Мораторій на стягнення боргів за валютними кредитами продовжили до квітня 2021 року

Верховна Рада повторно розглянула з пропозиціями президента проект закону про продовження мораторію на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. За проект №3640 проголосували 297 нардепів.

Як повідомив сайт LB.ua, голова фінансового комітету Данило Гетманцев зазначив, що мораторій продовжується на півроку, а не до 2022 року, як передбачала попередня редакція законопроекту. Продовження почне діяти з моменту закінчення чинного мораторію, термін якого спливає у жовтні. Таким чином мораторій буде чинним до 21 квітня 2021 року.

Представник президента в парламенті Руслан Стефанчук зазначив, що президент не підписав ухвалений раніше закон, тому що його окремі положення не узгоджувалися з Конституцією і не відповідали принципу юридичної визначеності. Положення закону були спрямовані на унеможливлення примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредит в іноземній валюті. При цьому пропонована редакція не визначала чітких умов та кола боржників, щодо яких діятиме заборона на відчуження майна.

Парламент вже ухвалював закон про продовження мораторію у липні 2020-го, однак президент Володимир Зеленський наклав на нього вето та додав свої пропозиції для повторного розгляду. Нацбанк тоді закликав не підтримувати цей закон, оскільки він забороняв банкам регулювати проблемні борги валютних позичальників.

Ухвалений нині законопроект №3640 продовжив мораторій на стягнення майна, якщо таке «нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна».

Водночас серед умов, за яких не може бути примусово без згоди власника відчужене майно, є і така: загальна площа житлового майна не перевищує 140 м² для квартири та 250 м² для житлового будинку, зазначив «Укрінформ».

Нагадаємо, мораторій на примусове стягнення житлової нерухомості запровадили 2014 року. Його ухвалення Верховна Рада обґрунтувала російською агресією, економічною кризою і девальвацією гривні. Водночас за шість років частина позичальників так і не почала обслуговувати кредити. Нацбанк стверджував, що це негативно вплинуло на бажання банків далі кредитувати купівлю житла.

Згідно з даними НБУ, проблемні кредити в іноземній валюті станом на 1 липня 2020 року сягали 42,2 млрд грн. Найбільші портфелі були у «Альфа-Банку» (13,4 млрд грн), «ПриватБанку» (12,8 млрд грн), «Універсал Банку» (2,3 млрд грн), «ОТП Банку» і «Укргазбанку» (по 2,2 млрд грн), «Сбербанку» (1,7 млрд грн), «Ощадбанку» і «Укрексімбанку» (по 1,6 млрд грн).