом передбачаються такі види всеукраїнського референдуму за предметом:
- затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України (розділи стосуються проведення референдуму);
- вирішення питання загальнодержавного значення;
- зміна території України;
- втрата чинності законом України або окремими його положеннями.
Суб’єктами процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання, винесеного на Всеукраїнський референдум, можуть бути:
політичні партії
та громадські організації.
Вперше пропонується запровадження електронних процедур: організації й проведення референдумі й голосування на ньому. Також передбачено створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи із забезпечення електронного голосування, що потребуватиме окремих видатків із державного бюджету.
Хто може призначити всеукраїнський референдум
Всеукраїнський референдум призначається:
- президентом щодо затвердження змін до розділу І, ІІІ, XIII «Внесення змін до Конституції України»;
- Верховною Радою щодо зміни території України;
- за народною ініціативою проголошується указом президента (на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення всеукраїнського референдуму зібрано не менш як у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць, зазначених в частині другій статті 133 Конституції України, і не менш як по сто тисяч підписів у кожній з них).
Формулювання питань референдуму:
- чітке і зрозуміле;
- таке, що не допускає різних тлумачень;
- відповідь на питання має бути «так» або «ні».
Обмеження щодо призначення всеукраїнського референдуму:
- не можуть виноситися на референдум питання податків, бюджету та амністії;
- всеукраїнський референдум не може проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.
Контроль щодо відповідності Конституції питання всеукраїнського референдуму здійснює Конституційний суд України.