Після завершення перехідного періоду українських виробників штрафуватимуть за використання захищених законом географічних зазначень продуктів. Йдеться про понад 3,5 тис. найменувань продуктів, які можуть виробляти лише на певній території. Це, зокрема, грецький сир фета та італійський пармезан, французький алкоголь – коньяк, кагор, шампанське, кальвадос тощо.
Відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС та закону «Про правову охорону географічних зазначень», після 31 грудня 2022 року, коли спливе термін перехідного періоду, українським виробникам буде заборонено називати свої сири пармезаном, рокфором та фетою. А після 2025 року – використовувати 13 назв алкоголю: бордо, шаблі, шампанське, кальвадос, к’янті, коньяк, портвейн, мадера, херес та іспанське ігристе вино кава.
Решту автентичного алкоголю, сирів та інших продуктів заборонено виготовляти ще від моменту набуття чинності угоди з Євросоюзом. Наприклад, назва італійських ігристих вин «Просекко» або «Асті» може бути на етикетці лише тоді, якщо цей напій справді походить з кількох конкретних італійських провінцій.
Нині українським виробникам радять шукати нові назви для своєї продукції.
«Під час перехідного періоду називати цими назвами виготовлені в Україні продукти можна. Ми нині намагаємося переконати виробників, що перейменування – це насамперед в їхніх інтересах. Цього не уникнути. Їм доведеться відмовитись від цих назв. І чим раніше, тим краще. Тоді вони матимуть час привчити до нової назви свого споживача», – повідомив координатор проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван Гайванович під час прес-конференції у Львівському прес-клубі.
Окрім того, виробникам буде заборонено імітувати назви продуктів.
За словами експерта, чинне законодавство передбачає покарання за такі порушення. Зокрема, Держспоживслужба може накладати штрафи за введення в оману споживача та неправильне маркування продукції.
«Якщо з 1 січня 2026 року на продукції Ужгородського коньячного заводу буде написано «коньяк закарпатський», то це буде обман споживача. Звісно, для коньячного заводу штраф за це – просто копійки. Це вісім мінімальних зарплат», – розповів Іван Гайванович.
Також Антимонопольний комітет може накласти штраф за недобросовісну конкуренцію. Ці штрафи є доволі великими і становлять 5% від сукупного річного доходу підприємства. Наприклад, 2018 року одеський завод ТОВ «Нива» оштрафували на 794 тис. грн за продаж вина з написом на етикетці «Асті», яке імітувало однойменне географічно захищене ігристе біле італійське вино.
За словами Івана Гайвановича, окрім виробників, відповідальність також нестимуть продавці – дрібні магазини і великі мережі, такі як «Ашан», «Новус», «Сільпо» та інші.
«Вони тоді двічі подумають перед тим, як наразити себе на ризик і поставити на свої полиці товари, за які їх покарають», – зазначив координатор проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні».
Нагадаємо, в Україні першим географічним зазначенням наприкінці 2019 року стала гуцульська овеча бриндзя.
На початку 2019 року в Україні оприлюднили результати громадського онлайн-голосування за нову назву на заміну «коньяку». Найбільше голосів отримала назва «бренді», а другом місці – «бурштин/бурштинок/бурштиняк». Щодо інших продуктів голосування не проводили. Водночас нині чимало виробників так званого шампанського називають свій напій «ігристе вино».
Слід зазначити, що, наприклад, відповідно до угоди щодо захисту назви «моцарела», дозволене вільне використання назви сиру моцарела в усьому світі за умови дотримання технології та належної якості продукту.