Нинішні чиновники взяли курс на боротьбу з кіберзлочинністю. Погодьтеся, що це доволі пафосний початок... Справа в тому, що депутати політичної сили, наближеної до Президента, у Верховній Раді України все ж таки внесли (з третьої спроби) в порядок денний законопроект №6688, який надає державним органам необмежені можливості щодо позасудового блокування інтернет-сайтів.
Ініціатива, в умовах українсько-російської війни та посиленої пропаганди з боку країни-агресора, ніби, на перший погляд, необхідна й викликана потребою часу. Але з іншого - чи не будуть чиновники спекулювати законодавчими нормами, аби боротися з тими сайтами, які обґрунтовано критикують нинішню владу. І чи не стане це черговим важелем впливу або тиску на журналістів та свободу слова в Україні? Питання риторичне, бо ж насправді в будь-якій демократичній країні мав би бути необмежений доступ до інформації, адже вибіркове блокування сайтів не лише є порушення прав українців, але й різко негативно відображається на загальній картині відкритості країни для світу. Лячно про це думати, втім з такими темпами ми можемо дійти до переліку тих країн, в яких заборонені світові месенджери та соціальні мережі.
Водночас мушу визнати, що вплив на інформаційний простір зі сторони держави (особливо в час інформаційної війни) потрібний і я б з оптимізмом сприйняв ініціативу щодо блокування сайтів, якби в Україні впродовж останніх чотирьох років не працювало Міністерство інформаційної політики. Ця владна структура не виправдала очікувань українців, а прикордонні регіони нашої країни продовжують отримувати інформацію з ворожої до нас країни... Факт, але правоохоронці так і не змогли провести жодного ефективного розслідування щодо фінансування українських ЗМІ особами з Російської Федерації або політиками-утікачами.
Якщо ми, як країна, належимо до демократичного світу, то повинні гарантувати збереження свободи слова і надалі, тим більше - коли ми бачимо спроби перед виборами вплинути на ЗМІ і на інтернет з боку влади. Не потрібно робити поспішних кроків в ухваленні таких законодавчих документів, а чітко прописувати законні пункти, які дійсно сприятимуть боротьбі з кіберзлочинністю.