Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект про збалансованість бюджетних надходжень. Його ще називають «ресурсним», або «антиахметівським», оскільки зміни, які в ньому містяться, завдають найбільшого удару по бізнесу олігарха Ріната Ахметова. Водночас закон ухвалили з грубим порушенням Податкового кодексу, адже у ньому прописано, що зміни до Податкового кодексу не можна вносити менш як за шість місяців до нового бюджетного року.
Ухвалений документ вносить зміни до Податкового кодексу. Він пропонує підвищення ставок низки податків, однак звільняє від податку на прибуток виробників свійської птиці, окрім курей. За документ проголосували 255 народних депутатів.
Як пише «Економічна правда», закон ухвалили силами фракцій «Слуга народу», «За майбутнє» та групи «Довіра», а також завдяки шістьом позафракційним депутатам. Партія «Європейська солідарність» одноголосно була проти. Половина «Голосу» була проти, а інша – утрималася. «Батьківщина» доклала два голоси за.
Чому закон називають «антиахметівським»
В ухваленій редакції депутати вирішили зберегти підвищення податкового навантаження на видобуток залізної руди. Поправку, якою податки намагалися зменшити, у залі відхилили попри попередню підтримку комітетом.
«Законопроект №5600 називали “антиахметівським” саме завдяки підвищенню податкового навантаження на видобуток руди. Підняття рентних ставок боляче вдарить по найзаможнішому українцю, власнику найбільших видобувних компаній країни Рінату Ахметову», – зазначає «Економічна правда».
Податки на продаж нерухомості зростуть
Новий закон запроваджує 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. Це стосуватиметься і продажу земельних ділянок, що повинно удосконалити систему оподаткування на ринку землі.
«Наразі дохід від продажу одного об'єкта (за винятком землі) на рік не оподатковується, а продаж другого і наступних оподатковується за ставкою 5%. Це дозволяє забудовникам оптимізувати витрати, продаючи квартири фізичним, а не юридичним особам», – пояснюється в публікації.
Продавців городини зобов’язали платити податки, а для фермерів ввели мінімальне податкове зобов’язання
Закон впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників. Ним впроваджується «мінімальне податкове зобов’язання» (МЗП) – це сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має за замовчуванням сплачувати до бюджету (ця сума складає близько 5% від вартості землі на рік). Тобто, якщо сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку тощо), які сплачує сільгоспвиробник буде меншою за МЗП, то йому доведеться доплатити різницю.
Інша норма стосується оподаткування городини, вирощеної на земельній ділянці. Новим законом депутати зобов'язали сплачувати податок на доходи фізосіб (18%) у разі, якщо отриманий від продажу продуктів дохід перевищить 12 мінімальних зарплат. У 2021 році це 72 тис. грн, у 2022 році – 78 тис грн.
Водночас новий закон звільняє від податку на прибуток виробників свійської птиці. Утім, це не стосується курей, зазначає агенція «Інтерфакс-Україна».
Акцизи та екологічний податок також підвищили
Закон підвищує розмір ставок на алкоголь на 5%. Ці ставки обраховуються у гривнях, а не у відсотках від вартості виробу, тому зі зростанням цін на алкогольні напої частка акцизів у кінцевій вартості цієї продукції зменшувалась.
Також закон втричі підвищує ставку екологічного податку на викиди вуглекислого газу – до 30 грн/тонну. Водночас це залишається найнижчою ставкою податку на викиди вуглецю в Європі.
Екоподаток збільшили також на низку інших викидів. Наприклад, на викиди у воду збільшили ставку вдесятеро.
Проте екоподаток на відходи гірничої промисловості попри ідею Мінфіну збільшити на 200% збільшили лише на 10% – до 0,54 грн/тонну. Таку поправку подав голова податкового комітету Данило Гетманцев.
«Найбільші забруднювачі довкілля в Україні – це переважно підприємства олігархів, зокрема Ахметова та Лакшмі Міттала. Першому належать 6 з 10 найбільших забруднювачів», – наголошується у статті.
Інші зміни
Закон містить норму про звільнення на 15 років нових компаній у шахтарських містах від низки податків у рамках спецрежиму оподаткування. Крім того, закон дозволить держслужбовцям, які не виконували публічних функцій із 2010 року, взяти участь у податковій амністії.
Також закон збільшив плату за використання мобільними операторами радіочастот на 100 млн грн в рік.
Чому ухвалили цей закон
Ухвалення законопроекту №5600 увійшло до меморандуму України з Міжнародним валютним фондом. Україна зобов'язалася перед МВФ ухвалити зміни до свого податкового законодавства, якими удосконалила б низку своїх податків, аби мінімізувати зловживання. Крім цього, Україна зобов'язалася ухвалити збалансований бюджет на 2022 рік, у якому розмір дефіциту не мав перевищувати 3,5% ВВП. Ухвалення «ресурсного» законопроєкту мала б сприяти цьому.
Скільки від нових податків отримає державний бюджет
Спершу прогнозувалося, що закон дозволить залучити до держбюджету додатково 60 млрд грн на рік, потім цей прогнозний показник уряд знизив до 50 млрд грн, а бюджетна декларація на 2022-2024 роки передбачає отримання 34,1 млрд на рік. Водночас голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що від нових змін держбюджет отримає 20 млрд грн на рік, зазначає «Інтерфакс-Україна».
Новий закон ухвалили з порушенням Податкового кодексу
Ухвалення законопроекту №5600 наприкінці листопада грубо порушує норми Податкового кодексу України. Зокрема, у кодексі прописано, що одним з ключових принципів податкового законодавства України є його стабільність.
У статті 4 Податкового кодексу сказано: «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки». Ця норма має дозволити платникам податків завчасно вивчити зміни до податкового законодавства та підготуватися до їхнього запровадження. Водночас до нового бюджетного року залишився лише 1 місяць.