Виконком Львівської міськради погодив межі історичного ареалу Львова. Цей документ ще має погодити Міністерство культури. Це дозволить посилити відповідальність забудовників, які будуть у межах історичного ареалу.
До оновленого історичного ареалу Львова ввійшла територія, обмежена вул. Шевченка, Янівським цвинтарем, вул. Ковча, Єрошенка, Хімічною, Богдана Хмельницького, залізничною колією на Підзамчі, вул. Богданівською, Дорогою Кривчицькою, Личаківською, межами парку «Погулянка», вул. Липова алея, межами парку «Залізна вода», вул. Тернопільською, Панаса Мирного, межами Стрийського парку, вул. Сахарова, Княгині Ольги, залізничною колією, вул. Антоновича, Залізняка, Героїв УПА, Баберського, Поліщука, Кульпарківською, Городоцькою та Залізничним вокзалом.
Загалом історичний ареал Львова охоплює близько 2,3 тис. га території. На мапі історичного ареалу також позначили межі пам’яток, зону ЮНЕСКО та зону регулювання забудови, а також пам’ятки архітектури та історії, об’єкти культурної спадщини, історичну забудову та втрачені споруди.
У 2005 році виконком Львівської міськради визначив межі історичного ареалу та графічно їх позначив. За словами керівниці міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець, з того часу змінилося законодавство й новий історичний ареал Львова почали розробляти у 2017 році. Він пройшов погодження профільних міських та обласних установ, містобудівної ради та фахівців із історії та архітектури.
За законом, погодити межі історичного ареалу мають органи місцевого самоврядування, після чого остаточне рішення приймає Міністерство культури. У вересні межі історичного ареалу Львова виносили на розгляд депутатів Львівської міськради, однак голосування провалили, оскільки проти ухвали виступили депутати-забудовники. Тепер це питання винесли на розгляд виконавчого комітету.
«Законодавець не вказує, який саме орган місцевого самоврядування має дати погодження. Це може бути як ухвала сесії, так і рішення виконавчого комітету», – повідомила під час засідання виконкому 22 жовтня Лілія Онищенко-Швець.
Погодження меж історичного ареалу дозволить у майбутньому посилити відповідальність для тих, хто будує в історичній частині міста з порушеннями, і допоможе зберегти історичну спадщину.
Межі історичного ареалу – це частина історико-архітектурного опорного плану (ІАОП), документа, що необхідний для регулювання забудови в історичній частині міста. У цьому документі визначені не тільки межі історичного ареалу, а й охоронні зони пам'яток архітектури та правила регулювання забудови в історичній частині міста. ІАОП Львова також має затвердити Міністерство культури України.