Акція протесту малого бізнесу #SaveФОП вчора отримала важливу перемогу. Парламент ухвалив законопроєкт 4439-д, який відтерміновує введення обов’язкових касових апаратів (РРО) для малого бізнесу. Турборежим знищення малих підприємців став на паузу. Але що саме змінилося для ФОПів? Пропоную розібратися.
Не всі ФОПи однакові
Боротьба малого бізнесу поляризувала суспільство. Частина говорить, що фіскалізація та високі штрафи вб’ють малих підприємців як клас. Інші кажуть, що більшість малого бізнесу – це контрабанда та ухилення від податків, тож без тотальної фіскалізації ніяк. Але не можна бути такими категоричними.
Нагадаю, що станом на початок 2020 року в Україні було понад 1,8 млн ФОПів, і прирівнювати усіх їх, м’яко кажучи, неправильно. Серед ФОПів – власники продуктових крамниць поблизу вашого дому, де ви купуєте смачну випічку і молочні продукти. Багато ФОПів просто торгують на ринках – їжею чи одягом. Зазвичай це чесні підприємців, які з невеликого бізнесу годують свою сім’ю і сім’ї кількох працівників.
З іншого боку, під ФОПи маскуються популярні мережі ресторанів та інший великий бізнес, і так «оптимізовують» (читайте ухиляються) сплату податків. Робити спільні правила для цих двох груп – безглуздя, тому що другої групи не має бути взагалі. І над цим Верховна Рада почне працювати уже в 2021 році. А поки що ми прийняли закон, який допоможе зберегти доходи в непростий час пандемії для першої групи – чесних малих підприємців.
Ще рік без РРО
Одна з основних вимог малого бізнесу – скасувати обов’язкові РРО, які мали діяти з 1 січня 2021 року. Тут Парламент пішов на компроміс і переніс обов’язкове встановлення РРО рівно на рік – до 1 січня 2022 року. Але не для всіх. Є так звані групи ризикованих платників єдиного податку – це ФОПи, які торгують фармацевтичними продуктами, ювеліркою та електронікою. Для них РРО обов’язкові.
Важливо зазначити, що обсяг доходу, що дозволяє проводити операції без застосування РРО до кінця 2021 року – 220 мінімальних заробітних плат, тобто 1 320 000 грн.
Не буде системи «кешбеку»
Також Верховна Рада відмінила запровадження системи «кешбеку». Це механізм, з допомогою якого покупець міг повернути кошти, якщо він отримав від несумлінного продавця нефіскальний чек, замість фіскального.
Збільшення штрафів також не буде
Відміняються штрафи щодо невідповідності готівкових коштів в касі даним денного звіту з РРО. А також штрафи за неподання до контролюючих органів контрольної стрічки або спотворення даних на такій стрічці, неподання копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків для програмних РРО
Міцніша економіка – більші ліміти
Одне з важливих нововведень – прив’язка лімітів доходів, які лягають в основу поділу ФОПів на групи, до розміру мінімальної заплати, а не до конкретної суми, як це є зараз. Логіка дуже проста – чим сильніша та ефективніша економіка країни, чим вища мінімалка – тим вищі ліміти для кожної групи. Станом на 1 січня 2021 року мінімальна зарплата має становити 6 тис грн. Загалом формула виглядає ось так:
І група – 167 мінімальних зарплат
ІІ група – 834 мінімальних зарплат
ІІІ група – 1167 мінімальних зарплат
Замість висновку
Законопроект, який вчора прийняв Парламент, на 100% не задовольняє вимоги підприємців, які згуртувалися в рух #SaveФОП. Як і не задовольняє бажання тих, хто хоче все по максимуму фіскалізувати. Але він робить інше – дозволяє чесним підприємця, які працюють у своїх маленьких магазинах чи на ринку зберегти бізнес, отримувати дохід і забезпечувати свої сім’ї в час кризи, спричиненої коронавірусом.