Коли ми чуємо про загиблих Захисників та Захисниць – насамперед думаємо про передову. Штурми, окопи, дрони, артилерійські удари. Але чимало військових тренуються і працюють в навчальних центрах та на полігонах – готуються до бойових дій або передають знання новобранцями. Вони – ціль для ворога, бо вони – частина війська, яке захищає Україну. Однак, держава не захищає їх та їхні родини так, як повинна це робити.
1 червня нас знову сколихнула сумна новина – армія рф атакувала навчальний полігон на Дніпропетровщині. 12 військових загинуло, 60 – отримали поранення. За понад три роки повномасштабної війни таких кейсів, на жаль, було чимало. Один із перших – масштабна атака по Яворівському полігоні 13 березня 2022 року. Постраждалі в цих атаках – це не лише сумна статистика. Це велика трагедія для родин – батьків, дружин, дітей – які втратили своїх найближчих. Попри те, що їхні рідні пішли до війська та під час війни загинули або отримали поранення внаслідок ворожого удару – держава не визнає їх такими, що загинули у ході війни.
Це – глибоко несправедливо.
Ще у 2023-му я разом з колегами подав законопроєкт №9110 і його ухвалила Верховна Рада. Він вирішує цю несправедливість: надає військовим, які отримали інвалідність в результаті таких атак, статус осіб з інвалідністю внаслідок війни, а сімʼям, які втратили своїх рідних – статус сімей загиблих Захисників і Захисниць України.
Разом із статусом для цих військових та їхніх родин цей закон передбачає:
- одноразову грошову допомогу;
- доступ до психологічної підтримки;
- понад 20 соціальних гарантій та пільг, передбачених для військовослужбовців.
І тут хочу наголосити, що головне – не пільги, хоча й вони дуже важливі! Головне – це повага і справедливість. Військові та їхні родини, які сплатили найбільше у цій війні, – мають бути рівними перед державою.
Так в чому проблема, запитаєте ви? Адже закон проголосований. Відповідаю – уже майже 2 роки його не підписує Президент.
Тому цього тижня, після атакти по полігону на Дніпропетровщині, Верховна Рада проголосувала мій запит до Президента з вимогою підписати законопроєкт №9110. Президент повинен зробити це якнайшвидше – це про справедливість і повагу до Воїнів та їхніх Родин!