Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила низку законопроектів щодо реструктуризації валютних кредитів (№ 4475, 4398 і 4399 ). Вони передбачають проведення реструктуризації всіх валютних споживчих кредитів, за якими грошові зобов’язання донині не погашені.
Коли нові закони набудуть чинності, всі грошові зобов’язання за такими кредитами повинні бути конвертовані в гривню за певним курсом - це середнє значення між офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату надання кредиту. Приблизно це буде 16-16,5 грн – різниця між чинним курсом близько 28 грн/долар та 5 грн/долар в середині 2000-х років, коли банки видавали кредити. Або ж 20 грн, якщо позика була в євро (33,5 грн/євро нині проти близько 6,5 грн/євро раніше).
Закони також продовжують на п’ять місяців термін дії мораторію, що забороняє банкам стягувати майно громадян України (житло), надане як заставу за кредитами в іноземній валюті. Термін чинного мораторію до ухвалення цих змін мав спливти 21 квітня.
Крім того, банки мають списати з валютних позичальників пеню та штрафи, а сплачену неустойку зарахують як погашення тіла кредиту та відсотків за ним.
Передбачається, що нові норми сприятимуть захисту фізичних осіб-позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців. Також закони покликані сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити у валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими позиками.
Водночас Національний банк заявив, що реструктуризації валютних кредитів має відбуватися на ринкових умовах, а не у примусовому порядку, як це зробив парламент.
Як писав ZAXID.NET, мораторій на примусове стягнення житлової нерухомості запровадили 2014 року. Його ухвалення Верховна Рада обґрунтувала російською агресією, економічною кризою і девальвацією гривні. Водночас за сім років частина позичальників так і не почала обслуговувати кредити.
Нацбанк стверджував, що це негативно вплинуло на бажання банків далі кредитувати купівлю житла. Згідно з його даними, проблемні кредити в іноземній валюті станом на 1 липня 2020 року сягали 42,2 млрд грн. Найбільші портфелі були у «Альфа-Банку» (13,4 млрд грн), «ПриватБанку» (12,8 млрд грн), «Універсал Банку» (2,3 млрд грн), «ОТП Банку» і «Укргазбанку» (по 2,2 млрд грн), «Сбербанку» (1,7 млрд грн), «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» (по 1,6 млрд грн).