У Луцьку завершили польовий етап дослідження вежі Свинюських – оборонної споруди Окольного замку, на фундамент якої археологи натрапили у травні. Вони встановили розміри її підземної частини, дослідили вхідні сходи та виявили галерею, що веде до будівлі колишнього монастиря бригідок. Надалі залишки вежі планують законсервувати та розробити проєкт ревіталізації. Про це 9 жовтня повідомив археолог, керівник Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку Віктор Баюк.
Вежа Свинюських схожа на сусідню вежу Чорторийських – єдину, яка вціліла від Окольного замку і зараз у ній працює музей. Проте нововіднайдена вежа має свої особливості. Її внутрішня частина має розміри понад 8,5 × 5 м, а підземне приміщення з циліндричним склепінням – приблизно вдвічі менше. Рівень підлоги підземелля опущений на понад 5 м від сучасної поверхні землі.
Всередину вежі вели двомаршеві цегляні сходи з поворотом. На місці повороту була ніша для освітлення.
Однією з цікавих знахідок став перехід шириною 2 м між підземною частиною вежі та цоколем будівлі колишнього монастиря бригідок. Археологи також зафіксували перев’язку фундаментів цих споруд. Це дає можливість докладніше дослідити взаємозв’язок оборонної вежі та пізнішої забудови території.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleФундамент вежі має комбіновану конструкцію: його звели з цегли на вапняковому розчині, використовуючи також світлий вапняковий камінь. Ширина фундаменту сягає 2,5 м.
За словами Віктора Баюка, подібний камінь у Луцьку використовували під час будівництва потужних оборонних укріплень замку та вежі Чорторийських. Археолог припускає, що матеріал могли привозити з території сучасної Житомирщини.
фото Віктора Баюка
Під час розкопок виявили кераміку, коробчасті полив’яні кахлі та інші археологічні знахідки. Їх датують XVI – початком XVII ст., коли й існувала споруда.
Що відомо про вежу Свинюських
Вежа була частиною укріплень Луцького нижнього, або Окольного, замку. У письмових джерелах її вперше згадують 1510 року. У документі йдеться про «склепи муровані під вежею біля Святого Якова». За поясненням археолога, поруч із вежею розташовувався храм Святого Якова апостола, пов’язаний із фундацією князя Свидригайла Ольгердовича.
Описи Луцького замку 1545 та 1552 років свідчать, що на той час вежа була в доброму стані. У 1624 році Альбрехт-Станіслав Радзивіл передав цю територію ордену Святої Бригіди Шведської для монастирського комплексу. Археологічні дані, за його словами, підтверджують, що на момент будівництва монастиря вежа ще існувала. Коли саме її зруйнували, точно невідомо.
Місце розташування вежі тривалий час було предметом досліджень істориків і краєзнавців. Тепер археологічні роботи дали змогу уточнити її розташування та дослідити конструктивні особливості.
До настання зими залишки вежі планують законсервувати. Наступним етапом має стати розроблення проєкту ревіталізації, щоб у майбутньому інтегрувати пам’ятку в туристичний маршрут.
Нагадаємо, у Луцьку було два замки – Верхній (Любарта) та Окольний (Нижній) замок. Окольний був другим оборонним кільцем старого Лучеська і мав вісім веж – чотири дерев’яні та чотири муровані. До нашого часу збереглася лише одна вежа XV ст. – князів Чорторийських, її нещодавно відновили та пристосували під музей.