У п’ятницю, 8 грудня, президент України Володимир Зеленський підписав низку законів, покликаних пришвидшити євроінтеграцію країни. Зокрема, йдеться про зміни у НАБУ та САП, допрацьований закон про нацменшини та перевірки майна посадовців.
8 грудня Верховна Рада ухвалила законопроект №10203-1 щодо інституційної спроможності НАБУ. Він передбачає збільшення штату бюро 700 до 1000 людей. Відповідно до закону, до 2026 року штаб НАБУ має поетапно збільшитися – по 100 співробітників щороку. Цього ж дня Володимир Зеленський повернув проект закону із підписом.
Зазначимо, закон прийняли через місяць після рекомендацій Єврокомісії 8 листопада про збільшення штату НАБУ, прокурорів САП та Вищого антикорупційного суду. Таким чином, на думку Єврокомісії, українські правоохоронні органи мають впоратися з навантаженням у боротьбі з корупцією.
Окрім того, Володимир Зеленський підписав законопроект щодо перевірки майна високопосадовців. З моменту набуття чинності закону повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції розширяться, дозволяючи їхнім співробітникам перевіряти у чиновників майно, набуте до публічної служби. Які закон про НАБУ, законопроект №10262 – євроінтеграційний, та був підписаний Володимиром Зеленським 8 грудня 2023 року.
Також президент підписав доопрацьований депутатами законопроект №10288-1 про національні меншини. Відтепер приватні виші можуть вільно обирати будь-яку мову навчання, яка є офіційною мовою Євросоюзу. Зокрема, це стосується викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів мовою нацменшини.
Після набуття чинності законопроекту представники національних меншин в Україні зможуть здобути базову та профільну середню освіту обраною мовою. Винятком є такі предмети:
- українська мова;
- українська література;
- історія України;
- захист України.
Найбільшого резонансу набуло підписання євроінтеграційного закону про внесення змін до КПК України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Водночас депутати та Володимир Зеленський підтримали лише часткове скасування так званих «правок Лозового». Зазначимо, поправки, запропоновані нардепом Андрієм Лозовим та ухвалені у 2018 році, передбачали таке:
- Ч. 1 ст. 284 КПК була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
- Змінився порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.
Відповідно до законопроекту №10060, який прийняла в цілому 8 грудня Верховна Рада, САП відокремиться в окремий орган зі структури Офісу Генерального прокурора. Передбачаються нові механізми дисциплінарного контролю та зовнішнього аудиту САП. Законом вдосконалюється процедура конкурсного відбору прокурорів та керівництва.